09 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3562/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України щодо не проведення своєчасного та повного розрахунку при звільненні мене , а саме невиплаті в день звільнення компенсації за не отримане речове майно;
- зобовязати Державну установу «Кропивницький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити мені грошову компенсацію за не отримане речове майно, за цінами, що діють на момент підписання наказу про звільнення.
Ухвалою від 01 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з необхідністю усунути недоліки позовної заяви та встановлено строк виправлення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали.
06 вересня 2022 року до суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи заяву позивач вказує, що повірила обіцянкам керівництва про те, що виплати будуть проведено. Крім того вказує, що із запровадженням військового стану на території України перебуває у складі територіальної оборони.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»)
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку»
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що очікування позивача на позитивний результат від керівництва не є поважною причиною пропуску строку, оскільки ніяким чином не перешкоджало зверненню до суду із цим позовом. Крім того, суд враховує запровадження військового стану на території України та перебування позивача у складі територіальної оборони, проте ніяким чином не обґрунтовує пропуск строку звернення до суду починаючи 21 липня 2020 року, тобто періоду до 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 240, 248,256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду, апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула