12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/6919/20
адміністративне провадження №К/990/23730/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року
у справі №280/6919/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
31 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №280/6919/20.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, заявник оскаржує постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі №280/6919/20. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено того ж дня.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, оскаржувана постанова надійшла на адресу скаржника 19 липня 2021 року, а касаційну скаргу вперше було направлено до Верховного Суду 15 грудня 2021 року.
Оскільки чинне законодавство не передбачає зупинення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення у разу звернення учасника справи до Верховного Суду з касаційною скаргою на підставі частини 1 статті 329 КАС України, тому станом на дату ухвалення Верховним Судом ухвали про повернення заявнику первинної касаційної скарги строк, протягом якого заявник мав право на касаційне оскарження вищезазначеної постанови, був пропущений скаржником з незалежних від нього причин.
Перевіривши указане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить з такого.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що вперше касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 13 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повторну касаційну скаргу зареєстровано у касаційному суді 03 лютого 2022 року, яку ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року повернуто особі, яка її подала.
Третю касаційну скаргу зареєстровано у касаційному суді 12 квітня 2022 року, яку ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року повернуто особі, яка її подала.
Учетверте касаційну скаргу зареєстровано у касаційному суді 24 травня 2022 року, яку ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року повернуто особі, яка її подала.
Уп'яте касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 31 серпня 2022 року (подано до поштового відділення 26 серпня 2022 року).
Суд звертає увагу, що аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Так, не заперечуючи права особи на повторне звернення до Суду після повернення касаційної скарги, зважаючи на приписи указаних правових норм законодавства, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції пройшло більше 6 місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Крім цього, під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій установлено, що до судами задоволено 1 (одну) вимогу майнового характеру та похідну від неї у розмірі 59306,10 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн (станом на рік подання позовної заяви).
Ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №280/6919/20 становить 1681,60 грн. (59306,10 грн.* 1% < 840,80 грн. (2102 грн * 0,4) *200%).
До касаційної скарги додано клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване відсутністю достатнього фінансування з Державного бюджету України для його сплати.
Перевіривши указане клопотання Суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити сплату судового збору у скаржника відсутні.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Крім того, Суд ураховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до положень статті 169 та частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
1. Визнати неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №280/6919/20 .
2. Відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізький області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
3. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №280/6919/20 - залишити без руху.
4. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
В.М. Соколов
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду