"01" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/388/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/388/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86в, офіс 6, код ЄДРПОУ 42892355)
до відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740)
про стягнення 589 023,79 грн.
Представники:
від позивача: Морганюк Ю.Є. за довіреністю № 15.11.21/12 від 15.11.2021р.
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення 589 023,79 грн.
Ухвалою від 21.02.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” було залишено без руху.
21.03.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №5705/22) від Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2022р. провадження по справі №916/388/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2022р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
27.04.2022р. за вх. №6993/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
Так обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує, що 11.10.2021 року між ГУНП в Одеській області та ТОВ «Статус Енерго» було підписано угоду про розірвання Договору № 85 від 02.04.2021 року. Відповідно до п. 2 Угоди про розірвання Договір № 85 вважається припиненим з 11.10.2021. Пунктом 3 Угоди про розірвання було зменшено ціну Договору № 85 та визначено її у розмірі 7 357 857,97 грн. Пунктом 4 Угоди про розірвання Сторонами було засвідчено, що з моменту припинення Договору № 85 вони не вважають себе пов'язаними будь- якими правами та зобов'язаннями за цим договором, окрім зобов'язань пов'язаних із здійсненням остаточного розрахунку.
Відповідач вказує що згідно платіжних доручень які надані до суду позивачем разом із позовом, до 27.10.2021 року ним було сплачено у повному обсязі суму договору визначену п. 3 Угоди про розірвання. Таким чином відповідач вважає, що ним було у повному обсязі виконано свої зобов'язання за Договором № 85.
Також відповідач зазначає, що надані ТОВ «Статус Енерго» акти прийому-передачі електроенергії не відповідають дійсності та містять завищені показники обсягів споживання, що підтверджується наданою оператором системи розподілу ДТЕК Одеській електромережі інформацією щодо обсягів споживання електроенергії ГУНП в Одеській області, відповідно до якої фактичний обсяг споживання становить 2 124 468 кВт/г проти 2 287 722 кВт/г виставлених ТОВ «Статус Енерго».
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що надані позивачем докази, а саме акти приймання-передачі, видаткові накладні та акт звірки не можуть бути належними доказами по справі оскільки не підписані зі сторони ГУНП в Одеській області.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (Постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (Споживач) було укладено договір про закупівлю електричної енергії з розподілом №85.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії з розподілом Споживачу Постачальником (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634.641. 642 Цивільного кодексу України. Закону України «Про публічні закупівлі» та абз.3.4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р. (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п.2.1 договору, за цим Договором Учасник продає електричну енергію з розподілом, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, Замовнику для забезпечення потреб електроустановок Замовника, а Замовник оплачує Учаснику вартість спожитої (купленої) електричної енергії з розподілом та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії з розподілом на 2021 рік визначено в обсязі 3 296 562кВт*год, відповідно до Додатку 2 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії Замовнику».
Відповідно до п.2.3 договору, строк постачання електричної енергії з розподілом: до 31.12.2021р.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна цього договору на 2021 рік становить 10 384 170,30грн. в т.ч. ПДВ 1730695,05 (з них відшкодування орендарями приміщень - 975 544,00 грн.) Замовник розраховується з Учасником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку). затвердженої Регулятором.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.5). Розрахунки Замовника за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Учасника (даті - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії з розподілом за цим Договором здійснюється Замовником виключно шляхом перерахування коштів на спец рахунок Учасника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг. Оплата вважається здійсненою після того, як на спец рахунок Учасника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Учасника зазначається у платіжних документах Учасника, у тому числі у разі його зміни (п.5.6 договору).
Пунктом 13.1 договору передбачено, що договір укладається строком до 31.12.2021р., та набирає чинності з моменту підписання договору сторонами.
Як зазначає позивач, між Сторонами вказаного Договору були підписані низка додаткових угод якими вносились зміни щодо обсягу електричної енергії на 2021р та ціни, а саме: Додаткова угода № 1 від 29.06.2021 року до Договору про закупівлю електричної енергії з розподілом № 85 від 02.04.2021 року; Додаткова угода № 2 від 22.07.2021 року до Договору про закупівлю електричної енергії з розподілом № 85 від 02.04.2021 року; Додаткова угода № 3 від 01.09.2021 року до Договору про закупівлю електричної енергії з розподілом № 85 від 02.04.2021 року; Додаткова угода № 4 від 03.09.2021 року до Договору про закупівлю електричної енергії з розподілом № 85 від 02.04.2021 року.
