Справа № 134/1233/22
1-в/134/124/2022
Іменем України
08 вересня 2022 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
представника виправного центру ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, до засудження працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_6 », зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
30 серпня 2022 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, у якому він просить на підставі ст. 81 КК України звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання, зазначив, що він відбув необхідну частину призначеного покарання та став на шлях виправлення. Вказав, що за час відбування покарання в ДУ «Кропивницька ВК (№ 6)» отримав два заохочення. На даний час в зв'язку з поганим станом здоров'я він не може працювати, однак виконує роботи по благоустрою. Просив оглянути його медичну карту на підтвердження того, що він є ВІЛ-інфікованою особою, окрім того у нього підозра на гепатит. Через відсутність коштів він не може пройти належний медичний огляд. Також просив врахувати, що до закінчення строку відбування покарання залишилося трохи більше 4 місяців.
Представник виправного центру при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду, вказав, що засуджений ОСОБА_4 характеризується посередньо, за станом здоров'я не працює, заохочення до нього не застосовувалися.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що засуджений ОСОБА_4 не довів своє виправлення, за час відбування покарання у виді обмеження волі характеризується посередньо, не працює, після пом'якшення покарання заходи заохочення до нього не застосовувалися. Те, що він дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, не допускає порушень режиму утримання, є його обов'язком і не свідчить про його сумлінну поведінку. Наявні у засудженого хвороби не є підставою для його умовно-дострокового звільнення в порядку ст. 81 КК України.
Заслухавши пояснення засудженого, представника виправного центру, думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, повинні повно та всебічно вивчити дані про особу засудженого, мають ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.
Саме досягнення такої цілі покарання, як виправлення засудженого, обґрунтовує можливість його дострокового звільнення від відбування покарання, хоча і під певною умовою.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою КК України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у строк покарання зараховано не відбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2018 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено покарання ОСОБА_4 5 років 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 11 березня 2018 року.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2021 року засудженому ОСОБА_4 замінено не відбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме - обмеженням волі строком на 1 рік 7 місяців 14 днів.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні подання ДУ «Кропивницька ВК (№ 6)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .
Згідно ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області від 11 січня 2022 року засудженому ОСОБА_4 зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру з 27 серпня 2021 року до 19 листопада 2021 року, виходячи із розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 12 березня 2018 року.
З 13 березня 2018 року по 24 липня 2018 року засуджений ОСОБА_4 перебував в УВП (№ 14) м. Кропивницький, зарекомендував себе посередньо, порушень не допускав, заохочень не мав.
З 24 липня 2018 року по 19 листопада 2021 року засуджений ОСОБА_4 відбував покарання в ДУ «Кропивницька (ВК № 6)» зарекомендував себе позитивно, отримав 2 заохочення та 1 стягнення.
З 19 листопада 2021 року по 23 березня 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбував покарання в ДУ «Новобузький (ВЦ № 103)» зарекомендував себе посередньо, порушень не допускав, заохочень не мав.
З 23 березня 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський (ВЦ № 113)».
По прибутті в установу, після перебування в окремому приміщенні для новоприбулих засуджених, засуджений ОСОБА_4 до праці не залучався.
Засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується посередньо, дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму утримання не допускає, заохочень не має. Соціально-корисної ініціативи не проявляє, участі в суспільному житті відділення не приймає. Санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному вигляді, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. За характером витриманий, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги. По відношенню до засуджених неконфліктний, товариські стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. Готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки не проявляє. Відвідує заходи виховного характеру, робить для себе належні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура і спорт». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває. Заборгованості за виконавчими листами немає.
Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення з використанням підсистеми КАСАНДРА єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у засудженого ОСОБА_4 встановлено середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення.
Станом на 08 вересня 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбув 3/4 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 4 місяці 10 днів.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень за час відбування покарання засуджений ОСОБА_4 має два заохочення у виді подяки та одне стягнення у вигляді догани, яке на даний час погашено.
Як вбачається з довідки ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» заробітна плата засудженого ОСОБА_4 за період з 23.03.2022 року по 31.07.2022 року склала 0,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Суд бере до уваги, що засуджений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак знову вчинив кримінальне правопорушень, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, за час відбування покарання у виді обмеження волі характеризується посередньо, не працював, заохочень не отримував, в зв'язку з чим в задоволенні його клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя