Справа № 135/877/22
Провадження № 1-кс/135/209/22
іменем України
08.09.2022 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020240000100 від 04.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
07.09.2022 до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020240000100 від 04.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що 03.09.2022 до ВП №3 Гайсинського РУП звернувся керівник служби безпеки Філії «МХП Логістика» ПрАТ «МХП » ОСОБА_4 та вказав, що ним, 03.09.2022 близько 22.20 год. на автостоянці розташованій поряд з АТП-Лукашівка Філії «МХП Логістика» ПрАТ «МХП», що в с. Лукашівка Ладижинської територіальної громади Гайсинського району, Вінницької області по вул. Першотравневій 79, виявлено факт крадіжки дизельного палива із службового автобуса марки ПАЗ 4234 д.н.з. НОМЕР_1 водієм ОСОБА_5
04.09.2022 відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020240000100 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
В ході проведення огляду місця події 04.09.2022 вилучено пластикову ємність сірого кольору (каністра 20 л) із залишками рідини із запахом дизельного палива, а також три пластикові пляшки, що заповнені аналогічною рідиною та знаходились поряд із автобусом марки ПАЗ 4234 д.н.з. НОМЕР_1 .
05.09.2022 до ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у вінницькій області надійшло звернення від керівника регіонального центру Філії «МХП Логістика» ПрАТ «МХП» ОСОБА_6 про те, щоб прийняти міри до водія ОСОБА_5 , який 03.09.2022 здійснив крадіжку дизельного палива в кількості 10 л, шляхом зливу його із паливного бака ввіреного йому транспортного засобу, чим заподіяв майнову шкоду на загальну суму 557,40 грн. На підставі довіреності від ПрАТ «МХП» за підписом члена правління ОСОБА_7 , представником потерпілого визначено ОСОБА_4 , якого в подальшому допитано в якості потерпілого.
Вказане вище майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки являється об'єктом злочину та може бути використане під час проведення судових експертиз та інших слідчих дій.
Рідина із запахом дизельного палива, залишки якої знаходяться в пластиковій ємності сірого кольору (каністрі 20 л), а також аналогічна рідина, що міститься в трьох пластикових пляшках, тимчасово вилучені 04.09.2022 та постановою слідчого від цього 04.09.2022 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022020240000100.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
Просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке після проведення судових експертиз повернути на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання розглянути в його відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник власника майна, на яке накладається арешт, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання за його відсутності.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020240000100 від 04.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дане кримінального провадження розслідується за фактом викрадення 03.09.2022 належного ПрАТ «МХП» дизельного палива із службового автобуса марки ПАЗ 4234 д.н.з. НОМЕР_1 водієм ОСОБА_5 .
В ході проведення огляду місця події 04.09.2022 вилучено пластикову ємність сірого кольору (каністра 20 л) із залишками рідини із запахом дизельного палива, а також три пластикові пляшки, що заповнені аналогічною рідиною та знаходились поряд із автобусом марки ПАЗ 4234 д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 04.09.2022 вказані вище речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022020240000100.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Клопотання направлено до суду слідчим 05.09.2022 поштовим відправленням, тобто подане ним в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Беручи до уваги викладене вище та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні слідчого майна, яке вилучене в ході проведення 04.09.2022 огляду місця події, а саме: рідину із запахом дизельного палива, яка знаходиться в пластиковій ємності сірого кольору (каністрі 20 л), та рідину із запахом дизельного палива, яка знаходиться в трьох пластикових пляшках, власником яких є ПрАТ «МХП».
Таким чином, слідчим суддею з клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що вказане майно є об'єктом вчинення кримінального правопорушення та могло зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про необхідність накладення арешту на вилучене майно.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи позицію органу досудового розслідування, яка полягає у тому, що зазначені речі після проведення необхідних слідчих дій слід повернути на зберігання власнику - ПрАТ «МХП», слідчий суддя приходить до висновку про передачу арештованого майна після проведення слідчих дій представнику власника, заборонивши останньому розпоряджатися ним.
Наведені стороною обвинувачення обставини свідчать про необхідність в обмеженні прав власника на розпорядження та відчуження майном.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020240000100 від 04.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 04.09.2022 огляду предмету майно, яке належить ПрАТ «МХП», а саме: рідину із запахом дизельного палива, яка знаходиться в пластиковій ємності сірого кольору (каністрі 20 л), та рідину із запахом дизельного палива, яка знаходиться в трьох пластикових пляшках, які після проведення судових експертиз повернути представнику власника - ОСОБА_4 під відповідальне зберігання, заборонивши розпоряджатися та відчужувати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя