Справа №760/25243/18 2/760/3443/22
19 липня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,
представника відповідача - Скрипачова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 319 475, 6 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2017 між ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0999908.911, за яким ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказує, що 01.07.2018 о 17.25 год. на трасі Київ-Чоп, 184 км., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ауді», д.н. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 та «Мерседес», д.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 .
Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.08.2018.
Зазначено, що в результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_3 .
Позивач вказав, що враховуючи наявність договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до ПРАТ «Страхова компанія «АЛЬФА CTPAXYBAННЯ» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно рахунку №1800008572 від 05.07.2018 та рахунку № НОМЕР_4 від 05.07.2018, акту приймання-здачі виконаних робіт № 84, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес» д.н.э. НОМЕР_1 складає 426 711,15 грн.
Відповідно до звіту № 13/07-18 від 01.07.2018 вартість матеріального збитку, автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 416 273,60 грн.
Вiдповiдно рахунків та актiв виконаних робіт, ПрАТ СК «Альфа Страхування» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 419 475,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
Відповідно до полісу АК/7865674 у відповідача застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «СК «АХА Страхування» 100 000 грн.
Згідно Полісу, ліміт відповідальності ПрАТ «СК АХА Страхування» за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн.
Отже, ПРАТ «СК «АХА Страхування» зобов'язане відшкодувати позивачу збитки у розмірі 100 000 грн.
02.08.2018 ПРАТ «СК «АХА Страхування» по полісу АК/7865674 було перераховано на розрахунковий рахунок ПРАТ СК «Альфа Страхування» грошові кошти в межах ліміту у розмірі 100 000 грн.
Отже, загальна сума страхового відшкодування по зазначеному вище страховому випадку складає 319 475, 15 гpн. (419 475,15-100 000=319 475,15).
Зазначає, що 04.09.2018 представнику відповідача ОСОБА_3 було особисто надано листа з проханням добровільно сплатити позивачу страхове відшкодування, проте відповідачем вимоги позивача виконані не були, страхове відшкодування не виплачено.
У зв'язку з наведеним, просить суд стягнути з відповідача 319 475,15 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою суду від 28.12.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
05.03.2019 згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Усатовій І.А.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
13.07.2020 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить позов ПАТ СК «Альфа страхування» залишити без задоволення.
В обгрунтування зазначає, що з договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 06.07.2017 № 120.0999908.911 вбачається, що сторонами в договорі є: ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування», страховик, та гр. ОСОБА_4 , страхувальник. У той же час, страхова винагорода була виплачена гр. ОСОБА_2 , який не є стороною у договорі За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з нього грошових коштів, в порядку регресу, які були сплачені не вигодонабувачу, за договором, яким є страхувальник ОСОБА_4 , а учаснику ДТП ОСОБА_2 .
Окрім того посилається на те, що при проведенні огляду транспортного заходу, який відбувся 03.07.2018, його не було запрошено, що позбавило його можливості висловити свої зауваження. Окрім того, додатковий акт огляду колісного транспортного засобу датований 01.07.2018, однак зважаючи на те, що ДТП сталася на 184 км. траси Київ-Чоп приблизно 19-00, транспортний засіб представником страхової компанії 01.07.2018 не оглядався. Зазначає, що, враховуючи це, виникає сумнів у достовірності, як цього акту, так і акту огляду колісного транспортного засобу, який проводився 03.07.2018.
Вказує на вiдсутність зв'язку між його діями та збитками, які отримав гр. ОСОБА_2 оскільки він не є власником транспортного засобу, застрахованого ПАТ СК» Альфа страхування», а також на те, що величина збитків визначена неправильно. За таких обставин, вважає, що страхове відшкодування ОСОБА_2 було виплачено безпідставно, а тому таке відшкодування не може бути стягнуто з нього в порядку, визначеною нормами ст. 993 ЦК України.
30.11.2020 представник відповідача надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що в претензій СК «Альфа Страхування» від 04.09.2018 відсутні будь-які документи, підтверджуючі, що на момент ДТП Страхувальником є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_5 просить звернути увагу, що додаткових документів СК «Альфа Страхування» 04.09.2018 на підтвердження правомірності страхових виплат на користь ОСОБА_2 не надала, в той час як в своїй позовній заяві СК «Альфа Страхування» надала Додаткову угоду №1 до договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0999908.911 від 06.07.2017, яка не передбачена договором про страхування, протирічить законодавству та начебто підтверджує перехід права права на страхові виплати від страхувальника ОСОБА_5 до ОСОБА_2 . Наявні в матеріалах справи документи надані позивачем, вказують на те, що Додаткову угоду №1 було укладено вже після ДТП та проведення страхових виплат на користь ОСОБА_2 .
Також наголосив на невідповідності Акту огляду транспортного засобу від 03.07.2018, 31.07.2018 та Актуализированого отчет та №13/07-18 від 10.08.2018 вимогам чинного законодавства України. Окрім того, вважає, що Акт виконаних робіт №ЗНМS1872228 від 31.07.2018 не підтверджує фактичного проведення відновлюваних робіт автомобіля та не може розглядатися судом як належний доказ.
З огляду на наведене, просить суд залишити позов без задоволення.
30.11.2020 представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 20.03.2018 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_4 (страхувальник 1) та ОСОБА_2 (страхувальник 2) та було укладено додаткову угоду №1, згідно якої Страхувальник 1 передає права та обов'язки за Договором Страхувальнику 2 ОСОБА_2 . Тому твердження відповідача, що страхове відшкодування було сплачено незаконно не тій особі, та начебто відсутні у позивача підстави для стягнення з останнього грошових коштів, в порядку регресу, є безпідставними оскільки договірні відносини підтверджуються документально.
Також вказує, що твердження відповідача щодо, начебто, порушення його права оглянути транспортний засіб не відповідає дійсності, оскільки згідно п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та оцінки колісних «Про затвердження методики товарознавчої експертизи транспортних засобів», вказано, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Тобто зазначений пункт не містить імперативної вимоги до позивача викликати заінтересованих осіб на огляд транспортного засобу.
У зв'язку з вищенаведеним вважає, що вимоги позивача повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
У судове засідання 19.07.2022 позивач не з'явився, просив проводити судове засідання без участі представника позивача.
Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позову заперечував, надав суду додаткові письмові пояснення, наголосивши на тому, що додаткова угода №1 від 20.03.2018 до основного договору про страхування не відповідає вимогам законодавства, які ставляться до процедури переуступки права вимоги та його оформлення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наданi докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Судом встановлено, що 06.07.2017 між ПрАТ «Страхова Компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_6 був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу №120.0999908.911, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mercedes-Benz GLE 400 4 Matic», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Згідно ст.. 22 Закону України «Про страхування» у разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.
В інших випадках права і обов'язки страхувальника можуть перейти до іншої фізичної особи чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.
Так, згідно додаткової угоди №1 від 20.03.2018 до вказаного договору №120.0999908.911, укладеної між ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передає права та обов'язки за Договором ОСОБА_2 .
01.07.2018 о 17.25 год. На трасі Київ-Чоп, 184 км., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ауді», д.н. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 та «Мерседес», д.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 .
У результаті вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль «Мерседес» д/н НОМЕР_3 .
Згідно з постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.08.2018, ОСОБА_1 визнано винним у вказаній ДТП, у зв'язку з порушення ним ПДР України.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звіту № 13/07-18 від 01.07.2018 вартість матеріального збитку, автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_5 , складає 416 273,60 грн.
Судом встановлено, згiдно рахунку № НОМЕР_6 05.07.2018 та рахунку № НОМЕР_4 від 05.07.2018, акту приймання здачі виконаних робіт № 84, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_7 складає 426 711,15 грн.
Також, вiдповiдно до рахунків та актiв виконаних робіт, ПрАТ СК «Альфа Страхування» було виплачено страхове відшкодування у розмiрi 419 475, 16, що підтверджується платіжним дорученням.
Відповідно до полісу АК/7865674 у відповідача застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «СК «АХА Страхування».
Згідно Полісу, ліміт відповідальності ПрАТ «СК АХА Страхування» за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн.
Згідно виписки від 02.08.2018 ПрАТ «СК «АХА Страхування» по полісу АК/7865674 було перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ СК «Альфа Страхування» грошові кошти в межах ліміту у розмірі 100 000 грн.
ПрАТ «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», звертаючись до суду із вказаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 319 475,15 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України «Про страхування».
Вiдповiдно ч. 1 ст. 1191 ЦК Украiни особа, яка відшкодувала шкоду, завдану iншою особою, має право зворотноi вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмiр не встановлений законом.
04.09.2018 представнику відповідача ОСОБА_3 було особисто надано лист з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу сплаченої ПрАТ «Страхова Компанія «Альфа Страхування» суми страхового відшкодування у розмірі 319 475,15 грн.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що вимога про добровільне відшкодування вказаної суми відповідачем була залишена без розгляду та виконання.
Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація».
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.
У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.
Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-2809ц15, яка, з точки зору ст.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
За умовами ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК Украiни обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та iншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирiшення справи.
Твердження відповідача про незаконність виплати страхового відшкодування, а відтак і відсутність у позивача підстави для стягнення з останнього грошових коштів в порядку регресу, суд вважає безпідставними та не підтвердженими матеріалами справи, оскільки договірні відносини права та обов'язки страхувальника за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу №120.0999908.911 відповідно до додаткової угоди передано ОСОБА_2 , що відповідає вимогам ст. 22 Закону України «Про страхування».
У свою чергу відповідач не є стороною вказаного договору.
На підставі Додаткової угоди №1 від 20.03.2018 до договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу №120.0999908.911, укладеної між ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 сплачено страхове відшкодування.
Будь-яких доказів, які б свідчили про нечинність чи незаконність вказаної угоди суду надано не було.
Суд не приймає до уваги також доводи відповідача щодо невідповідності Акту огляду транспортного засобу від 03.07.2018, 31.07.2018 та Актуализированого отчета №13/07-18 від 10.08.2018 вимогам чинного законодавства України, доводи щодо неналежності Акт виконаних робіт №ЗНМS1872228 від 31.07.2018 як доказу, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.
У свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, доказами.
У пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Суд, оцінивши достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрiшнiм переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи виплату страховиком страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, зміну страхувальника - фізичної особи в договорі страхування, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача14:55
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4792,14 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» (ЄДРПОУ: 30968986, адреса: 01011, м.Київ, вул.Рибальська, 22), в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 319 475, 15 грн.. та 4 792, 14 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.