Справа № 159/3084/22 Провадження №11-сс/802/324/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід. Доповідач: ОСОБА_2
09 вересня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
законного представника - ОСОБА_7 ,
представника ювенальної превенції - ОСОБА_8 ,
представника органу піки і піклування, педагога, психолога -
ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
підозрюваного - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2022 року щодо ОСОБА_11 (ЄРДР № 12022030550000672),
Старший слідчий СВ Ковельського РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Волошки Ковельського району Волинської області, фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , учня 8-го класу Головненської спеціалізованої школи «Центр освіти» Волинської обласної ради, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022030550000672.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2022 року клопотання слідчого задоволено частково, обрано щодо ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 40 днів, а саме до 07 жовтня 2022 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 49 620 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять грн.).
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що слідчим не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти можливим ризикам. Також зазначає, що ОСОБА_11 раніше не судимий, в освітньому закладі де навчається не мав грубих порушень. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити слідчому в обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді, міркування прокурора, яка апеляційну скаргу заперечувала і просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення законного представника, представника ювенальної превенції, представника органу опіки і піклування, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Приписами ст.177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Разом з тим, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення;
- недостатність застосування до ОСОБА_11 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Згідно з матеріалами справи, СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022030550000672 від 29.08.2022, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Органом досудового розслідування 30 серпня 2022 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, у липні 2020 року ухвалою суду відносно ОСОБА_11 застосовано примусові заходи виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи у зв'язку із тим, що він вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадало під ознаки кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України (2 епізоди крадіжок), перебуває на обліку у лікаря-психіатра Ковельського МТМО, йому притаманні прояви агресії, за характеристикою, наданою педагогами навчального закладу, ОСОБА_11 у навчально-пізнавальних процесах проявляє себе достатньо; емоційно-вольова сфера потребує корекції; рідко прислухається до думки старших, самовпевнений, схильний до шкідливих звичок, періодично порушує дисципліну.
Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_11 не має достатніх стримуючих факторів, суспільну небезпеку підозрюваного, який маючи молодий вік проігнорував застосування у повсякденному житті загальноприйнятних правил поведінки, складні та конфлікті стосунки підозрюваного із батьками, відсутність визнаних авторитетів серед дорослих членів сім'ї та близького оточення, недостатню спроможність керувати емоційним станом та неможливість самостійного коригування поведінки, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника та обвинуваченого про необхідність обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Відповідно до положень ст.492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Твердження захисника про те, що до ОСОБА_11 можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, на переконання апеляційного суду не спростовують висновок судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.
За викладених обставин у їх сукупності суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_11 є недостатнім.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2022 року щодо ОСОБА_11 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: