Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2022 року № 520/1412/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді А.С. Мороко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, право на який підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року у справі № 520/1412/2020, до 70 % грошового забезпечення, з 01.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити порушене право позивача, підтверджене рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 520/1412/2020 шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.04.2019 року.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Перевіривши заяву позивача, суд встановив її відповідність вимогам, зазначеним у ст. 383 КАС України, та вирішив розглянути таку заяву в порядку письмового провадження.
Правом надання заперечень на заяву позивача відповідач не скористався, причин її неподання також не повідомив.
При розгляді заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 по справі № 520/1412/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 % суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 520/1412/2020 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 р., згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні цієї частини позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 р. по справі № 520/1412/2020 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 15.10.2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 року по справі № 520/11987/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року по довідці від 19 квітня 2021 року №ФХ-106435/ВСЗ, надану Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, викладене у листі від 26.04.2021 №7317-12182/О-02/8-2000/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19 квітня 2021 року № ФХ-106435/ВСЗ та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 19.10.2021 року та по ньому видано виконавчі листи.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч. 5 ст. 383 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що зі змісту ч.ч. 2-4 ст. 383 КАС України вбачається, що до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду висуваються наведеними нормами певні вимоги і в разі невідповідності такої заяви цим вимогам заява підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 КАС України заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Водночас, як на підставу звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", заявником долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стосовно вказаних обставин, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 викладено правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а саме наявності пільг у сплаті судового збору учасниками бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав та зазначила таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами та в порядку, подібними до тих, з якими позивач звертається згідно ст. 383 КАС України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання наявності у заявника, який має статус учасника бойових дій, пільг щодо сплати судового збору, повинен з'ясувати, чи передбачене Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідне право, яке у спірних правовідносинах є порушеним і на захист якого подано позов.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Так, предметом звернення заявника до суду із заявою в порядку ст.. 383 КАС України, є визнання протиправними дій контролюючого органу щодо неналежного перерахунку і виплату пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас нормами Закону №3551-XII не передбачені пільги учасникам бойових дій щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії за кожен новий період.
Таким чином, заявник в даному випадку не звільнений від сплати судового збору, оскільки оскаржувані дії відповідача не порушують права позивача як учасника бойових дій, з огляду на те, що ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, не має переважного права на здійснення перерахунку пенсії за кожний новий період.
Іншого обґрунтування зв'язку між оскаржуваними діями та порушенням прав заявника як учасника бойових дій позовна заява не містить.
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення заявника від сплати судового збору за подання даної заяви.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі №9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16 та від 19.10.2020 у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин. Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем як під час подання позовної заяви по справі № 520/1412/2020, так і по справі № 520/11987/21 було сплачено судовий збір, незважаючи на наявність посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , яке видано 06.03.2018 року (тобто, до моменту подання позивачем позовних заяв по вищезазначеним справам).
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у заявника закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг позивач не надав.
Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, не надано документ про сплату судового збору, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України відображені в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Таким чином, оскільки заявником не сплачено судовий збір, суд приходить до висновку про повернення заяви заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С.Мороко