12.09.2022 Справа № 914/2037/22
Суддя Господарського суду Львівської області Петрашка М.М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс"
до боржника Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло"
про видачу судового наказу про стягнення 154311,25 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" заборгованості за договором №БЕТ-2021-031 про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 154311,25 грн. (за отриману електричну енергію за квітень 2022р.).
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
Частиною 1 статті 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2-1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 248,10 грн. у 2022р.).
Як вбачається із поданих матеріалів, заявником до заяви про видачу судового наказу у даній справі №914/2037/22 долучено платіжне №1663 від 08.08.2022р. на суму 248,10 грн.
Однак із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що вказане платіжне доручення №1663 від 08.08.2022р. на суму 248,10 грн. було долучено Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" до заяви про видачу судового наказу в іншій справі, а саме у справі №914/1889/22 за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" про стягнення з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" заборгованості за договором №БЕТ-2021-031 про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 122226,70 грн. (за отриману електричну енергію за грудень 2021р.).
При цьому, як вбачається із справи №914/1889/22, Господарським судом Львівської області заяву про видачу судового наказу у вказаній справі було задоволено та видано судовий наказ про стягнення з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" 122226,70 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №БЕТ-2021-031, а також про стягнення та 248,10 грн. витрат по сплаті судового збору за видачу судового наказу.
Отже враховуючи наведене, зважаючи на те, що платіжне доручення №1663 від 08.08.2022р. на суму 248,10 грн. було використане заявником як доказ сплати судового збору за видачу судового наказу в іншій справі, а саме у справі №914/1889/22 і при цьому беручи до уваги те, що заяву про видачу судового наказу у зазначеній справі було задоволено та видано судовий наказ, суд зазначає, що у даній справі №914/2037/22 заявником не подано доказів сплати судового за видачу судового наказу.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином враховуючи те, що заявником не подано доказів сплати судового збору за видачу судового наказу у даній справі №914/2037/22, суд дійшов висновку на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України відмовити у видачі судового наказу.
При цьому суд зазначає, що частиною 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно із частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви про видачу судового наказу у справі №914/2037/22 за вимогою про стягнення з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" 154311,25 грн. заборгованості за договором №БЕТ-2021-031 про постачання електричної енергії споживачу (за отриману електричну енергію за квітень 2022р.), - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу господарського суду може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.