Провадження № 2-н/537/478/2022
Справа № 537/1551/22
13.09.2022 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в особі головуючого судді Маханькова О.В. розглянувши матеріали заяви комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та гарячу воду, плати за абонентське обслуговування, нарахованні на суму заборгованості 3% річних та інфляційних витрат з ОСОБА_1 -
встановив:
Заявник звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про видачу судового наказу, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» борг за спожиту теплову енергію та гарячу воду у сумі 20355 грн. 86 коп. яка складається з суми заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 849 грн. 93 коп. інфляційні витрати в сумі 4820 грн. 27 коп. та судовий збір у сумі 248,10 грн.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України, серед іншого, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в умовах воєнного стану, введенного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій окрім основної суми заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду, просить суд стягнути 3 % річних та суму інфляційних нарахувань .
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення 3 % річних та сум інфляції не є безспірними, враховуючи положення чинного законодавства в умовах воєнного стану, а тому до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, такі стягнення не можуть бути проведені в безспірному порядку, в порядку наказного провадження.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Отже, починаючи з 24.02.2022 заборонено стягувати інфляційні нарахування та проценти річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано.
Оскільки заявником заявлено вимогу в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, на яку встановлено заборону на стягнення до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, суддя вважає, що така вимога не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, та відмовляє у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 19, 161, 163, 165-166, 258-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
Відмовити комунальному підприємству «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у видачі судового наказу, за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» борг за спожиту теплову енергію та гарячу воду у сумі 20355 грн. 86 коп. яка складається з суми заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 849 грн. 93 коп. інфляційні витрати в сумі 4820 грн. 27 коп. та судовий збір у сумі 248,10 грн.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маханьков О.В.