справа №380/7721/22
09 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУДПС у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №45328/10/13-01-50-13 від 19.12.2018 про виключення з Реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити ФО-П ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2018, та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області на користь позивача суму судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 31.01.2018 безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства, лише на підставі рішення ГУДПС у Львівській області, без проведення камеральної перевірки та виключно на підставі відомостей інтегрованої картки виключено позивача з Реєстру платників єдиного податку. Крім того позивач вказує, що спірне рішення не направлялося ФОП ОСОБА_1 за його юридичною адресою, та він не був належним чином повідомлений про його виключення із Реєстру єдиного платника податку у розумінні п. 42.2 ст. 42 ПК України.
Ухвалою від 30.05.2022 суд відкрив спрощене провадження у справі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказано, що в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів (єдиний податок з фізичних осіб) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів був наявний податковий борг. Отже з 01.01.2019 позивач перебуває на загальній системі оподаткування. Спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте за недотримання платником вимог пп. 8 пп. 298.2 ст. 298 ПК України на підставі п. 299.10 ст. 299 ПК України, який не передбачає проведення документальної перевірки та складення акту перевірки.
Позивач надав додаткові пояснення. Вказує, що відповідач підтверджує ті обставини, що спірне рішення було прийняте без документальної перевірки та складення відповідного акту. Також повторно наголошує на тому що рішення надсилалося відповідачем за невірною адресою, що суперечить п. 42.2 ст. 42 ПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, пояснень, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва Серія НОМЕР_1 з 19.02.2009 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Місце проживання фізичної особи-підприємця збігається з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .
До 31.12.2018 позивач перебував на обліку в органах податкової служби, як платник єдиного податку 3 групи спрощеної системи оподаткування (вказані обставини сторонами не заперечуються).
Рішенням ГУДФС у Львівській області №45328/10/13-01-50-13 від 19.12.2018 ОСОБА_1 виключено з реєстру платника єдиного податку. Рішення прийнято на підставі пп. 298.2.3 п. 2298.2 ст. 298 ПК України» у зв'язку тим, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Сума податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб станом на 01.12.2018 становила 3139,75 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податку.
Відповідно до копії поштового відправлення рішення направлялося позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з довідкою про повернення поштового відправлення таке повернене за закінченням встановленого строку зберігання.
Листом Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУДПС у Львівській області від 31.08.2021 №25035/6/13-01 повідомлено позивача, що відповідно до інформаційних бази даних ДПС України виявлено розбіжність між поданими податковими деклараціями за 1 півріччя 2021 року та системою оподаткування, обліку та звітності; та те, що він перебуває на загальній системі оподаткування, обліку та звітності. Вказано на необхідність надання пояснень та приведення податкової звітності до норм чинного законодавства та надання завірених копій документів для підтвердження отриманих доходів.
Позивач вказує, що у відповідь на цей лист 20.12.2021 він направив заяву, у якій повідомив те, що перебуває на спрощеній системі оподаткування відповідно до даних особистого електронного кабінету платника податків, та інформації розміщеної в Реєстрі платників єдиного податку і мобільному застосунку «Дія».
Листом від 14.01.2022 №926/6/13-01-24-07 Львівський відділ податків і зборів з фізичних осіб проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУДПС у Львівській області скерував позивачу копію рішення №45328/10/13-01-50-13 від 19.12.2018 та копію довідки про повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх відновленням.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).
Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
З матеріалів справи видно, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника.
Всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався.
Відтак, відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм ПК України Верховний Суд при розгляді аналогічних та схожих адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
В силу припису ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 Перехідних положень ПК України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Тобто податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 340,00 грн.
Натомість, за позивачем станом на 30.11.2018 згідно з інтегрованою карткою платника податку обліковувалася заборгованість в сумі 2444,49 грн., а тому, в силу положень п. 59.1 ст. 59 ПК України, відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений ПК України, чого зроблено ним не було.
Суд встановив, що відповідач проводив камеральну перевірку дотримання законодавства щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт від 12.03.2018 №004942/13-01-13-111/3126707150 та винесене податкове повідомлення-рішення №0097591311 від 12.03.2018, однак вказані акт та рішення не вказані підставою для винесення спірного рішення про анулювання реєстрації. Враховуючи вказане, жодної перевірки позивача податковий орган не проводив, акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не складалося.
Також помилковими є доводи відповідача про наявність повноважень у контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України без проведення перевірки, позаяк ПК України встановлено обов'язковість прийняття відповідного рішення за наслідками проведення перевірки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 справа №813/1465/17, від 15.05.2018 справа №813/676/17.
Враховуючи зазначене вище та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення №45328/10/13-01-50-13 від 19.12.2018 про виключення з реєстру платників єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, з порушенням передбаченої законом процедури, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Ба більше суд враховує наступне.
Відповідач направляв спірне рішення позивачу за адресою: АДРЕСА_2 . Однак фактичне місце проживання та місце реєстрації ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта з відміткою про місце реєстрації та копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПК України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
З довідки про повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання з'ясовано, що поштова кореспонденція надсилалася позивачу за адресою: АДРЕСА_2 та повернулася до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /арк.спр.14/. При цьому усі інші документи, долучені як докази до матеріалів справи надсилалися позивачу на вірну адресу. Доказів зміни податкової адреси позивача відповідачем не надано.
Таким чином, оскільки спірне рішення не направлялось ФО-П ОСОБА_1 за його юридичною адресою позивач не може вважатися належним чином повідомленим про його виключення із Реєстру єдиного платника податку у трактуванні п. 42.2 ст. 42 ПК України.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУДПС у Львівській області, як правонаступника ГУДФС у Львівській області, поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2018, та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, в силу норми ч. 3 цієї ж статті Кодексу, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За змістом пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
З огляду на викладене суд вважає, що є обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання ГУДПС у Львівській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, з дати виключення з Реєстру платників єдиного податку, тобто, - з 31.12.2018. При цьому, суд вважає, що такий визначений судом спосіб захисту прав та інтересів позивача не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача (дана правова позиція суду кореспондує позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 06 листопада 2018 року по справі №820/4721/17).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене суд висновує, що позов слід задовольнити повністю.
Щодо судового збору, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України такий слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №45328/10/13-01-50-13 від 19.12.2018 про виключення з Реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; ЄДРПОУ ВП 43968090) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в Реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2018, та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.