Справа № 296/3393/22
3-зв/296/2/22
Постанова
Іменем України
12.09.2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Дідоренко А.Е.,
при секретарі - Шапаренко А.В.,
за участю захисника Жмуцького М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира заяву захисника Жмуцького М.В. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Корольовського районного суду м. Житомира Янчук Н.П.,
В провадженні судді Корольовського районного суду м. Житомира Янчук Н.П. перебуває справа №296/3393/22 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
02.09.2022 року до суду надійшла заява захисника Жмуцького М.В. про відвід судді Янчук Н.П. за обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та необ'єктивності судді.
Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід та просив задовольнити.
Суддя Янчук Н.П. просила провести судовий розгляд заяви захисника Жмуцького М.В. про відвід у її відсутність.
Вивчивши заяву про відвід, вислухавши пояснення захисника, перевіривши викладені в заяві доводи, суд прийшов до наступних висновків.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та порядку розгляду заяв про відвід.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим.
Крім того, стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді Янчук Н.П. не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять достатніх доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд дійшов до переконання про необхідність відмови у задоволенні заяви захисника Жмуцького М.В. про відвід судді Корольовського районного суду м. Житомира Янчук Н.П. в провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст.ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 268, 271 КУпАП України, -
В задоволенні заяви захиснику Жмуцькому Миколі Володимировичу в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Корольовського районного суду м. Житомира Янчук Ніни Петрівни у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Е. Дідоренко