ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/21034/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Токаревій К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про стягнення 219 394,01 грн. та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" до Приватного підприємства "Транс Логістик" про визнання недійсним договору в частині, за участю представників позивача за первісним позовом - не з'явився, відповідача за первісним позовом - Чурсіна О.В.
У грудні 2021 року позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення 32 157,04 грн. 3% річних, 113 197 грн. інфляційних втрат та 74 039,97 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 року на підставі ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 625, 629, 903 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.01.2022 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно-Страхова Компанія" про визнання договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України та ст. ст. 6, 16 Закону України "Про страхування".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 року вказаний зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2022 року.
25.03.2022 року відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просив суд відмовити в зустрічному позові з огляду на те, що відповідач за первісним позовом, подаючи зустрічний позов, фактично намагається переглянути висновок суду у справі № 910/438/21, яким встановлено обставини з приводу виконання умов спірного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2022 року.
18.08.2022 року позивач за первісним позовом подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
24.08.2022 року позивач за первісним позовом подав до суду заяву про відшкодування йому витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 грн.
07.09.2022 року представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2019 року між Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 (з протоколом розбіжностей до нього, додаток № 2 до договору) (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням, визначеним у ч. 1 договору наземним транспортним засобом та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 1.1 договору останній укладено відповідно до діючого законодавства України, на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених Головою Правління АТ "УПСК" 31.03.2009 року та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 року за реєстраційним № 0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг за реєстраційним № 0613106 від 16.04.2013 року (далі - Правила страхування).
Пунктом 3.2 договору погоджено, що страховик за договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається відповідно до умов, зазначених в частинах І та ІІ договору.
Пунктом 4.1.1 договору в редакції протоколу розбіжностей передбачено, що одним із ризиків, які є предметом страхування за договором, є пошкодження ТЗ або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 6.3 договору визначено, що страховик не відшкодовує витрати на усунення пошкоджень транспортного засобу, які мали місце в момент укладення цього договору та були зазначені в акті огляду.
Відповідно до пункту 11.1.1 договору в редакції протоколу розбіжностей страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 11.2.1 договору страхувальник зобов'язується при укладанні договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати про будь-яку зміни умов експлуатації, зберігання та інше, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 (трьох) робочих днів після виникнення таких фактів.
Пунктом 11.4.1 договору погоджено, що страховик зобов'язується ознайомити страхувальника з умовами договору і правилами страхування.
Пунктом 11.4.11 договору передбачено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування (страхової виплати) протягом 14 робочих днів від дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки від суми страхового відшкодування за кожний день прострочки.
Відповідно до п. 16.1.11 договору в редакції протоколу розбіжностей підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ. Дія цього пункту не застосовується по відношенню до ТЗ, що купуються в автосалоні при одночасному виконанні таких умов: ТЗ не експлуатувався раніше; ТЗ не має пошкоджень.
Згідно з додатком № 40 від 24.04.2020 року до договору застрахованим є, в тому числі, транспортний засіб - MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, страхова сума 1 500 000 грн, страховий тариф - 1,65%, річний страховий платіж для зазначеного транспортного засобу - 24 750 грн, період дії договору: 05.05.2020 по 04.05.2021.
12.10.2020 р. о 12:00 год., на 381 км + 70 м. автодороги Київ Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу за первісним позовом автомобіля MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_2 причіп СЗАП 8357 д.н.з НОМЕР_3 .
Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 та заподіяно йому матеріальну шкоду у розмірі 1 099 000 грн.
13.10.2020 року позивач за первісним позовом звернувся з письмовою заявою до відповідача за первісним позовом про настання страхового випадку з приводу пошкодження внаслідок ДТП автомобіля MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 .
Листом № 1950/18 від 22.12.2020 року відповідач за первісним позовом відмовив позивачу за первісним позовом у виплаті суми страхового відшкодування. Для її стягнення позивач за первісним позовом звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року та додатковим рішенням від 27.05.2021 року у справі № 910/438/21, залишеними без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 року позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" 1 099 000 грн. страхового відшкодування, 16 485 грн. судового збору та 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з платіжним дорученням № 21761 від 13.12.2021 року на суму 1 140 485 грн., копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач за первісним позовом сплатив зазначену заборгованість позивачу за первісним позовом лише 13.12.2021 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов'язань з виплати страхового відшкодування, позивачем за первісним позовом нараховано відповідачу за первісним позовом 113 197 грн. інфляційних втрат та 32 157,04 грн. 3% річних з суми 1 099 000 грн. за період з 23.12.2020 року по 13.12.2021 року.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 113 197 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача за первісним позовом, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 32 157,04 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково на суму 32 064,49 грн. за перерахунком суду здійсненим за період з 23.12.2020 року по 12.12.2021 року.
Також, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 74 039,97 грн. пені на підставі п. 18.1 договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 18.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу (крім страхового платежу) за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на кінцеву дату такого платежу.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 74 039,97 грн. пені також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Що стосується заявлених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) вимог за зустрічним позову щодо визнання договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 недійсним, суд зазначає наступне.
Предметом зустрічного позову є вимоги про визнання договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі № 910/438/21 відповідачем в добровільному порядку сплачено суму страхового відшкодування з урахуванням судових витрат у сумі 1 140 485 грн., водночас, у зазначеній судовій справі, предметом дослідження не було питання щодо відповідності укладеного за встановлених обставин договору Правилам страхування та як наслідок його невідповідності вимогам статей 6, 16 Закону України "Про страхування".
Також, обґрунтовуючи підстави визнання недійсним Договору в частині страхування автомобіля MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на невиконання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) обов'язків, передбачених пунктами 8.3, 9.2.6., 9.2.18 Правил страхування та не складання Акту огляду транспортного засобу, який мав складатися при укладанні договору, що в свою чергу, свідчить про укладення договору в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 всупереч Правилам страхування та як наслідок укладення Договору з порушенням вимог статей 6, 16 Закону України "Про страхування". Крім того, відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що дії позивач (відповідача за зустрічним позовом) щодо невиконання своїх обов'язків, як з'ясувалося вже під час дії договору мали умисний характер та мали на меті недобросовісну поведінку, яка не відповідає вимогам ч. 3 ст. 13 ЦК України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 29 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених ЦК України.
Частиною 1 ст. 982 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Статтею 6 Закону України "Про страхування" визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування.
Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про страхування" унормовано, що договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 18 Закону України "Про страхування" при укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відповідно до п. 2.1 Правил страхування, договори добровільного страхування ТЗ та/або встановленого на них додаткового обладнання, які знаходяться у технічно справному стані укладаються згідно з цими Правилами. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства.
Пунктом 2.3. Правил страхування визначено, що Страховик має право відмовитись від укладання Договору страхування без пояснення причин, а також якщо ТЗ: має механічні та/або корозійні пошкодження кузову та лакофарбового покриття; знаходиться в експлуатації більше восьми років; не зареєстрований належним чином в Державтоінспекції або відповідними державними органами; технічно несправний або не пройшов технічний огляд у встановлений чинним законодавством строк.
Пунктом 8.1. Правил страхування встановлено, що договір страхування укладається на підставі письмової Заяви Страхувальника на страхування ТЗ. При заповненні бланку Заяви Страхувальник зобов'язаний відповісти на всі запитання, зазначені в Заяві. Розмір страхового платежу визначається на підставі інформації зазначеної в Заяві. Заповнення Заяви не зобов'язує Страхувальника та Страховика укладати Договір страхування. Не допускається укладання Договору страхування на підставі усної заяви. Обов'язковою умовою є огляд Страховиком ТЗ. В разі, якщо окремі умови Договору страхування не узгоджуються із положеннями цих Правил - застосовуються умови, визначені сторонами Договору страхування.
Для укладення Договору страхування Страхувальник пред'являє Страховику такі документи: документ про реєстрацію ТЗ, документ що підтверджує вартість ТЗ (довідка-рахунок, митна декларація тощо), документ що підтверджує вартість додаткового обладнання. Страхувальник - фізична особа надає паспорт, ідентифікаційний код, а юридична особа - довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державного комітету статистики України. Якщо Страхувальник не є власником ТЗ, він також повинен пред'явити документ, що надає йому право користування цим ТЗ (п. 8.2. Правил страхування).
Пунктом 8.3 Правил страхування передбачено, що при страхуванні ТЗ, перед укладанням, поновленням чи зміною умов Договору страхування Страхувальник зобов'язаний надати Страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
Пунктом 9.2.2 Правил страхування закріплено, що страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати інформацію Страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, інформацію з питань, зазначених в Заяві про страхування, інформацію та копії документів, необхідних для укладання Договору та для його виконання, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. Істотною інформацією для оцінки страхового ризику є: страхування ТЗ в іншій страховій компанії; передача ТЗ в оренду, прокат, найм, заставу; зміна умов зберігання або експлуатації ТЗ, стану та/чи типу протиугінної сигналізації; користування ТЗ на законних підставах іншою особою, ніж зазначено в цьому Договорі, - із зміною або без зміни права власності на ТЗ; зміна реєстраційного номера, номера кузова, двигуна або шасі ТЗ; втрата/крадіжка комплекту(-ів) ключів від ТЗ, реєстраційних документів на ТЗ, пульта керування сигналізацією, реєстраційних знаків; проведення ремонту ТЗ; переобладнання ТЗ, заміна двигуна зі збільшенням потужності тощо.
Згідно з п. п 9.2.6, 9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладанні договору страхування забезпечити представнику страховика можливість огляду ТЗ та надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження Страховику під час укладання Договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу Страховика протягом дії Договору страхування.
Отже, огляд транспортного засобу та складання відповідного акту огляду обов'язково передує укладенню договору страхування. Такі дії мають на меті визначення стану транспортного засобу для наступного встановлення розміру збитків у разі настання страхового випадку та є способом захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов'язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення договору. Виконання зазначеної умови укладення договору страхування не залежить від поведінки лише страховика або страхувальника, натомість є результатом узгоджених дій сторін договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 року у справі № 910/4296/21.
Таким чином, страховик перед укладенням договору не скористався своїм правом та не запросив відповідні документи (акти огляду), і на власний ризик уклав договір, незважаючи на те, що за Правилами страхування огляд транспортного засобу має здійснюватися перед укладенням договору. Після укладення договору страховик отримував страхові платежі, і не звертався з вимогою до страхувальника надати для огляду застраховані транспортні засоби після укладення договору. Тоді як діючи добросовісно і розумно, Страхова компанія мала би направити повідомлення про необхідність проходження огляду застрахованого транспортного засобу чи відмовитися від отримання страхових платежів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі № 910/4224/21.
Докази того, що спірний акт не був складений внаслідок ухилення страхувальника від здійснення огляду транспортного засобу чи вчинення інших дій, які перешкоджали проведенню такого огляду Страховою компанією перед укладанням договору відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) до суду не надано та матеріали справи не місять.
Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом з вимогою надати транспортний засіб MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 для огляду з метою подальшого складення спірного Акту, а у страхувальника фактично відсутній обов'язок надавати такий Акт огляду самостійно, оскільки останній не значиться в переліку документів згідно з пунктом 8.2. Правил страхування.
Враховуючи все вищевикладене, позивачем за зустрічним позовом не доведено, що оспорюваний договір добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 був укладений з порушенням вимог статей 6, 16 Закону України "Про страхування".
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання спірного договору недійсним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем за зустрічним позовом не порушено права позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду, а тому в зустрічному позові про визнання недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 в частині страхування транспортного засобу MAN TGM 12.250, д.н.з. НОМЕР_1 слід відмовити.
Судовий збір за подання первісного позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати, понесені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) за подання зустрічного позову не відшкодовуються останньому.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080; код 20602681) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (вул. Теплична, 27 С, смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; код 34307753) 32 064 (тридцять дві тисячі шістдесят чотири) грн. 49 коп. 3% річних, 113 197 (сто тринадцять тисяч сто дев'яносто сім) грн. інфляційних втрат, 74 039 (сімдесят чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 97 коп. пені, 3 289 (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 53 коп. судового збору та 7 996 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині в первісному позові відмовити.
В зустрічному позові відмовити повністю.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.09.2022р.
Суддя С.О. Чебикіна