Справа № 282/741/22
Провадження № 1-кс/282/202/22
12 вересня 2022 року
смт.Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням, у якому зазначає, що у провадженні слідчого відділення Відділення поліції №1 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12022060430000089 від 27.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 липня 2022 року близько 19 години, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом застосування фізичної сили рук, зняв навісний замок з АДРЕСА_1 , звідки шляхом проникнення здійснив крадіжку модему СОМ-900/485 GPRS (SIMCOM модуль, 1SIM, ПЗ «НІК-485» з блоком живлення, зовнішньою штирьовою антеною на магнітній основі з кабелем 3 м., який належить АТ «Житомиробленерго».
З викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши АТ «Житомиробленерго» матеріальної шкоди на загальну суму 3182 грн. 66 коп.
30.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 присутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав в повній мірі та дав показання, щодо вчинення ним діяння, щиро розкаявся у вчиненому.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п.3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4).
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Органом досудового розслідування 30.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини законним є арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Окрім цього, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86; 26 червня 1991).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Феррарі- Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37,15) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме те, що злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, а тому, враховуючи стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів інших осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що існує реальний ризик можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки даний злочин вчинений ним в період іспитового строку, тому наявні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, та запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його корисливий мотив, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі визначеному законом, а саме: двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн., відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали встановити до 30 жовтня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Любарського районного суду Житомирської області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1