Ухвала
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/27593/21
провадження № 61-6270св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2022 року та від 13 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2022 року визнано, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Ковальчука О. В. у цій справі є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ковальчука О. В. залишено без розгляду.
Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481,00 грн, та стягнуто з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року повернуто особі, яка її подала.
07 липня 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2022 року, у якій просить її скасувати в частині вжиття до нього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481,00 грн, та стягнення з нього вказаної суми в дохід Державного бюджету України та ухвалити нове, яким звільнити його від застосування до нього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у вказаному розмірі.
21 липня 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року, у якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
За положеннями пункту 3 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Щодо клопотання про розгляд справи за участі позивача
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у справі № 127/27593/21 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане розгляд касаційної скарги проводиться без повідомлення та виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю позивача є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2022 року та від 13 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара