Справа №705/165/22
2-а/705/58/22
19 серпня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Романовій О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Чимирис О.В. звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №900764 від 09.12.2021 року скасувати та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне.
09.12.2021 року інспектором СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Надольняком Г.В. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 900764, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням норм чинних нормативно-правових актів, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена та порушено його право на захист.
Так, ОСОБА_1 під час зупинки інспектором не було роз'яснено причини його зупинки, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані на в автоматичному режимі, а саме у протоколі не вказано точної дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; під час складання протоколу, останньому не було роз'яснено його права й обов'язки, передбачені ст.ст. 268-269 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 у п. 8 оскаржуваної постанови, не зазначено технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація; до постанови не додано будь-яких доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у здійсненні адміністративного правопорушення.
Крім того, у постанові БАБ № 900764 від 09.12.2021 року зазначено повне прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та зазначено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, однак не зазначено з яких саме документів інспектору СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Надольняку Г.В. стало відомо зазначені достовірні дані.
Також у цій постанові інспектором не наведено жодного доказу на підтвердження наявності адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
З 10.10.2016 року ОСОБА_1 є ветераном війни - інвалідом війни ІІІ групи, про що він вказував інспектору та пояснював, що у зв'язку з цим йому не потрібно мати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно, мати його при собі під час керування транспортним засобом, на який має реєстраційний документ, а отже у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Також звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не отримав копії постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ № 900764 в день, коли вона виносилася, хоча не відмовлявся від її отримання, про що свідчить відсутність запису у п. 9 постанови.
Копії оскаржуваної постанови позивач отримав лише 28.12.2021 року, що підтверджується конвертом та супровідним листом від 21.12.2021 року про направлення цієї постанови, тому представник позивача просить суд поновити строк на оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чимирис О.В. в судове засідання не з'явилися, на адресу суду надійшли письмові заяви у яких просять суд справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги та факти, викладені у позові підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлені своєчасно, про причини неявки суд не повідомляли.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено судом.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Представник позивача у позовній заяві та у клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови, стверджував, що позивач про оскаржувану постанову дізнався отримавши її копію листом. У день коли постанова виносилася, позивач не відмовлявся від отримання копії постанови, але її йому ніхто не вручав. Тобто тільки ознайомившись із оскаржуваною постановою, позивач прийняв рішення звернутися до суду із позовом про скасування цієї постанови. У копії оскаржуваної постанови підпис про отримання її копії особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , відсутній. Згідно копії супровідного листа, копію постанови від 09.12.2021 року серії БАБ № 900764 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, на ім'я ОСОБА_3 Голованівським районним відділом ГУНП в Кіровоградській області, лише направлено 21.12.2021 року за вих. № 19888/112-21, а згідно штемпеля на конверті датою доставлення вказаної постанови на адресу ОСОБА_1 є 28.12.2021.
Враховуючи наведене, позивачем підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження даної постанови, суд вважає за необхідне поновити останньому строк звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до копії постанови серії БАБ № 900764 від 09.12.2021 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з тим, що незрозумілої дати грудня 2021 року не пред'явив для огляду певні документи (текст вказаної копії майже не читабельної, тому розібрати суть обвинувачення достовірно неможливо).
У зв'язку з чим інспектором СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Суд звертає увагу, що вказані висновки поліцейського про порушення ПДР України ОСОБА_1 не підтверджуються будь-якими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, що не долучені до постанови та не зазначені в ній. Відсутні пояснення свідків та/або фотофіксація, відеозапис події адміністративного правопорушення, або з будь-яких інших технічних пристроїв, інші докази.
В оскаржуваній постанові відсутні відмітки про ознайомлення з постановою ОСОБА_1 , роз'яснення інспектором прав та обов'язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
З огляду на вказане вище ОСОБА_1 був позбавлений можливості захищатись від інкримінованого йому адміністративного правопорушення, реалізовувати свої процесуальні права у спосіб, передбачений КУпАП.
Факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підпису повинен буди засвідчений підписами свідків або іншими допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які б доводили факт відмови порушника від підпису.
Незважаючи на дані обставини, інспектором поліції притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без допустимих, належних та достатніх доказів та без з'ясування всіх обставин справи.
Згідно положень п. п. 5 та 6 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція) постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні оскаржуваної постанови інспектором поліції відповідно до вимог ст. 280 КУпАП не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, викладені в ній дані не підтверджені допустимими та належними доказами.
Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, до суду не подано на спростування тверджень позивача.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Відповідно до приписів ст. 285 КУпАП копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
У випадках, передбачених відповідно ст. 258 цього Кодексу, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (ч. 5 ст. 285 КУпАП).
Однак, в порушення вказаних вимог Кодексу копія оскаржуваної постанови не вручена ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення під підпис.
Відомості, про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання копії постанови відсутні, а також спростовуються його твердженнями з позовної заяви. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено інспектором поліції у його відсутність, він не повідомлявся на місці складання постанови про її винесення. Вказані обставини відповідачем не спростовано.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правова позиція щодо обов'язку доказування відповідачем вини позивача викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 роз'яснюється, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Розділом IV Інструкції визначено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 283 КУпАП.
За змістом оскаржуваної постанови немає посилань на докази.
Таким чином, відсутні докази, що б відповідали критеріям ст. 251 КУпАП та фіксували обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 09.12.2021, нічим не підтверджено, що свідчить про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що відповідно до вимог пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Також рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2014 року № 7-рп/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортними засобами, що належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо).
Оскільки позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, він звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а тому не зобов'язаний оформляти поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно, мати його при собі, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Інспектор поліції при винесені постанови, а також відповідачем при розгляді вказаної справи в суді не надано доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 конкретного адміністративного правопорушення.
Отже, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Лише постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 900764 від 09.12.2021 не може вважатись доказом вчинення адміністративного правопорушення, таке рішення повинно бути обґрунтованим доказами.
Крім цього, як встановлено судом, оскаржувана постанова винесена інспектором поліції з недотриманням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, що призвело до порушення права особи на захист, передбаченого ст. 268 КУпАП.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема: рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії», вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відсутні належні докази на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 09.12.2021, та підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Адміністративний позов підлягає задоволенню зі скасуванням оскаржуваного рішення, а провадження в адміністративній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем не було сплачено судовий збір, оскільки він згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом 3 групи ветераном війни - інвалідом війни (посвідчення серія НОМЕР_2 ).
У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що судові витрати у цій справі слід віднести за рахунок держави.
На підставі ст. ст. 140-1, 251, 252, 280, 289 КУпАП, керуючись ст. ст. 2, 70, 71, 77, 121, 139, 241-246, 268, 286 КАС України, суд -
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №900764 від 09.12.2021 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 900764 від 09.12.2021 року, винесену інспектором СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Надольняком Геннадієм Вікторовича, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу про адміністративні правопорушення, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р. В. Піньковський