Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/5054/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи-підприємця Каджарової Аміни Рамізівни ( АДРЕСА_2 )
про повернення майна та стягнення 785,90 грн.
без виклику учасників справи
До Господарського суду Харківської області звернулася фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович (далі - позивач або ФОП Василевський В.Я.) із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Каджарової Аміни Рамізівни (далі - відповідач або ФОП Каджарова А.Р.), у якій просить зобов'язати відповідача повернути йому майно, яке було передане на відповідальне зберігання, на загальну суму 5 821,46 грн. відповідно до переліку, викладеного у позовній заяві. Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки товару у розмірі 785,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором відповідального зберігання від 19.10.2020 року №3194ДнХВ в частині неповернення майна за вимогою поклажодавця.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження запропоновано надати суду відзив на позов. Також, вказаною ухвалою запропоновано позивачу надати суду відповідь на відзив на позов (у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов).
Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 28.12.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102270602729 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 року у справі №922/5054/21 вручена ФОП Каджаровій А.Р. 31.12.2021 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повернуте на адресу суду поштовим відділенням.
Тож, відповідач до введення правового режиму воєнного стану в Україні міг реалізувати надані йому господарсько-процесуальним законодавством права для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог.
Втім, відповідач у строк, встановлений ч. 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на адресу відповідача та факт її вручення, Суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/5054/21 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 року справа №922/5054/21 розподілена судді Смірновій О.В.
Розпорядженням від 15.08.2022 року №102/2022 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" справу №922/5054/21 призначено на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 року справа №922/5054/21 розподілена судді Гребенюк Т.Д.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП Василевський В.Я. (поклажодавець) та ФОП Каджарова А.Р. (зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 3194ДнХВ від 19.10.2020 року між (далі - Договір), відповідно до умов якого, зберігач зобов'язується зберігати та повернути у схоронності товар, який зазначений в акті прийому-передачі до цього договору.
Відповідно до п.2.1. Договору поклажодавець передає майно відповідно до акту приймання-передачі та видаткової накладної, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно до акту прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 19.10.2020 року та накладної на відповідальне зберігання №ОКС-000001 від 19.10.2020 року ФОП Василевський В.Я. передав, а зберігач прийняв майно на відповідальне зберігання вартість якого становить 5 821,46 грн, а саме: 1) полотно дверне ЕКО ТМ DOORS 2000x800x40 мм С 034 BG (чорне) (дуб димчатий) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 030,08 грн, ціна без ПДВ - 1 030,08 грн; 2) полотно дверне ПВХ ТМ ОМіС 800мм феліція ПО (19/мокко) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 479,20 грн, ціна без ПДВ - 1 479,20 грн; 3) полотно дверне Соrtex ТМ ОМіС 800мм Rino 02 (NL дуб остин) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 556,39 грн, ціна без ПДВ - 1 556,39 грн; 4) полотно двер. ТМ ОМиС 800мм Rino 02 (NL дуб остин) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1315,79 грн, ціна без ПДВ -1315,79 грн; 5) експозітор дерев'яний комплект 40 мм (шт -2 ножки) у кількості 4 шт., ціна з ПДВ складає 110 грн, ціна без ПДВ - 440 грн.
Початок зберігання майна за Договором - 19 жовтня 2020 року (п. 2.5.1. Договору), закінчення зберігання - 31 грудня 2021 року (включно) (п. 2.5.2. Договору).
У відповідності до п.2.7 Договору, зберігач повинен, на першу вимогу поклажодавця, повернути майно, навіть якщо строк зберігання зазначений в п.2.5 та п. 2.6 цього Договору, не закінчився.
Поклажодавець направляє, рекомендованим листом з описом вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю, на юридичну адресу Зберігача, вимогу про повернення майна, яке було передане на відповідальне зберігання. Сторони погодили, що вимога про повернення майна, направлена на юридичну адресу Зберігача, з дотриманням вимоги передбачених у цьому пункті та не отримана Зберігачем, вважається отриманою належним чином (п. 2.8. Договору).
На підставі п. 2.9. Договору зберігач, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня отримання від Поклажодавця вимоги про повернення майна, направляє, на юридичну адресу останнього, повідомлення про готовність майна до повернення та графік повернення. Повідомлення повинно бути направлено рекомендованим листом з описом вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю. Зобов'язання зберігача по поверненню майна будуть вважатися належним чином виконаними у разі дотримання вимог передбачених у цьому пункті.
21.10.2021 року ФОП Василевський В.Я. було направлено лист-вимогу щодо повернення майна, а у разі втрати (нестачі) майна, його оплати, що підтверджується поштовим відправленням (накладною) №6112801930020 та описом вкладення у лист із штемпелем поштового відділення зв'язку.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору зберігання, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 66 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (частина 1 статті 938 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина 1 статті 950 ЦК України).
Частиною 1 ст. 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Вимогами ст. 953 ЦК України, передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, з урахуванням того, що вимога про повернення майна, що направлена позивачем відповідачу отримана останнім 08.11.2021 року, проте майно чи його вартість позивачу не повернуто, він є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по поверненню майна.
Частиною 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.
Враховуючи, що вимоги позивача документально підтверджені, встановлено факт укладення договору та факт передачі майна на зберігання, а відповідачем не спростовані вказані обставини, Суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, яке було передане на відповідальне зберігання за договором від 19.10.2020 року №3194ДнХВ на загальну суму 5 821,46 грн, що викладене в позовній заяві, обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 0,5% від вартості майна у розмірі 785,90 грн, Суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п.6.4 Договору передбачено, що зберігач несе відповідальність за недотримання правил зберігання майна. У випадку неповернення майна позивачу за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем неустойки, Суд встановив, що нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення неустойки у розмірі 785,90 грн підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позов фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича задовольнити.
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Каджарову Аміну Рамізівну ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути фізичній особі-підприємцю Василевському Віктору Яковичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) майно, яке було передане на відповідальне зберігання за договором від 19.10.2020 року №3194ДпХВ на загальну суму 5 821,46 грн, а саме: 1) полотно дверне ЕКО ТМ DOORS 2000x800x40 мм С 034 BG (чорне) (дуб димчатий) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 030,08 грн, ціна без ПДВ - 1 030,08 грн; 2) полотно дверне ПВХ ТМ ОМіС 800мм феліція ПО (19/мокко) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 479,20 грн, ціна без ПДВ - 1 479,20 грн; 3) полотно дверне Соrtex ТМ ОМіС 800мм Rino 02 (NL дуб остин) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1 556,39 грн, ціна без ПДВ - 1 556,39 грн; 4) полотно двер. ТМ ОМиС 800мм Rino 02 (NL дуб остин) у кількості 1 шт., ціна з ПДВ складає 1315,79 грн, ціна без ПДВ -1315,79 грн; 5) експозітор дерев'яний комплект 40 мм (шт -2 ножки) у кількості 4 шт., ціна з ПДВ складає 110 грн, ціна без ПДВ - 440 грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Каджарової Аміни Рамізівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 785,90 грн як неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки товару за договором від 19.10.2020 №3194ДнХВ.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Каджарової Аміни Рамізівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2270, 00 грн, зарахувавши вказану суму в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, встановлені статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "09" вересня 2022 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк