Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 вересня 2022 року № 520/4395/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі по тексту -відповідач, Донецька СР), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;
- зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пу нктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;
- стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл.. Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ: 04397112) судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та не вирішенні питання про надання або відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів, Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24.05.2022 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник відповідача, у встановлений судом строк, правом надати відзив на адміністративний позов не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є громадянкою України та членом Харківської обласної громадської організації “Спілка ветеранів АТО”, а також учасником бойових дій - ветераном війни АТО.
Позивач 23.09.2021 року звернулася до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням № 313 від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання її у власність.
У додатках до зазначеного клопотання надані викопіювання з кадастрової карти (плану), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; інформацію про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності; копію паспорту громадянина України позивача; копію ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь в АТО; заяву ОСОБА_2 від 21.09.2021 року №1487.
Позивачем у позовній заяві вказано, що відповідно до відкритих даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, яку він бажає оформити, відноситься до земель комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля), власником та розпорядником яких відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.
Також, позивачем вказано, що станом на дату подання ним до Донецької селищної ради клопотання 23.09.2021 року та дату подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду земельна ділянка кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га перебуває в користуванні на умовах оренди громадянина ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 12.12.2014 року, укладеного з Головним управлінням Держземагенства (Держгеокадастру) у Харківській області, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 469043563202.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , керуючись абз.2 ч.6 ст.79-1 та ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, 21.09.2021 року надав позивачу та іншим громадянам нотаріально посвідчену згоду (заяву) від 21.09.2021 року №1487 на поділ, вилучення та оформлення земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га кожному за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та перебуває у його користуванні на умовах оренди, з метою подальшого надання вищевказаних земельних ділянок у приватну власність позивачу та громадянам, зазначеним у нотаріально посвідченій заяві.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем клопотання позивача розглянуто не було, доказів протилежного до суду під час розгляду справи не надано.
Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до п.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).
При цьому, пунктом “а” частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з положеннями п."а" ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
Згідно з приписами ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено обов'язок уповноваженого органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вирішити протягом місяця клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його наданні.
Водночас, суд зазначає, що положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову в його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови, перелік яких визначений Земельним кодексом України вичерпно.
З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджає розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися “відмовою у наданні дозволу” у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Отже, відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.
Також, суд зазначає, що п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно із приписами ч.1 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
На підставі ч.4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1.29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
З аналізу вищевикладеного, слід дійти висновку про те, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Відтак, приписами чинного законодавства передбачено, що за результатами розгляду заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
З системного аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", таке рішення приймається на пленарних засіданнях.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за результатами розгляду якого відповідачем мало бути прийнято відповідне рішення, однак доказів прийняття такого рішення про надання позивачу дозволу або про відмову в його наданні матеріали справи не містять.
Оскільки судом встановлено, що позивачем, з урахуванням вищезазначених норм Земельного кодексу України подано відповідні документи, у останнього не було правомірних підстав для нерозгляду поданого клопотання та не прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду
Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконано вимог щодо прийняття рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення землевпорядної документації або про відмову в його наданні із наведенням законних підстав для такої відмови.
Враховуючи норми діючого законодавства та з огляду на відсутність у відповідача законодавчо визначеної можливості відступити від порядку розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що відповідачем не було здійснено належного розгляду клопотання позивача, тобто допущено протиправну бездіяльність.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 06.02.2019 року у справі № 638/20447/14-а, від 17.04.2018 року №820/4554/17.
Отже, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) щодо не розгляду протягом законодавчо встановленого строку клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пу нктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, суд зазначає наступне.
Відповідачем на момент розгляду даної справи не здійснено розгляд клопотання позивача, будь-якого рішення не прийнято.
За таких умов відсутні підстави вважати, що відбулося порушення прав позивача в частині результатів розгляду поданого клопотання та не прийняття бажаного для позивача рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.
Виходячи з положень ст.5 КАС України, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки відповідач не здійснював аналіз поданого позивачем клопотання на предмет дотримання вимог земельного законодавства щодо можливості надання відповідного дозволу та не відмовляв позивачу у наданні дозволу, тому в даному випадку право позивача на отримання позитивного рішення ще не є порушеним.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку повноваження щодо прийняття рішення по суті поданого клопотання відповідачем ще не реалізовані, права позивача в цій частині не є порушеними, отже вимоги зобов'язального характеру у заявлений позивачем спосіб є передчасними.
Також при розгляді справи суд має врахувати таке.
24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64 2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (далі - Указ).
Відповідно до пункту 1 Указу введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 голини 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341 2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 24.03.2022 року № 2145-ХІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Земельного кодексу України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Відповідно до підпункту 11 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.
Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Отже, встановивши в ході розгляду справи порушення прав позивача та обираючи належний спосіб захисту таких прав, враховуючи обставини дії воєнного стану, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради, на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, після завершення дії воєнного стану в Україні або в місцевості, до якої належить Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) щодо не розгляду протягом законодавчо встановленого строку клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.
Зобов'язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63.6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради, на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, після завершення дії воєнного стану в Україні або в місцевості, до якої належить Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09 вересня 2022 року.
Суддя Бадюков Ю.В.