Позивач вказує, що у період з квітня 2021р. по жовтень 2021р. здійснив постачання електричної енергії відповідачу на загальну суму 7 946 881,76 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 162 за квітень 2021р. на суму 973 132,66 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 163 за квітень 2021р. на суму 486 567,90 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 170 за травень 2021р. на суму 1 403 816,40 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії №304 за червень 2021р. на суму 81 477,90 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 305 за червень 2021р. на суму 1 029 199,75 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 336 за червень 2021р. на суму 16 168,96 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 383 за липень 2021р. на суму 911 901,98 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 412 за серпень 2021р. на суму 812 046,16 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 529 за вересень 2021р. на суму 1 193 592 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 591 за жовтень 2021р. на суму 1 038 978,05 грн.
Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої електричної енергії належним чином та в повному обсязі не здійснив, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 589 023,79грн.
Позивач зазначає, що 25.01.2022 року направив Відповідачу претензію № 24/01/22 від 24.01.2022 року з вимогою сплатити суму заборгованості у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Проте відповідач претензія була залишена останнім без відповіді та задоволення.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” направлені на стягнення з відповідача заборгованості за отриману по Договору про закупівлю електричної енергії з розподілом №85 від 02.04.2021р. електричну енергію в сумі 589 023,79грн. .
При чому підставою відповідного позову стало порушення, на думку позивача, відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості отриманої електричної енергії.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання - це вид цивільних правовідносин.
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, як встановлено судом 02.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (Постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (Споживач) було укладено договір про закупівлю електричної енергії з розподілом №85, за умовами якого Учасник продає електричну енергію з розподілом, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, Замовнику для забезпечення потреб електроустановок Замовника, а Замовник оплачує Учаснику вартість спожитої (купленої) електричної енергії з розподілом та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії з розподілом на 2021 рік визначено в обсязі 3 296 562кВт*год, відповідно до Додатку 2 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії Замовнику».
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як вказує позивач, на виконання умов договору №85 у період з квітня 2021р. по жовтень 2021р. ним було поставлено відповідачу електричної енергії на загальну суму 7 946 881,76 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 162 за квітень 2021р. на суму 973 132,66 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 163 за квітень 2021р. на суму 486 567,90 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 170 за травень 2021р. на суму 1 403 816,40 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії №304 за червень 2021р. на суму 81 477,90 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 305 за червень 2021р. на суму 1 029 199,75 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 336 за червень 2021р. на суму 16 168,96 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 383 за липень 2021р. на суму 911 901,98 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 412 за серпень 2021р. на суму 812 046,16 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 529 за вересень 2021р. на суму 1 193 592 грн.; Актом приймання-передачі електричної енергії № 591 за жовтень 2021р. на суму 1 038 978,05 грн.
Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої електричної енергії належним чином та в повному обсязі не здійснив, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 589 023,79грн.
Разом з тим, як встановлено судом, 11.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (Постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (Споживач) було підписано Угоду про розірвання Договору №85 від 02.04.2021р., за умовами якої сторони домовились про наступне:
1. Сторони вирішили достроково припинити дію Договору про закупівлю № 85 від 02.04.2021 року з вини Постачальника, у зв'язку із неможливістю виконання договору Постачальником через істотне зростання закупівельних цін на ринку електричної енергії.
2. Договір про закупівлю № 85 від 02.04.2021р вважати припиненим з 11 жовтня 2021 р. Постачання електричної енергії здійснюється Постачальником до 10 жовтня 2021 року включно.
3. Зменшити суму договору на 3 026 312,33 гри. (три мільйони двадцять шість тисяч триста дванадцять гри. 33 коп.), в т.н. ПДВ 504385,39 з них відшкодування орендарями приміщень 975544,00 гривень та викласти пункт 5.1 Розділу 5 Договору в новій редакції: « 5.1. Ціна цього договору на 2021 рік становить 7 357 857,97 грн. (сім мільйонів триста п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 97 коп.) у т.ч. ПДВ - 1 226 309, 66 грн.
