"11" лютого 2010 р. Справа № 3/198.
За позовом Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та його структурного підрозділу Вижницького державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу, смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ-Букзахід», м. Сторожинець Чернівецької області
про стягнення заборгованості -62181,51 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
Від позивача -Ковалюк М.Г., довіреність № 266 від 18.12.2009 року
Від відповідача -не з'явився
В судовому засвданні брав участь прокурор відділу облпрокуратури Пацарен В.Я.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та його структурного підрозділу Вижницького державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ-Букзахід»з позовом про стягнення заборгованості в сумі 62181,51 грн., з яких 58370,81 грн. основного боргу, 2818,41 грн. пені, 992,30 грн. інфляційних.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 63 від 21.05.2009 року.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.12.2009 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 21.12.2009 року.
Ухвалами від 21.12.2009 року та 28.01.2010 року, у зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладався.
На день вирішення спору, 04.02.2010 року, присутній в судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.
В свою чергу відповідач, явку свого педставника в судове засідання не забезпечив повторно, відзиву на позовну заяву або інших документів, пов'язаних з визнанням чи спростуванням позову, від відповідача не надходило, хоча він і був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
21.05.2009 року між Вижницьким державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством АПК та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛВ-Букзахід»укладено договір № 63 від 21.05.2009 року (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар (пиловик хвойної породи 1-3 сорт, будівельний ліс, пиломатеріал обрізний та необрізний хвойних порід, ДСП), а відповідач - прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах передбачених даним Договором.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 124570,81 грн., що підтверджується видатковими та товаро-транспортними накладними № 039 від 22.05.2009 року на суму 29767,50 грн., № 041 від 05.06.2009 року на суму 65200 грн., № 1531 від 22.07.2009 року на суму 6975,50 грн., № 1540 від 29.07.2009 року на суму 5070 грн., № 1543 від 22.07.2009 року на суму 2714 грн., № 1547 від 31.07.2009 року на суму 2576 грн., № 1646 від 07.08.2009 року на суму 3380,30 грн., № 1647 від 07.08.2009 року на суму 3144,01 грн., № 1676 від 10.08.2009 року на суму 1945,90 грн., від 12.08.2009 року на суму 2337,60 грн., № 1739 від 1460 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково -на суму 66200 грн., що підверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, зобов'язання з оплати товару відповідачем виконано частково, у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 58370,81 грн.
Згідно п. 5 Договору Замовник після отримання інформації про готовність продукції до відвантаження проводить проплату на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку або вносить кошти в касу підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт поставки і отримання покупцем товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, товаро-транспортними накладними, іншими доказами та відповідачем жодним чином не спростовано.
Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості, підлягає задоволенню у повному обсязі: з відповідача належить стягнути 58370,81 грн. основного боргу.
Згідно п.7.3. Договору у випадку невиконання умов договору, що викликало збитки для позивача і відповідача винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленої продукції або неперерахованих грошових коштів за кожен день простроченої поставки. Згідно розрахунку позивача пеня становить 2818,41 грн.
Вимога позивача щодо стягнення пені в сумі 2818,41 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких умов правомірним є нарахування позивачем 992,30 грн. інфляційних.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62181,51 грн., а саме: 58370,81 грн. основного боргу, грн. 2818,41 грн. пені та 992,30 грн. інфляційних.
Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛВ-Букзахід»(Чернівецька область, м. Сторожинець, пров. Б.Хмельницького, 3, код 35606028)
- на користь Вижницького державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу ( Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Будівельна, 9, код 30749729) 62181,51 грн. заборгованості;
- в дохід державного бюджету 621,82 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя О.В. Гончарук