про повернення позовної заяви
07 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3697/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Департаменту патрульної поліції, вул. Федора Ернста,3, м. Київ,03048
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ДПП суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, в розмірі 2375,16 грн.
Ухвалою суду від 12.08.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України.
23.08.2022року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку виконання ухвали та про усунення недоліків позовної заяви(вх.№21986/22 від 23.08.2022 р.).
Ухвалою суду від 29.08.2022 року продовжено процесуальний строк встановлений ухвалою від 12.08.2022 у справі №340/3697/22.
Позивачем недоліки не усунено, але надано клопотання про звільнення ві сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Проте позивачем не надано доказів відсутності коштів для сплати судового збору.
При цьому, у преамбулі Закону України "Про судовий збір" зазначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, передбачене частиною 1 статті 133 КАС України право суду, враховуючи майновий стан сторони, зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, реалізується з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити або відстрочити останню від сплати судового збору.
На підставі наведеного, клопотання позивача не передбачене Законом України "Про судовий збір", як підстава для звільнення або відстрочення від сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 28.02.2019 у справі № 820/3191/17, у постанові від 21.12.2018 у справі № 826/16173/16 і в постанові від 21.12.2018 у справі № 820/2478/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 відсутні висновки щодо можливості надання судом звільнення від сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
У постанові від 25.04.2018 у справі № 348/2208/15-а Верховний Суд зазначив, що ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 133 КАС України не можуть бути правовою підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат суб'єктів владних повноважень.
Вважаю вказане клопотання необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Згідно з вимогами п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко