Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 756/5627/15-ц
провадження № 61-347св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Свої вимоги мотивував тим, що державним виконавцем відкрито декілька виконавчих проваджень в одній справі, але за виконавчими листами, виданими в різний час на одне й те саме боргове зобов'язання. При цьому, на час подання цієї заяви борг за кредитним договором вже не існує, оскільки строк пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання сплив.
Посилаючись на зазначене, просив:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 756/5627/15-ц, виданий 23 грудня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 липня 2007 року № 08/07/840 в сумі 105 912,00 доларів США заборгованості за кредитом та процентами, 105 008,00 грн - пені та 32 895,30 грн - комісії перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «АБ «Укргазбанк»);
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ № 756/5627/15-ц (провадження № 2/756/3476/15ц), виданий 18 жовтня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки у розмірі 730 300,00 грн, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 липня 2007 року № 08/07/840 у сумі 105 912,90 доларів США - за тілом кредиту та процентами, 105 008,00 грн - пені та 32 895,30 грн - комісії перед ПАТ «АБ «Укргазбанк».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання.
Не погоджуючись з ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишена без задоволення.
Окрім того, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду не вирішувалося питання про права та обов'язки ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 січня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків при закритті апеляційного провадження у даній справі.
Оскаржена нею в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції зачіпає її права та інтереси з огляду на те, що у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у іпотекодавця відповідно до статті 11 Закону України «Про іпотеку» виникає право на повторне пред'явлення до неї вимог про стягнення боргу на користь ОСОБА_1 , незважаючи на те, що вже сплив строк на примусове виконання первісного рішення про стягнення з неї боргу за договором кредиту.
Доводи інших учасників справи
ПАТ «АБ «Укргазбанк» подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Оболонського районного суду міста Києва справу № 756/5627/15-ц за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року справу № 756/5627/15-ц призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Встановлено, що 27 лютого 2007 року між ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, який забезпечений договором іпотеки від 27 лютого 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_2 , за умовами якого банківській установі в іпотеку передано майнові права за договором від 09 серпня 2006 року про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця - 1» виду А, укладеним між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «КБ «Столиця», на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором та в рахунок її погашення звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
28 січня 2016 року відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 10 лютого 2012 року № 2-685, виданого на виконання зазначеного судового рішення, а 10 грудня 2018 року цей виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі заяви останнього.
Оскільки у період розгляду справи ОСОБА_2 відчужила предмет іпотеки на користь ОСОБА_1 , ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернулося з відповідним позовом до нього.
08 вересня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2010 року.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року резолютивну частину рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року змінено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2010 року, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки у розмірі 730 300,00 грн.
23 грудня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 756/5627/15-ц на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 та передано його на виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року змінено та викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції.
03 грудня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва задовольнив скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця в частині неповернення виконавчого документа до суду, який його видав.
З метою виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року (яким змінено та викладено в новій редакції резолютивну частину рішення суду першої інстанції) Оболонським районним судом м. Києва 18 жовтня 2018 року видано новий виконавчий лист № 2/756/3476/15 та передано його для виконання приватному виконавцю.
За даними Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 відкрито лише одне виконавче провадження № 58361602. Виконавчі провадження, відкриті раніше в Оболонському РВДВС м. Києва, є завершеними згідно з постановами про закінчення виконавчих проваджень № № 49973973 та 49973904.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано положеннями глав 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 просив визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи № № 756/5627/15-ц та 756/5627/15-ц, видані відносно нього 23 грудня 2015 року та 18 жовтня 2018 року відповідно Оболонським районним судом м. Києва, посилаючись на те, що державним виконавцем відкрито декілька виконавчих проваджень в одній справі за виконавчими листами, виданими в різний час на одне й те саме боргове зобов'язання.
Суд першої інстанції, виходячи із відсутності правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, ухвалою від 11 лютого 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 вказала на те, що місцевий суд допустив неповноту судового розгляду, не дослідив та не встановив наявності всіх визначених законом підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Переглядаючи судове рішення суду першої інстанції за скаргою ОСОБА_2 , апеляційний суд установив, що предметом судового розгляду в даній справі є визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва 23 грудня 2015 року та 18 жовтня 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Стягувачем за вказаними виконавчими листами є ПАТ «АБ «Укргазбанк», а боржником - ОСОБА_1 .
Виходячи з того, що оскаржуваною ухвалою суду не вирішувалося питання про права та обов'язки ОСОБА_2 , апеляційний суд закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Одним із процесуальних засобів, встановлених нормами ЦПК, які забезпечують право на звернення до суду, є право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції. Право на апеляційне оскарження, на відміну від права на звернення до суду (права на судовий захист), - процесуальне право, характерними ознаками якого є те, що його елементи (суб'єкт, зміст) визначаються процесуально-правовою нормою.
Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Особи, які беруть участь у справі, - це учасники (суб'єкти) цивільних процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їхній правовий статус при розгляді та вирішенні справи.
У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони та треті особи. У справах наказного та окремого проваджень ними є заявники та інші заінтересовані особи (стаття 42 ЦПК України).
На відміну від інших учасників цивільного процесу, учасники справи здійснюють свої процесуальні права та виконують обов'язки в цивільному процесі для того, щоб досягнути певного правового результату, в якому вони зацікавлені. Така зацікавленість обумовлена їх поведінкою як суб'єкта в матеріально-правових відносинах, щодо прав і обов'язків в яких виник спір, вирішення якого з ініціативи одного з цих суб'єктів перенесено в площину процесуального регулювання.
Права учасників справи визначені частиною третьою статті 43 ЦПК України, в тому числі, право оскаржувати судове рішення у визначених законом випадках.
Апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року, постановлену у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, дійшов висновку про те, що оскаржуваною ухвалою суду не вирішувалося питання про її права та обов'язки, оскільки вона ні стягувачем, ні боржником за вказаними виконавчими листами не є. За таких обставин суд вважав, що ОСОБА_2 не може бути учасником в даній справі.
Водночас, апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви та матеріалів цивільної справи ОСОБА_2 має статус учасника справи (заінтересована особа) й процесуальним законодавством наділена правом на апеляційне оскарження судового рішення місцевого суду.
Зазначені обставини свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з переданням справи на розгляд до апеляційного суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов