08 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 607/10395/21
Провадження № 51 - 598 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито, ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 в режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021216060000094 від 11 травня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ст. 125 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, - ОСОБА_8 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України закрито кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021216060000094 від 11 травня 2021 року, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру до направлення обвинувального акту до суду.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року відносно ОСОБА_6 - залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвали судів обох інстанцій через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 надіслано та одержано Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в межах строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 ч. 3 п. 2 КПК України, оскільки ОСОБА_6 не визнав своєї вини у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України. Прокурор вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції положень ст. 219 КПК України, внаслідок чого безпідставно було закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України. Також прокурор вказує на допущене апеляційним судом порушення вимог ст. 336 КПК України, оскільки апеляційний розгляд здійснено за участю обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів учасників судового провадження із застосуванням системи «EasyCon», що не передбачено зазначеною нормою процесуального закону.
В запереченнях ОСОБА_6 вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора і просить залишити її без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти касаційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 5 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями статті 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Статтею 219 КПК України в редакції, яка діяла на момент складання обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні та його надходження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною третьою цієї статті визначено строки, протягом яких з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 294 ч. 5 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 КПКУкраїни прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 КПКУкраїни одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
З матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що 31 травня 2021 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021216060000094 від 11 травня 2021 року. Також в матеріалах вказаного кримінального провадження наявний протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 31 травня 2021 року, який відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України та повідомив, що «свої доводи буде доказувати під час судового розгляду». Того ж дня прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_8 складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021216060000094 від 31 травня 2021 року відносно ОСОБА_6 за ст. 125 ч. 1 КК України. Копію обвинувального акту, копію реєстру матеріалів досудового розслідування та копії матеріалів дізнання обвинуваченим ОСОБА_6 отримано 31 травня 2021 року.
Отже ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, не визнав свою вину та відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, у зв'язку із чим, відповідно до вимог ст. 219 ч. 3 п. 2 КПК України строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження становить двадцять діб з дня повідомлення особі про підозру.
Із врахуванням того, що ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, у вказаному кримінальному провадженні 31 травня 2021 року, останнім днем строку досудового розслідування за правилами ст. 115 КПК України було 21 червня 2021 року.
У вказаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021216060000094 від 31 травня 2021 року відносно ОСОБА_6 за ст. 125 ч. 1 КК України, обвинувальний акт складено та скеровано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 31 травня 2021 року, а 11 червня 2021 року його зареєстровано у цьому суді, тобто в межах строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 ч. 3 п. 2 КПК України.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне обрахування судами строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні є обґрунтованими, а рішення судів обох інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, помилковими.
Інші доводи касаційної скарги прокурора щодо істотного порушення вимог процесуального закону не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду та є безпідставними.
Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.
За таких обставин, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, - ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3