Справа № 128/990/22
Іменем України
05 вересня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 264812 від 31.05.2022, судом убачається, що 31.05.2022 о 08 год 07 хв на автодорозі М-21 297 км. смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом PACTON д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 п.п.13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
18.07.2022 від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про скерування справи за підсудністю, яке умотивоване тим, що останній проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, прибуття до Вінницького районного суду Вінницької області викликає складнощі та потребує багато часу. Тому просить суд матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього, скерувати за підсудністю до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, який розташований за адресою: вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ.
Крім того, 02.09.2022 ( п'ятниця) від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання з метою забезпечення в режимі відеоконференції, яке умотивоване тим, що між ОСОБА_1 та адвокатом Морозом В.Ю. було укладено Договір про надання правової допомоги, з якого вбачається, що його захисник проживає у м. Кривий Ріг, у зв'язку з чим просить суд судове засідання призначене на 05.09.2022 відкласти, з метою його забезпечення в режимі відеоконференції з Дніпропетровським апеляційним судом або за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «EASYCON» з користувачем ОСОБА_2 ; ухвалу про проведення судового засідання у режимі відеоконференції надіслати до Дніпропетровського апеляційного суду та йому.
05.09.2022 ( понеділок) у судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом скерування судової повістки на електронну адресу зазначену у клопотаннях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши клопотання, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про скерування справи за підсудністю, оглянувши матеріали справи, суд вважає його безпідставним, виходячи такого.
У відповідності до положень, викладених в ч. ч.1, 2 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
З даних адміністративних матеріалів убачається, що вони можуть розглядатися за місцем вчинення правопорушення, за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Згідно до положень, п.1 ч.1 ст. 278 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, серед яких- чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», декларує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 264812 від 31.05.2022, судом убачається, що місцем вчинення правопорушення є автодорога М-21 297 км. смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, що є територією Вінницького району Вінницької області, отже уповноважений орган поліції вірно скерував дану справу у порядку ч.1 ст. 276 КУпАП- до Вінницького районного суду Вінницької області.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено визначення підсудності справ про адміністративні правопорушення.
У такому випадку необхідно застосувати аналогію закону щодо порядку визначення підсудності саме кримінальних проваджень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, для визначення підсудності справ про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 слід було звернутися з відповідним клопотанням до суду апеляційної інстанції.
Виходячи з вище викладеного, у задоволені клопотання слід відмовити.
Розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відкладення судового засідання з метою забезпечення в режимі відеоконференції, суддя приходить до наступного висновку.
Нормами чинного КУпАП не визначений порядок щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в режимі відеоконференції, разом з тим суд вважає необхідним застосувати аналогію права, найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права, та при вирішенні питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд керується положеннями ст. 336 КПК України.
Відповідно до ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції.
Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це клопотання сторони.
Постановлення рішення про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у клопотанні про таку участь. Даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим участь сторони в судовому засіданні.
Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень, залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
А нормами чинного КУпАП не визначено обов'язкової участі захисника під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.
Враховуючи відсутність, будь-якого мотивування вказаного клопотання, не зазначення обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, а також не зазначення причин неможливості адвоката Морозова В.Ю. прибути до суду, за таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Окрім того, оглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі виходячи з такого.
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП.
Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 38 КпАП України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження у судовому порядку можливе за одночасної наявності таких умов:
-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
-закінчення встановленого законом трьох місячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення).
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя повинен діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, системне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє суду дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини.
Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Враховуючи, що на момент розгляду даної справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , передбачений ч. 2 ст. 38 КпАП України, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що днем події визначено - 31.05.2022, що є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а тому провадження, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України, підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, п.7 ч.1 ст.247 КпАП України, Суд -
В задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про скерування справи за підсудністю - відмовити.
В задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відкладення судового засідання з метою забезпечення в режимі відеоконференції - відмовити.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Олена САЄНКО