СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/28004/21
пр. № 2/759/1868/22
03 серпня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Гришиної А.Г.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та просить поділити майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності сторін, а саме визнати за нею право особистої приватної власності на гараж, за відповідачем право власності на автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , стягнути компенсацію вартості частки у спільному сумісному майні подружжя, витрати зі сплати судового збору та професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначила, що 22.06.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського районного управління юстиції м.Києва було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу дітей не мають. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15.12.2020 року шлюб розірвано.
В період шлюбу сторони за спільні грошові кошти набули у власність гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться в обслуговуючому кооперативі автомобільному гаражно-будівельному кооперативі «Кооперативний-1», за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 14.9 кв.м., зареєстрований 08.10.2019 року на їм'я позивача, автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , зареєстрованого 10.11.2009 року на ім'я відповідача.
Відповідно до висновку про вартість майна від 17.09.2021 року ринкова вартість автомобіля складає 84 000,00 грн, гаража - 80 000,00 грн. Загальна вартість майна скаладає 164 000,00 грн, враховуючи рівні частки подружжя, частка позивача в грошовому еквіваленті - 82 000,00 грн.
Такий варіант поділу зумовлений тим, що після припинення шлюбних відносин між сторонами сформувався порядок користування спільним майном. Позивач фактично станом на сьогодні користується та володіє гаражем, а відповідач - автомобілем.
Оскільки в добровільному порядку поділити майно не можливо, вона звернулась за захистом своїх інтересів у судовому порядку.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 45-46).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 48).
01.06.2022 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 62-63).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала частково, просила поділити спільне майно сторін, визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на гараж, за відповідачем право власності на автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості частки у спільному сумісному майні подружжя у розмірі 2 000,00 грн та судовий збір 908,00 грн, в частині витрат на професійну правничу допомогу не підтримала.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги щодо поділу майна подружжя визнав.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 22.06.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського районного управління юстиції м.Києва було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5).
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15.12.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 6-8).
За час спільного подружнього проживання сторони придбали гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться в обслуговуючому кооперативі автомобільному гаражно-будівельному кооперативі «Кооперативний-1», за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 14.9 кв.м., що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на рерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9-10) та автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві (а.с. 16).
Згідно Висновку про вартість майна від 17.09.2021 року ринкова вартість гаражу № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 складає 80 000,00 грн (а.с. 17-18).
Згідно висновку експерта оцінювача від 17.09.2021 року вартість автомобіля марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 17.09.2021 року становить - 84 000,00 грн (а.с. 30-32).
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі, було придбано гараж та автомобіль, відповідач не спростував належними та допустимими доказами презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а тому вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч.1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначену позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 року в справі № 372/504/17.
Тобто, Верховний Суд відновив абсолютну презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Згідно з частиною першою статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач не заперечує щодо виплати грошової компенсації, погоджуючись з визначеною експертом вартістю гаража та автомобіля, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості частки у праві спільної сумісної власності на майно у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Поділити майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться в обслуговуючому кооперативі автомобільному гаражно-будівельному кооперативі «Кооперативний-1», за адресою м.Київ, вул.С.Сосніних, 3А, загальною площею 14.9 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості частки у спільному сумісному майні подружжя у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 12.08.2022.
Суддя Твердохліб Ю.О.