Справа № 138/3439/21
Провадження №:2/138/169/22
08 вересня 2022 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Політанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.,
Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що з відповідачем вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.05.2010, який рішенням суду від 05.10.2021 було розірвано. За час перебування у шлюбі, а саме 17.01.2020, сторонами було придбано транспортний засіб - автомобіль марки «Ford Focus», 2003 року випуску, який був придбаний за 3000,00 доларів США, що еквівалентно 78 278,00 грн., який зареєстрований на ім'я відповідача. Вказаним автомобілем користується відповідач, а право позивача на вказаний автомобіль не визнає. Враховуючи викладене, позивач, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд стягнути з ОСОБА_2 вартість 1/2 частини транспортного засобу марки «Ford Focus», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , а саме 39 139,00 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.12.2021 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2022 призначено судове засідання у справі.
21.01.2022 до суду надійшов зустрічний позов, мотивований тим, зокрема, що за період спільного життя сторонами також було придбано 26.02.2021 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який було оформлена на ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнає право власності ОСОБА_2 на частину вказаного будинку, він звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного вище житлового будинку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2022 прийнято до розгляду зустрічний позову, призначено у справі підготовче судове засідання.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.05.2022 задоволено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.06.2022 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.08.2022 прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримав. Зустрічний позов визнав.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились. Представник відповідача подала до суду 26.01.2022 відзив на позов, однак в дане судове засідання подала клопотання про проведення судового розгляду без її участі, в якому також зазначила, що зустрічний позов підтримує, а первісний позов визнає.
Дослідивши матеріали первісного та зустрічного позовів, оцінивши докази суд, прийшов до переконання в тому, що позови підлягають задоволенню, з таких підстав.
Суд встановив, що 15 травня 2010 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_4 » (а.с.41).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно то Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 295280563 від 19.01.2022, ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.44). Дана обставина підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 26.02.2021, укладеним між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як продавцями, та ОСОБА_1 , як покупцем, посвідченим приватним нотаріусом могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Анцут Л.М., зареєстрованим в реєстрі за № 173 (а.с.109,110).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.03.2019 ОСОБА_2 належав транспортний засіб марки «Ford Focus», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 (а.с.9). Згідно висновку вартості вказаного транспортного засобу, його ціна станом на 10 листопада 2021 року становить 78 278,00 грн. (а.с.12).
Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8020 від 29.09.2021 вказаний вище транспортний засіб відчужено ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 (а.с.134).
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 05.10.2021 шлюб між сторонами спору було розірвано (а.с.43).
Звертаючись до суду з первісним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що відповідач не визнає її право на транспортний засіб, тоді як ОСОБА_2 , заявляючи зустрічний позов, вказав, що ОСОБА_1 не визнає його право на частку в праві власності на житловий будинок.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17.
Враховуючи викладене, а також те, що житловий будинок АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки «Ford Focus», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 були придбані сторонами за час перебування у шлюбі, таке майно є їх спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поді спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Пунктом 30 вказаної постанови передбачено, що у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійсним його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Таким чином, при вирішенні позовів про поділ майна подружжя суд, зокрема, може врахувати вартість майна, яке було відчужено одним з подружжя на користь іншої особи.
Частиною 4 ст. 71 СК України визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Так, ч. 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Враховуючи те, що на час розгляду справи автомобіль марки «Ford Focus», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 було відчужено ОСОБА_2 на користь іншої особи, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем первісного позову та задовольнити позов шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/2 частини вказаного транспортного засобу в розмірі 39 139,00 грн. (з розрахунку 78 278,00 грн. - вартість автомобіля на час звернення до суду з позовом / 2).
Крім того, зважаючи на положення вказаних вище норм та викладені обставини, суд вважає за можливе прийняти визнання ОСОБА_1 зустрічного позову та задовольнити зустрічний позов шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, положення ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 355, 368 ЦК України, керуючись ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини транспортного засобу марки «Ford Focus», 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 в розмірі 39 139 (тридцять дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська