СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2137/22
ун. № 759/29353/21
12 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
секретаря судових засідань Гришиної А.Г.,
представника позивача Бондарчука М.О.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У грудні 2021 року ТОВ «Київські енергетичні послуги» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про сятгнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.12.2021 р. визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначені виключні підстави підсудності справ, якщо позови, що виникають із приводу нерухомого майна. Такі позови пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Верховний Суд у складі першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 навів такі висновки: «Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначила таке: «Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 навела висновки про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду,якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва та підлягає передачі до іншого суду належної територіальної юрисдикції, а саме до Подільського районного суду м. Києва.
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги передати за підсудністю до Подільського районнного суду м.Києва (04071, м.Київ, вул.Хорива, 21).
Передача справи здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 12.09.2022.
Суддя Ю.О. Твердохліб