4. Сторони засвідчують, що з моменту припинення дії Договору про закупівлю № 85 від 02.04.2021р не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями по зазначеному договору, окрім прав та зобов'язань, пов'язаних із здійсненням остаточною взаєморозрахунку між Сторонами.
5. Замовник розраховується з Учасником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), шо визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором.
6. Споживач підтверджує, шо у нього відсутні претензії до Постачальника щодо виконання умов Договору.
7. В частині виконання зобов'язань зі Сторони Споживача Договір діє до повного їх виконання Споживачем.
Отже за умовами угоди про розірвання договору №85, сторони погодили що ціна цього договору на 2021 рік становить 7 357 857,97 грн., та як вбачається з матеріалів справи відповідна сума відповідачем була сплачена, що підтверджується платіжними дорученням копії яких містяться в матеріалах справи.
В подальшому 22.10.2021 року між Відповідачем та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» був укладений договір № 01-17443Ц/383 про закупівлю електричної енергії з розподілом в обсязі 447 593 кВт*год. Строк постачання електричної енергії з розподілом за даним договором починається з 13.10.2021 року.
З наведеного вбачається, що спірним є період з 01 по 10 жовтня, оскільки умовами угоди передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється Постачальником до 10 жовтня 2021 року включно.
Так, позивач вказує що в період з 01 по 10 жовтня 2021р. відповідачем було спожито 263 968 кВт.год, що підтверджується довідкою ДТЕК «Одеські Електромережі».
Суд відповідну довідку оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявні довідки ДТЕК «Одеські Електромережі» від 11.02.2022р. за №101/29/03-1156 та від 17.02.2022р. за №101/29-03-1291 з яких вбачається що в жовтні 2021р. відповідачем було спожито електричної енергії у кількості 341 824 кВт*год., з чого вбачається що відповідачем за 10 днів жовтня 2021р. було спожито майже 80 процентів від обсягу спожитого ним за цілий місяць.
Крім того суд зазначає, що відповідна довідка не місить ані номеру ані дати її складання, які відповідно ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» є складовими документа.
При цьому суд зазначає що позивачем первинних документів щодо обсягу спожитого відповідачем в період з 01 по 10 жовтня 2021р. до матеріалів справи не надано. Надана позивачем непідписана роздруківка даних про фактичне споживання електричної енергії не є відповідним доказом.
Також на підтвердження споживання відповідачем електричної енергії у зазначеному обсязі позивачем, було надано рахунок АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №1269/21 від 10.11.2021р. на оплату з розподілу електричної енергії з обсязі 263 968 кВт.год за жовтень 2021р. Проте, в зазначеному рахунку платником є позивач та вказано «Заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за жовтень 2021р. у кількості 263 968 кВт/год.»
Суд зазначає що відповідна довідка та рахунок не підтверджують факт споживання відповідачем в період саме з 01 по 10 жовтня електричної енергії в обсязі 263 968 кВт.год, оскільки вони містять відомості за цілий місять - жовтень 2021р., а позивачем не надано доказів відсутності інших споживачів, яким він міг надавати послуги з продажу електричної енергії з розподілом.
Крім того в матеріалах справи наявне платіжне доручення №510807 від 27.10.2021р. на суму 566 043,63грн. в призначені якого зазначено оплата за електроенергію за 09-10.21 зг. Акту №604 від 11.10.2021р. дог. №85 від 02.04.2021р., зазначене свідчить про наявність іншого акту складеного на момент припинення дії договору. Проте відповідний акт в матеріалах справи відсутній.
З наданого платіжного доручення вбачається, що відповідачем була здійснена оплата вартості спожитої електричної енергії в тому числі за жовтень 2021р. року.
Також суд зазначає, що доказів того хто саме здійснював постачання електричної енергії 11 (дата припинення постачання електричної енергії по угоді від 11.10.2021р.) та 12 жовтня 2021р., позивачем не надані та матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Отже враховуючи наведене вище, з урахування сукупності всіх наявних в матеріалах справи доказів, суд вказує що Товариством з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” на доведено факт споживання відповідачем в період з 01 по 10 жовтня 2021р. електричної енергії в обсязі 263 968 кВт.год., а отже факт обов'язку щодо її оплати.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86в, офіс 6, код ЄДРПОУ 42892355) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Статус Енерго” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86в, офіс 6, код ЄДРПОУ 42892355)
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 р.
Суддя К.Ф. Погребна