Справа 556/1748/22
Номер провадження 1-в/556/304/2022
Іменем України
12.09.2022 року смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, клопотання засудженого, який відбуває покарання в ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Єланець, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , до арешту не працюючого, не одруженого, освіта вища, раніше не судимого.
Засудженого 27.11.2012 року Центральним районним судом м. Миколаїв за ст.ст. 115 ч.2 п.п.4,10,12; 152 ч.4, 70 ч.1 КК України - на 15 років позбавлення волі.
12.04.2016 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з врахуванням змін внесених ЗУ «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII, який набрав чинності 24.12.2015 року, зараховано засудженому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 13.03.2012 року по 30.05.2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, відбув 2/3 строку покарання.
Засуджений ОСОБА_4 , представник ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» надали заяви про розгляд клопотання у їх відсутності, клопотання підтримують.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13.03.2012 року. Вину скоєного злочину визнає, міру покарання призначену судом вважає справедливою.
Початок строку відбування кримінального покарання - 13.03.2012 року.
Кінець строку відбування кримінального покарання - 26.12.2025 року.
Під час тримання у державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 не допускав порушень режиму тримання, заходи заохочення та стягнення не застосовувались.
Під час відбування покарання в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» порушень режиму тримання не допускав, заходи заохочення та стягнення не мав.
Відбуваючи покарання в державній установі «Біленська виправна колонія (№99)», ОСОБА_4 допустив п'ять порушень відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку.
Під час відбування кримінальбного покарання в ДУ «Вільнянська виправна колонія (№20)», допустив шість порушень встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку. Шістнадцять разів заохочувався адміністрацією установи.
З 05.04.2022 року засуджений відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Полицька виправна колонія (№76)». За весь період відбування покарання характеризується посередньо. Заходи заохочення та стягнення не застосовувались.намагається дотримуватись норм, що визначають порядок та умови відбування покрання та розпорядок дня установи.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законодавством вимоги. Дотримується правил поведінки та обов'язків. Будує позитивні плани на майбутнє.
Засуджений не працевлаштований на виробництві установи, дбайливо ставиться до майна та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи.
Позову за виконавчими листами в колонії не має.
Приймає участь у програмі диференційованого впливу на засуджених за напрямом «Духовне відродження».
Свій загальноосвітній та професійно-технічний рівень вважає достатнім.
Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими шляхом телефонних переговорів, отримує від них посилки.
За рисами характеру - спокійний, у ставленні до засуджених - не конфліктний, у ставленні до себе - не вимогливий, за вольовими якостями - цілеспрямований.
Виконує роботи із самооблуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи та поліпшення житлово-побутових умов засуджених ставиться з розумною ініціативою.
Відповідно до ч.1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
А як зазначено в п.3 ч.4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст.ст.81, 82 КК України є:
-ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
-участь у суспільно-корисній праці;
-участь у виховних заходах;
-участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
-участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
-участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
-поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
-прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
-визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
-підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Як зазначено в п.п.2,17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК) та фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання (ч. 4 ст. 82 КК).
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обовязків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Враховуючи вище викладене, оцінивши в сукупності всі дані, за весь період відбування покарання, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, а саме: ОСОБА_4 посередньо характеризується, вину скоєного злочину визнає; мав одинадцять стягнень, які погашені у встановленому законом порядку; має шістнадцять заохочень; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи; на профілактичних обліках в установі не перебуває; має позитивні наміри на життя та бажання чесно працювати після звільнення, суд вважає, що ОСОБА_4 став на шлях виправлення та відбув 2/3 строку покарання призначеного за вироком суду. А тому, суд приходить до висновку про можливість заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у вигляді обмеження волі.
Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 538, 539 КПК України, суд,-
Засудженому ОСОБА_4 замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким - на обмеження волі строком на 3 роки 3 місяці 14 днів.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом 7 діб з моменту проголошення, а засудженим з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1