вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/457/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" (вул. Ярослава Мудрого, 68, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 42901668) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) про стягнення 135 320 грн 52 коп.
у судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися:
- від позивача: не з'явився;
- від відповідача: не з'явився.
06.07.2022 до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" (далі - ТОВ "Сервісний центр Оланво", позивач) надійшов позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 11, 253, 525, 526, 598, 610, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 222, 231, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 11, 19, 20, 29, 161-164, 247, 249, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд стягнути з відповідача 135 320 грн 52 коп.
Ухвалою від 07.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/458/22, постановлено праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.07.2022.
25.07.2022 на офіційну електронну пошту від відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та відзив.
Ухвалою від 27.07.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.08.2022) оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 23.08.2022, постановлено провести дане засідання в режимі в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" із представником відповідача Процун О.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та/або Жебровою І.Г. (ІНФОРМАЦІЯ_3).
15.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.08.2022 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 23.08.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме - за допомогою програми "EasyCon" з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 (адвокат Захарчук К.О.).
Ухвалою від 22.08.2022 постановлено провести судове засідання для розгляду справи по суті із представником позивача адвокатом Захарчук К.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
22.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
23.08.2022 від представника позивача надійшло відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, позаяк адвокат Захарчук К.О. не має можливості взяти участь у даному засіданні в режимі відеоконференції внаслідок загрози ракетних ударів у м. Дніпро, де вона знаходиться.
Ухвалою від 23.08.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/457/22 по суті на 06.09.2022, постановлено провести судове засідання для розгляду справи по суті 06.09.2022 у Господарському суді Рівненської області із представником позивача адвокатом Захарчук К.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та представником відповідача Процун О.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та/або Жебровою І.Г. (ІНФОРМАЦІЯ_3) в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
06.09.2022 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання з розгляду справи по суті без його участі.
06.09.2022 судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адреси ухвали від 23.08.2022.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача у судове засідання не визнавалася обов'язковою, зважаючи на наявність вказаної заяви представника позивача та зважаючи на те, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву, - суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників ТОВ "Сервісний центр Оланво" та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ".
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Сервісний центр Оланво" посилається на невиконання ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" своїх зобов'язань за Договором на закупівлю послуг № 33-122-01-21-10890, укладеного 17.06.2021 між позивачем та відповідачем, в частині повного та своєчасного проведення розрахунків та просить суд стягнути з відповідача 135 320 грн 52 коп. (з яких - 115 068 грн 00 коп. - основний борг, 2 440 грн 00 коп. - 3 % річних, 17 812 грн 52 коп. - інфляційні втрати).
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив - оскільки згідно з п. 4.1. Договору оплата за надані послуги здійснюється замовником протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, за умови реєстрації виконавцем податкової накладної. Оскільки податкові накладні ТОВ "Сервісний центр Оланво" не зареєстровано, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив позивач вказує, що під обов'язком зареєструвати податкову накладу постачальником мається на увазі саме направлення складеної податкової накладної до Державної податкової служби через СЕА ПДВ. Повноваження же щодо безпосередньої реєстрації податкової накладної покладаються виключно на податковий орган. На переконання позивача ним було виконано свій обов'язок щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та вчинено абсолютно всіх заходів зі своєї сторони для досягнення такої реєстрації.
Крім того, позивач просить суд застосувати до спірних правовідносин принцип verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Адже текст договору готувався саме відповідачем і саме відповідач наполягав на формулюванні п. 4.1. Договору щодо оплати наданих послуг відповідачем після реєстрації податкової накладної постачальником у ЄДРПП. На переконання позивача слова договору повинні тлумачитися проти відповідача, який фактично мав на меті саме таким запропонованим формулюванням п. 4.1. Договору затягнути строки оплати належних чином виконаних позивачем послуг.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
17.06.2021 між ТОВ "Сервісний центр Оланво" (далі - виконавець) та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - замовник) укладено договір на закупівлю послуг № 33-122-01-21-10890 з додатками № та № 2 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору виконавець зобов'язується у 2021 році надати послуги замовникові, зазначені в технічній специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області (п. 1.5. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.11.2021) ціна послуг згідно розрахунку вартості послуги (додаток № 2) складає 115 068 грн 00 коп. з ПДВ.
Остаточна вартість послуг по Договору приймається з урахуванням фактично наданого переліку послуг, фактичних витрат на запчастини та паливно-мастильні матеріали, які будуть використані виконавцем при наданні послуг, та фактичних витрат на відрядження та перевезення приладів. при цьому вона не повинна перевищувати суму договору, визначену в п. 3.1. (п. 3.2. Договору).
Як вбачається із Договору, сторони обумовили між собою предмет договору, якість послуг, ціну, порядок здійснення оплати, строк та місце надання послуг, права та обов'язки сторін, антикорупційні застереження, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, гарантійні зобов'язання, обставини непереборної сили, строк дії договору, інші умови.
Так, сторони узгодили, що оплата за надані послуги по цьому договору здійснюється замовником по факту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуги протягом 45 календарних днів з мо менту підписання обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, за умови реєстрації виконавцем податкової накладної в ЄРПН. (п. 4.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору виконавцем виконані роботи з технічного обслуговування на загальну суму 115 068 грн 00 коп., а саме:
- на суму 60 588 грн 00 коп. (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 2071 від 01.09.2021;
- на суму 54 480 грн 00 коп. (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 2072 від 01.09.2021.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли між суб'єктами господарювання на підставі укладеного правочину, що за своєю природою є договором підряду, та регулюються нормами ЦК України та ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію від 30.09.2021, з якої вбачається, що документ прийнято та реєстрація податкової накладної № 3 від 01.09.2021 зупинена з посиланнями на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
У даній квитанції вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 33.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додатку вартість, як товари/послгуи, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерію ризиковості здійснення операцій.
Платнику податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник "D"=2.5663%, "Р"=0.
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що реєстрація податкової накладної від 01.09.2021 в ЄРПН станом на дату відкриття провадження у справі була зупинена.
У подальшому щодо податкових накладних № 2 та № 3 від 01.09.2021 відбулися наступні дії:
- 19.07.2022 позивачем до податкового органу направлено повідомлення з документами та пояснення щодо підстав для реєстрації податкових накладних,
- 21.07.2022 винесено рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних,
- 21.07.2022 позивачем було направлено скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних;
- 09.08.2022 за результатами розгляду скарг прийнято рішення, яким скарги залишено без задоволення.
У відповіді на відзив позивач вказує, що наразі готує позовні заяви до суду щодо визнання рішення відмови у реєстрації податкових накладних протиправними та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).
Згідно з приписами п. 4 Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п. 6 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку).
Відповідно до п. 10 Порядку у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Зважаючи на викладене, саме на ТОВ "Сервісний центр Оланво" покладено обов'язок надання повного пакету документів для проведення реєстрації податкових накладних за Договором на закупівлю послуг № 33-122-01-21-10890 від 17.06.2021.
Як вбачається із матеріалів справи, 21.07.2022 податковим органом винесено рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних за результатами оцінки наданих позивачем документів.
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що реєстрація виконавцем податкової накладної в ЄРПН не проведена, а відтак не настав строк для оплати за надані послуги у відповідності до п. 4.1. Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак враховуючи умови Договору у відповідача не виник обов'язок з оплати за надані послуги у розмірі 115 068 грн 00 коп., а позов ТОВ "Сервісний центр Оланво" є передчасним.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, оскільки строк їх виконання не настав, а настане протягом 45 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг виключно за умови реєстрації виконавцем податкової накладної в ЄРПН. (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п.13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Реєстр, затверджено наказом МФУ від 12.12.2019 №520), у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Однак, в матеріалах справи відсутні рішення про визнання протиправними дії податкового органу щодо зупинення чи відмови у реєстрації податкових накладних.
Безумовно, наразі встановленим фактом є відсутні реєстрації податкових накладних у в ЄРПН, що свідчить про те, що згідно з п. 4.1. Договору строк оплати відповідачем за зобов'язаннями не настав.
Суд не погоджується із вільним тлумаченням позивачем п. 4.1. Договору про те, що під обов'язком зареєструвати податкову накладу постачальником мається на увазі саме направлення складеної податкової накладної до Державної податкової служби через СЕА ПДВ.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У пункті 4.1. Договору чітко передбачено, що для настання строку виконання зобов'язання відповідачем з оплати необхідно, щоб відбулася саме реєстрація виконавцем податкової накладної в ЄРПН, а не направлення складеної податкової накладної до Державної податкової служби через СЕА ПДВ.
Для того, щоб відбулася реєстрація виконавцем податкової накладної в ЄРПН, у законодавстві передбачено певний алгоритм дій як для підприємства (позивача), так і для податкового органу.
Одного лише направлення складеної податкової накладної до Державної податкової служби через СЕА ПДВ зі сторони позивача недостатньо для того, щоб згідно з п. 4.1. Договору у відповідача настав строк виконання зобов'язань.
Аргумент позивача про необхідність врахування висновків про contra proferentem при вирішення даного спору, суд відхиляє з таких мотивів.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що «у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».
Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що:
- contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність;
- contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань);
- contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою;
- у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Господарський суд дійшов висновку, що умова п. 4.1. Договору про необхідність реєстрації виконавцем податкової накладної в ЄРПН не є двозначною, а навпаки - чіткою та зрозумілою.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Із наведеної норми вбачається обов'язок платника податку зареєструвати ПН в ЄРПН.
Аналіз усіх обов'язків платника податку, визначених у ст. 16 ПКУ, свідчить про те, що для їх виконання платник податку об'єктивно має можливість самостійно вчинити дії, які утворюють зміст таких обов'язків.
У процедурі внесення інформації до ЄРПН існує дві окремі стадії: перша надання ПН платником податку, друга - прийняття/неприйняття ПН до ЄРПН.
Так, дійсно пункт 20.2. ст. 20 ПКУ передбачає, що ДФС приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Отже, латник податку не впливає на таку реєстрацію, а лише надсилає ПН до серверу податкового органу, після отримання якої податкових орган приймає рішення про реєстрацію ПН із використанням програмного забезпечення.
Вказане свідчить про те, що позивач дійсно не є собою, яка здійснює реєстрацію ПН, однак має певні обов'язки для того, щоб така реєстрація була проведена: а саме - надання повного пакету документів згідно з вимогами податкового законодавства.
Як вбачається із квитанції від 30.09.2021, документ прийнято та реєстрація податкової накладної № 3 від 01.09.2021 зупинена з посиланнями на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
У даній квитанції вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 33.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додатку вартість, як товари/послгуи, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерію ризиковості здійснення операцій.
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник "D"=2.5663%, "Р"=0.
Із рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 21.07.2022 вбачається, що така відмова прийнята у зв'язку із наданням платником податку копій документів складених із порушенням законодавства.
Суд зауважує, що умовою договору, згідно з якої у відповідача виникає обов'язок з оплати за надані послуги, визначеною у п. 4.1. Договору є саме умова про настання такої події як реєстрація виконавцем податкової накладної в ЄРПН.
Судом встановлено, що реєстрація виконавцем податкової накладної в ЄРПН не проведена, а відтак не настав строк для оплати за надані послуги у відповідності до п. 4.1. Договору.
Відтак враховуючи умови Договору у відповідача не виник обов'язок з оплати за надані послуги у розмірі 115 068 грн 00 коп., а позов ТОВ "Сервісний центр Оланво" є передчасним.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його передчасності.
При цьому суд не перевіряє надані позивачем розрахунки 2 440 грн 00 коп. - 3 % річних та 17 812 грн 52 коп. - інфляційних втрат, оскільки строк виконання відповідачем зобов'язань не настав.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд на підставі доказів, наданих позивачем та відповідачем, не встановив факту порушення відповідачем прав позивача, а надана позивачем квитанція від 30.09.2021 не свідчить про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 2 481 грн 00 коп., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2595611250.1 від 01.07.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 135 320 грн 52 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано "12" вересня 2022 року.
Суддя Романюк Ю.Г.