Справа № 646/860/22 Номер провадження 11-кп/814/1508/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
07 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
представника колонії - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 10 травня 2022 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Собич Шосткинського району Сумської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 04 жовтня 2012 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 153 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, на 11 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 січня 2013 року вирок змінено та виключено із резолютивної частини ст. 71 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_7 на даний час на шлях виправлення не став, його поведінка та ставлення до праці не відповідають критеріям, визначеним ст. 81 КК України, а тому відсутні підстави для задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого.
При цьому, з огляду на дані про особу ОСОБА_7 та характеристику засудженого, суд вважає, що він не досяг необхідного ступеню виправлення.
У поданій апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Свої вимоги мотивує тим, що місцевим судом при винесенні ухвали не повністю вивчено особу засудженого. Так, ОСОБА_7 характеризується посередньо, за час відбування покарання має 18 заохочень та лише 3 стягнення. До поставлених завдань ставиться відповідально, виконує їх вчасно, бере участь у реалізації програм диференційовано-виховного впливу «Підготовка до звільнення», «Духовне відродження», «Фізкультура та спорт», виконує роботи з благоустрою. Просить врахувати, що позов зі сторони потерпілої відсутній.
Вважає, що на даний час наявні усі підстави для його умовно-дострокового звільнення, оскільки він відбув ѕ строку покарання та своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.
Колегія суддів заслухавши доповідача, засудженого в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представника установи відбування покарань, який вказав на відсутність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
За змістом положень п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_7 засуджений 04 жовтня 2012 року вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за ч. 3 ст. 153 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 11 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 січня 2013 року вирок змінено та виключено із резолютивної частини ст. 71 КК України. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 18 травня 2012 року по 22 січня 2013 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2021 року внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості відносно ОСОБА_7 .
Відповідно до матеріалів кримінального провадження засуджений відбуває покарання з 28 травня 2012 року, кінець строку 14 вересня 2022 року.
У період з 28 травня 2012 року по 13 жовтня 2012 року перебував у ДУ «Сумський слідчий ізолятор». За період відбування покарання заохочень та стягнень не має, до праці не залучався. Характеризувався посередньо.
У період з 13 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року перебував у ДУ «Сумська виправна колонія (№116)». За період відбування покарання заохочень та стягнень не має, до праці не залучався. Характеризувався посередньо.
У період з 30 листопада 2012 року по 05 грудня 2012 року перебував у ДУ «Сумський слідчий ізолятор». За період відбування покарання заохочень та стягнень не має, до праці не залучався. Характеризувався посередньо.
У період з 05 грудня 2012 року по 30 січня 2013 року перебував у ДУ «Сумська виправна колонія (№116)». За період відбування покарання заохочень та стягнень не має, до праці не залучався. Характеризувався посередньо.
У період з 30 січня 2013 року по 25 січня 2018 року перебував у ДУ «Шосткинська виправна колонія (№66)». За період відбування покарання заохочувався 10 разів, мав 1 стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. Характеризувався посередньо.
З 25 січня 2018 року перебуває у ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)». За період відбування покарання має 8 заохочень та 3 стягнення. Останнє у виді суворої догани було накладене 18 травня 2022 року, яке на даний час не погашене та не зняте у встановленому законом порядку.
До майна установи, предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться посередньо, здійснює за ними нагляд під контролем представників адміністрації. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, переважно має охайний зовнішній вигляд.
Виконує роботи із самообслуговування під контролем працівників адміністрації установи, залучався до виконання робіт з благоустрою установи, до поставлених задач ставиться посередньо. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Також, бере участь у реалізації програм диференційовано-виховного впливу «Духовне відродження», «Фізкультура та спорт», до їх реалізації ставиться без зацікавленості. Участь в організації та проведенні виховних та культурно-масових заходів, що проводяться в установі не приймає. Не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, вважає його достатнім. Інколи читає художню літературу. Підтримує родинні зв'язки.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання було залишено без задоволення, та судом встановлено, що аналіз наданих матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_7 , вказують на недоведеність виправлення останнього під час відбування покарання та відсутність на даний час підстав для беззаперечного висновку про виправлення та перевиховання засудженого.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 травня 2021 року ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишено без змін.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що дійсно, як зазначено у апеляційній скарзі, засуджений має 18 заохочень, характеризується посередньо, приймає участь у реалізації програм диференційовано-виховного впливу, «Духовне відродження», «Фізкультура та спорт», виконує роботи з благоустрою, тобто стає на шлях виправлення.
Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Проте, протягом всього часу відбування покарання засуджений хоча і має заохочення, поряд із цим має 4 стягнення, останнє з яких було накладене 18 травня 2022 року у виді суворої догани, на даний час зазначене стягнення не зняте і не погашене у встановленому законом порядку, посередньо характеризується, працював не завжди, до виконання робіт з благоустрою ставиться посередньо, у програмах диференційовано - виховного впливу «Духовне відродження» та «Фізкультура та спорт» хоча і бере учать, проте до їх реалізації ставиться без зацікавленості. Участь в організації та проведення виховних та культурно-масових заходів, що проводяться в установі не бере, не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, що вказує на нестабільну поведінку та свідчить про не досягнення засудженим такого стану, за якого від нього не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів.
Всупереч доводам ОСОБА_7 , суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи та дані про особу засудженого, в тому числі і ті, які зазначені в апеляційній скарзі, та обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні подання про умовно - дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 10 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4