Шаргородський районний суд
Вінницької області
12 вересня 2022 року
м. Шаргород
Справа № 152/879/22
провадження № 1-кс/152/142/22
Шаргородський районний суд Вінницької області
Слідчий суддя Шаргородського районного суду Вінницької області
ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022020150000078, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
встановив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
09.09.2022 дізнавач СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області, яке погоджене з прокурором Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_4 з клопотанням про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12022020150000078, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України, при наявності передумов, визначених у ст.ст. 132, 170 цього Кодексу.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12022020150000078, зареєстроване в ЄРДР 08.09.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2022 до ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт ст. лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що 07.09.2022 приблизно о 23 годині 20 хв. в с. Пеньківка Жмеринського району Вінницької області, під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Красне Вінницького району Вінницької області, останній пред'явив посвідчення водія НОМЕР_1 із ознаками підробки, яке було вилучено та поміщено до спеціального пакету Національна поліція України №7357602, визнано речовим доказом та направлено до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області.
08.09.2022 за даним фактом розпочато досудове розслідування з правовою кваліфікацією - ч.4 ст.358 КК України (а.с.3).
З метою збереження речового доказу, запобіганням спробам можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідно накласти арешт, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Позиція сторін
До суду поступили заяви від дізнавача СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 про розгляд клопотання у їх відсутності.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107, ч. 1 ст. 174 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі -КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що документ, на який автор клопотання просить накласти арешт, відповідає критеріям ст. 98 цього Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що посвідчення водія НОМЕР_1 набуте кримінально протиправним шляхом, тобто є речовим доказом у справі.
Клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України і подано, у відповідності до ст. 170 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів майна, на яке може бути накладено арешт (глава 17 Розділу ІІ КПК України).
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
З метою збереження речового доказу, запобігання спробам можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
При цьому, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовує з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12022020150000078, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 08.09.2022 в ході огляду майно, а саме: посвідчення водія НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
У силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на дізнавача СД ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 та прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала постановлена та підписана 12.09.2022.
Слідчий суддя: ОСОБА_1