Справа № 560/8443/22
іменем України
12 вересня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, провести перерахунок доплати невиплачеиої пенсії позивачці ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 31.07.2022 року у розмірі, з урахуванням проведення її індексації та збільшення прожиткового мінімуму за вказаний період, яку позивачка отримала би у разі не припинення її виплати відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №560/9858/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визнано протиправними дії відповідача щодо не поновлення та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 07,10.2009 року та зобов'язано відповідача поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України від 09.07,2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року.
Однак, на виконання вказаного рішення ОСОБА_1 відновлена виплата пенсії з 07.10.2009 року, із розрахунку 284,69 грн, за прострочений місяць. При цьому нарахування зазначеного розміру пенсії відповідачем проведено з 14.01.2004 року. За період з 07.10.2009 року по 31.07.2022 року відповідачем нарахована сума доплати в розмірі 43 787,16 грн.
Позивачка вважає, що проведення їй доплати пенсії відповідачем в розмірі 43787,16 грн, за період з 07.10.2009 року по 31.07.2022 року із розрахунку 284,69 грн, за місяць, без урахування підвищення пенсії за віком та проведення індексації протягом зазначеного періоду є неправомірним.
Ухвалою від 12.08.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує, що підстав для зобов'язання відповідача, головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 21318350, провести перерахунок доплати невиплаченої пенсії позивачці ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 07.10.2009 року по 31.07.2022 року у розмірі, з урахуванням проведення її індексації та збільшення прожиткового мінімуму за вказаний період, яку позивачка отримала би у разі не припинення її виплати відповідачем, оскільки між державою Україна та державою Ізраїль відсутні міжнародні договори, щодо даного питання.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 14.01.2004 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.09.2004 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив 284,69 грн.
З 01.10.2004 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль та відсутністю між Україною та Ізраїлем відповідного міжнародного договору стосовно виплати пенсії громадянам України, із одночасною виплатою пенсії призначеної в Україні, за шість місяців наперед перед від'їздом, відповідно до ст.51 Закон № 1058-IV в редакції в редакції чинній на момент здійснення такого припинення та виплати пенсії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 у справі № 560/9858/21, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2022 року, визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не поновлення та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 07.10.2009, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 у справі № 560/9858/21 головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсію позивачці обчислено з урахуванням страхового стажу 32 роки 4 місяці 27 днів, із встановленим коефіцієнтом страхового 0,32333 та заробітної плати за період роботи з 01.01.1985 року по 31 грудня 1989 року та індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 1,53870. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 становить 284,69 грн.
За період з 07.10.2009 по 31.07.2022 року нараховано позивачці суму доплати в розмірі 43787,16 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивачка вважає їх протиправними а тому звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує насутпне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV) встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У пункті 3.3. цього Рішення зазначено, що оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі "Пічкур проти України" (заява №10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства; хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 […]; сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію; із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує; Судом встановлено, що Уряд не надав ніякого обґрунтування позбавлення заявника його пенсії лише через те, що він проживав за кордоном; ані рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року не вказує на те, що національні органи наводили відповідні причини для виправдання відмінності у ставленні, на яку заявник скаржився, ані Уряд під час провадження в Суді не навів жодних таких обґрунтувань.
У пункті 53 цього рішення також наголошено, що Суд неодноразово повторював, що Конвенція є живим інструментом, який повинен тлумачитися "з огляду на умови сьогодення" (див. рішення ЄСПЛ від 25 квітня 1978 року у справі "Тайрер проти Сполученого Королівства" (Tyrer v. the United Kingdom), пункт 31, Series A№ 26), а підвищення мобільності населення, більш високі рівні міжнародного співробітництва та інтеграції, а також розвиток банківського обслуговування та інформаційних технологій більше не виправдовують здебільшого технічних обмежень щодо осіб, які отримують соціальні виплати, проживаючи за кордоном, що могли вважатися розумними на початку 1950-х років.
Таким чином, з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України відновлено право осіб на виплату призначеної їм пенсії в незалежності від фактичного місця проживання.
Суд звертає увагу, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 у справі № 560/9858/21, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2022 року, визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не поновлення та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 07.10.2009, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 у справі № 560/9858/21 головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та обчислено розмір пенсії в сумі 284,69 грн.
Згідно з статтями 1 та 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу належних сум пенсії, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині виплати пенсії у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, оскільки такий спосіб захисту також застосований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18. Також така позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 09 грудня 2021 року по справі №400/902/19.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 31.07.2022 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведення індексації, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацією втрати частини доходів відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук