Справа № 562/1911/22
09.09.2022 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Саган Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
08 вересня 2022 року до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 036053 від 05 вересня 2022 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення не може бути прийнята до провадження і підлягає поверненню для дооформлення з наступних підстав.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 036053 від 05 вересня 2022 року зазначено, що 05 вересня 2022 року о 14 год. 10 хв. у м.Рівне по вул.Князя Володимира, м.Здолбунів по вул.Коперника, 57 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В порушення наведених вимог, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 036053 від 05 вересня 2022 року зазначено два місця вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: м.Рівне та м.Здолбунів Рівненської області водночас, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо підсудності даної справи, тобто чи належить до компетенції Здолбунівського районного суду Рівненської області розгляд даної справи.
Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203, 203-1, 204-1, 204-2 і 204-4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає розгляду за місцем його вчинення. Альтернативної підсудності в даному випадку не передбачено.
Офіційне тлумачення положення частини першої статті 276 викладено в Рішенні Конституційного Суду№ 5-рп/2015від 26.05.2015 - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судами України практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Виявлені недоліки позбавляють суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи та вирішити справу у точній відповідності із законом, що є підставою для повернення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 для належного оформлення.
При доопрацюванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищенаведені недоліки з урахуванням вимог ст.38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст.7, 221, 256, 278, 280, 283 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - повернути відділенню поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.