07 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/628/19
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.
розглянув заяву без номер без дати (вх. № 5616 від 30.08.2022) адвоката Авдєєнка В.В. - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/628/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль 46000
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, 46003
про визнання недійсним договору про спільну діяльність
За участі представників:
позивача: не прибув;
відповідача (заявника): адвоката Авдєєнка В.В., ордер серія ВО № 1035269 від 14.06.2022 (в режимі відеоконверенцзв'язку).
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 01.09.1998 в редакції договору із зміненим п.2 та зміненим п. 4, де наявний підпункт 4.5 та про визнання недійсним додатку №1 без дати до договору про спільну діяльність від 01.09.1998.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 в позові відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 вказане рішення Господарського суду Тернопільської області скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс" в редакції договору із зміненим п. 2, згідно якого "після прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту, право власності та розпорядження об'єктом (майном АЗС) переходить до сторони 2"; визнано недійсним договір про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс" в редакції договору з наявним п. 4.5, згідно якого "побудоване спільне майно (автозаправочна станція) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту вводу майна в експлуатацію переходить на баланс АТЗТ "Автотехсервіс"; визнано недійсним додаток №1 до договору про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс", згідно якого “сторона-2 сплачує стороні-1 частку, яка складає 10% і майно залишається за стороною-2, частка майна якого складає 100%", а також стягнуто з ТОВ "-Автотехсервіс-" (46003, м. Тернопіль, вул. За Рудкою,33; код ЄДРПОУ 23588912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (46006, м. Тернопіль, вул. Микулинецька,40; код ЄДРПОУ 05482788) 8 644,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021 у даній справі касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №921/628/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско", м. Тернопіль б/н та дати (вх. № 01-05/3314/20 від 18.11.2020) - задоволено; рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 у справі №921/628/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі; визнано недійсним договір про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс" в редакції договору із зміненим п. 2, згідно якого "після прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту, право власності та розпорядження об'єктом (майном АЗС) переходить до сторони 2"; визнано недійсним договір про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс" в редакції договору з наявним п. 4.5, згідно якого "побудоване спільне майно (автозаправочна станція) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту вводу майна в експлуатацію переходить на баланс АТЗТ "Автотехсервіс"; визнано недійсним додаток №1 до договору про спільну діяльність від 01.09.1998, укладений між ТОВ "Аско" та АТЗТ "Автотехсервіс", згідно якого "сторона-2 сплачує стороні-1 частку, яка складає 10% і майно залишається за стороною-2, частка майна якого складає 100%"; стягнуто з ТОВ "-Автотехсервіс-" (46003, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33; код ЄДРПОУ 23588912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (46006, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40; код ЄДРПОУ 05482788) 5763,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції; стягнуто з ТОВ "-Автотехсервіс-" (46003, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33; код ЄДРПОУ 23588912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (46006, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40; код ЄДРПОУ 05482788) 8 644,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 921/628/19 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" задоволено, постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 921/628/19 скасовано, рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 у справі № 921/628/19 залишено в силі, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" судовий збір, сплачений за подання касаційних скарг у сумі 23 052 грн.
03 червня 2022 року ТОВ "Аско" звернулося в Господарський суд Тернопільської області із заявою від 01.06.2022 (вх. № 278 від 03.06.2022) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 19.10.2020 у справі № 921/628/19.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 серпня 2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" без номера від 01.06.2022 року (вх. № 278 від 03.06.2022) про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 у справі № 921/628/19 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 у справі №921/628/19 залишено в силі.
30 серпня 2022 року через канцелярію суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвокатом Авдєєнком В.В. подано заяву без номера та без дати (вх. № 5616 від 30.08.2022), згідно якої заявник просив суд в порядку ст. 129 ГПК України винести процесуальне рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/628/19, тобто про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив копію договору від 14.06.2022, копію акту виконаних робіт (наданих послуг), звіт адвоката, копію рахунку та докази направлення зазначених документів ТОВ "Аско".
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01 вересня 2022 року прийнято до розгляду заяву без номера та без дати (вх. № 5616 від 30.08.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/628/19 та призначено судове засідання у справі № 921/628/19 для розгляду заяви на 07 вересня 2022 року на 10:30 год.
02 вересня 2022 року на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвоката Авдєєнка В.В. надійшла заява 01.09.2022 (вх. № 5692) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 921/628/19.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05 вересня 2022 року заяву від 01.09.2022 (вх. №5692) представника ТОВ "-Автотехсервіс-" адвоката Авдєєнка В.В. задоволено та постановлено здійснювати судове засідання у справі № 921/628/19 07 вересня 2022 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
06 вересня 2022 року через канцелярію суду позивачем подано клопотання без номера та без дати (вх. № 5756) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зокрема просить зменшити при розподілі судових витрат між сторонами заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 15 000,00 грн, у зв'язку з його не співмірністю із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом цих робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на їх виконання (надання), а також невідповідністю встановленого законом принципу розумності гонорару адвоката.
В призначене судове засідання 07 вересня 2022 року прибув представник відповідача та підтримав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 07 вересня 2022 року не прибув. Однак, з врахуванням ч. 4 ст. 244 ГПК України, його нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву без номера та без дати (вх. № 5616 від 30.08.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/628/19, господарський суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ "-Автотехсервіс-" адвокатом Авдєєнком В.В. надано копію договору про надання правничої допомоги у господарській справі від 14.06.2022, копію акту виконаних робіт (наданих послуг), звіт адвоката, копію рахунку та докази направлення зазначених документів ТОВ "Аско".
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги у господарській справі від 14.06.2022, підписаний ТОВ "-Автотехсервіс-" (замовник) та адвокатом Авдєєнком В.В. (виконавець). Відповідно до пункту 1.1 даного договору виконавець зобов'язується надати замовнику правничу допомогу, а саме: ознайомитись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі № 921/628/19, підготувати та подати відзив, здійснювати представництво інтересів замовника в Господарському суді Тернопільської області у вказаній справі в кількості до 2,5 робочих годин.
Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що вартість послуг за даним договором становить 15 000,00 грн, що підлягають оплаті на першу вимогу виконавця після прийняття судом рішення по суті спору.
Відповідно до рахунку № 3 від 29.08.2022 вартість наданих послуг з ознайомлення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами становить 4000,00 грн, на підготовку відзиву - 6000,00 грн та на участь у судових засіданнях - 5000,00 грн.
Згідно звіту адвоката по справі № 921/628/19 на підставі договору від 14.06.2022, укладеного між адвокатом Авдєєнком В.В. та ТОВ "-Автотехсервіс-", останнім виконано наступні роботи та надано послуги в сумі 15 000,00 грн, а саме: ознайомлення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 2 години*2000,00 грн/годину роботи = 4000,00 грн, підготовка відзиву - 3 години роботи*2000,00 грн/годину роботи=6000,00 грн, участь у судових засіданнях - 2,5 години*2000грн/годину роботи = 5000,00 грн.
З акту від 29 серпня 2022 року складеного та підписаного адвокатом Авдєєнком В.В. та ТОВ "-Автотехсервіс-" вбачається, що виконавцем (адвокатом) на підставі договору від 14.06.2022 виконані роботи та надані наступні послуги: ознайомлення із заявою ТОВ "Аско" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі № 921/628/19, підготовлено та подано до Господарського суду Тернопільської області відзив та забезпечено здійснення представництва інтересів замовника в Господарському суді Тернопільської області у вказаній справі в кількості 2,5 робочі години. Вартість виконаних робіт, наданих послуг становить 15 000,00 грн згідно звіту адвоката від 29.08.2022.
Як вже зазначалося, відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) і такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 325 ГПК України визначено порядок перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами. Так, зокрема частиною другою даної статті унормовано, що справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження судові дебати не проводяться.
Таким чином, представник ТОВ "-Автотехсервіс-" адвокат Авдєєнко В.В. своєчасно відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України звернувся із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також надав докази про понесення відповідних витрат.
Водночас щодо доводів, наведених ТОВ "Аско" у клопотанні без номера та без дати (вх. №5756) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зокрема щодо неспівмірності із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послуга), обсягом цих робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на їх виконання (надання), а також щодо того, що підготовка адвокатом відзиву не була складною та не потребувала значної затрати часу, оскільки відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду ґрунтується лише на короткому викладенні доводів заяви та доводів суду, викладених у рішенні від 19.10.2020 у справі № 921/628/19, а також містить посилання на правові позиції Верховного Суду та постанову пленуму Вищого господарського суду України не потребують додаткового вивчення, а також щодо незначного часу, потраченого адвокатом на участь у судових засіданнях при розгляді вищезазначеної заяви, оскільки судове засідання 25.07.2022 було відкладено та в судовому засіданні 29.08.2022 справа розглядалася менше однієї години, то суд вважає їх необґрунтованими та такими що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Так, у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Тобто, такі дії як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Щодо посилання позивача на те, що написання відзиву від 20.06.2022 на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду не потребувало значного затрачання адвокатом часу, оскільки даний відзив ґрунтується лише на короткому викладенні доводів заяви та доводів суду, викладених у рішенні від 19.10.2020 у справі №921/628/19, а також містить посилання на правові позиції Верховного Суду та постанову пленуму Вищого господарського суду України не потребують додаткового вивчення, судом оцінюється критично з огляду на те, що доводи викладені у відзиві не оцінюється судом величиною тексту, а наявністю обґрунтувань чи заперечень щодо певних обставин справи, яким передує розумова праця з вивчення та оцінки аргументів, а також аналізу відповідних доказів.
Отже, аргументи позивача про те, що витрати на правничу допомогу слід розраховувати, виходячи з часу, витраченого адвокатом лише на участь у судових засіданнях та написанням процесуальних документів, є необґрунтованими та не свідчать про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Крім того, посилання позивача на неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката в сумі 15 000,00 грн із урахуванням принципу розумності гонорару адвоката і встановленого в Україні розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не заслуговують на увагу, оскільки у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09 квітня 2019 року у справі №826/2689/15, зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що ТОВ "Аско" не здійснено.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи те, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та дослідивши надані докази на підтвердження викладених обставин, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що позивачем ТОВ "Аско" не доведено наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача.
З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства, враховуючи, що витрати на правничу допомогу, заявлені до стягнення ТОВ "-Автотехсервіс-", є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про те, що заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно задоволити та стягнути з ТОВ "Аско" на користь ТОВ "-Автотехсервіс-" 15000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у Господарському суді Тернопільської області за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву без номера та без дати (вх. № 5616 від 30.08.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/628/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 05482788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 23588912) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч 00 копійок).
3. Копію ухвали направити: Товариству з обмеженою відповідальністю "Аско" вул. Микулинецька, 40 м. Тернопіль 46000 та Товариству з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль 46003 рекомендованою кореспонденцією.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку та строки, передбачені ст.ст.255, 256, 257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2022.
Суддя Н.В. Охотницька