"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/371/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Арнаутова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Громадської організації “Авангард-2” (67820, Одеська обл., Овидиопольський р-н, село Прилиманське, вул. Октябрська, 120)
про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - згідно паспорту
ОСОБА_2 - згідно ордеру
від відповідача: ОСОБА_3 - згідно ордеру
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .
10.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації “Авангард-2”, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення чергових Загальних зборів Громадської організації “Авангард-2” від 13.09.2020.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду клопотання (вх.№3886/22) про витребування документів, в якому останній просить суд витребувати у ГО “Авангард-2” завірені належним чином копії наступних документів: перелік членів ГО “Авангард-2”, станом на 13.09.2020р.; докази повідомлення кожного члена ГО “Авангард-2” про проведення загальних зборів 13.09.2020 року з доказами ознайомлення членів ГО “Авангард-2” про порядок денний загальних зборів; реєстр осіб (з їх особистими підписами), які особисто були присутні на загальних зборах ГО “Авангард-2” 13.09.2020 року; перелік власників земельних ділянок, які входять до ГО “Авангард-2” станом на 13.09.2020.
Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито провадження у справі № 916/371/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11.05.2022 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, зобов'язано Громадську організацію “Авангард-2” надати до суду у строк до 27.05.2022 наступні документи: перелік членів Громадської організації “Авангард-2” станом на 13.09.2020 року; докази повідомлення кожного члена Громадської організації “Авангард-2” про проведення загальних зборів 13.09.2020 року з доказами ознайомлення членів Громадської організації “Авангард-2” про порядок денний загальних зборів; реєстр осіб (з їх особистими підписами), які особисто були присутні на загальних зборах Громадської організації “Авангард-2” 13.09.2020 року; перелік власників земельних ділянок, які входять до Громадської організації “Авангард-2” станом на 13.09.2020.
27.05.2022 на виконання ухвали суду ГО “Авангард-2” було надано до суду список членів організації станом на 13.09.2020, фото оголошення про проведення загальних зборів, реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах організації 13.09.2020 (т.1 а.с.117-140).
30.05.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування з Адміністрації Державної прикордонної служби України інформації про перетинання фізичною особою громадянкою ОСОБА_4 державного кордону в період з 01.09.2020 по 01.10.2020; витребування з Овідіопольського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію про смерть громадянина ОСОБА_5 .
Також позивачем було надано письмові пояснення щодо наданих відповідачем документів (т.1 а.с.156-158).
07.06.2022 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.161-185), строк на подання якого судом було поновлено та залучено відзив до матеріалів справи.
01.07.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив, яке судом було задоволено (т.2 а.с.1-4).
У судовому засіданні 04.07.2022 судом протокольною ухвалою було відмовлено задоволенні клопотання позивача про витребування документів, з огляду на те, що вказані позивачем документи не є такими, що необхідні для вирішення спору, оскільки відповідачем не спростовано підписання протоколу ОСОБА_5 , а не ОСОБА_5 та ОСОБА_6 замість ОСОБА_4
12.07.2022 позивачем подано до суду клопотання про залучення до матеріалів справи копії письмової заяви свідка ОСОБА_7 (т.2 а.с.39-42).
Крім того 12.07.2022 відповідачем подано до суду заперечення (на відповідь на відзив) (т.2 .а.с.45-49).
Протокольною ухвалою від 13.07.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №916/371/22 до розгляду по суті в засіданні суду.
У судовому засіданні 29.09.2022 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок за №402, 212, які знаходяться на території, підпорядкованій ГО "Авангард-2", та членом такої організацій, що підтверджується членською книжкою.
Наданий відповідачем протокол правління №07/01/2021 від 07.06.2021 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 начебто було виключено із членів ГО "Авангард-2" є сфабрикованим.
На засідання правління яке начебто відбулось 07.06.2021 року, де начебто вирішувалось питання про виключення ОСОБА_1 зі складу ГО "Авангард-2" позивача не запрошували, та з 07.06.2021 року по сьогоднішній день ГО "Аванагрд-2" жодним чином не інформувало ОСОБА_1 про його виключення зі складу організації.
Більш того, ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в подальших загальних зборах, які проводились ГО "Авангарлд-2", зокрема на зборах, які відбулись 03.07.2021, де ОСОБА_1 було не тільки допущено до участі в загальних зборах організації, а й надано безпосередньо можливість виступити на даних зборах з пропозиціями щодо укладання індивідуальних договорів з ДТЕК Одеські електромережі.
Крім того, з червня 2021 року та й по сьогоднішній день, ОСОБА_1 продовжує сплачувати членські внески до ГО "Аванагрд-2"», та відповідні платежі приймаються ГО "Авангард-2" без будь-яких заперечень чи зауважень.
В січні 2022 ОСОБА_1 дізнався про проведення 13.09.2020 загальних зборів ГО "Авангард-2", в яких приймало участь 217 членів (з можливих 360) та було прийнято рішення, зокрема, щодо зміни складу ревізійної комісії організації, складу членів правління організації, затвердження алгоритму визначення сум компенсації оплати комунальних послуг, зміни розміру членських внесків та ін.
Відповідне рішення чергових загальних зборів ГО "Авангард-2", оформлене у вигляді протоколу від 13.09.2020, є протиправним, таким що не відповідає вимогам закону та статуту ГО "Авангард-2", а тому підлягає скасуванню, з огляду на таке.
ОСОБА_1 участі у даних зборах не приймав, про проведення загальних зборів його ніхто ніяким способом не повідомив та не проінформував. Інших членів організації також ніхто не повідомляв про проведення загальних зборів та не ознайомлював з порядком денним.
Твердження відповідача про повідомлення позивача про загальні збори на засіданні ревізійної комісії не відповідає дійсності, у зв'язку із фактичним припинення дії такої комісії ще 03.08.2020.
Надана відповідачем роздруківка фотознімку невідомої території та об'єкта, на якому приклеєно роздруківку з текстом повідомлення про проведення загальних зборів ГО "Авангард-2" та порядком денним, не містить інформації щодо місця проведення зборів, а також дату та час її оприлюднення.
Наведений у роздруківці порядок денний не є аналогічним з порядком денним, зазначеним у протоколі, тобто дана роздруківка, по-перше, не є належним повідомленням про проведення загальних зборів, та, по-друге, внесена в ній інформація не відповідала дійсності.
Крім того, повідомлення членів ГО "Авангард-2" про проведення загальних зборів саме у такий спосіб не відповідає вимогам статуту організації, де чітко передбачено індивідуальне повідомлення кожного члена організації за 10 днів про дату час та місце проведення зборів.
Рішення прийнято за відсутності кворуму, за участю осіб, які не є членами організації, з підробкою підписів деяких осіб.
Деякі особи, які зазначені в документі, за назвою «реєстр осіб, які брали участь в загальних зборах ГО «Авангард-2», та який є додатком до оскаржуваного рішення від 13.09.2020, не брали в ньому участь та також жодним чином не повідомлялись про їх проведення.
Дійсна кількість членів ТО "Аванагрд-2" складає 558 членів, тобто для легітимності загальних зборів, участь в них повинні були прийняти що найменш 280 осіб (50% від загальної кількості +1 особа), натомість у протоколі в графі загальна кількість членів ГО «Аванагрд-2» складає 360 осіб, з яких присутні були 217.
Під час підрахунку голосів вважається, що один голос відповідає одній особі - власнику земельної ділянки. При цьому, власником земельної ділянки, яка входить до території ГО "Аванагрд-2", може бути лише одна особа.
Однак, з Реєстру осіб, які приймати участь в загальних зборах, вбачається, що рішення загальних зборів було прийнято на підставі голосів, які, в деяких випадках, було надано власником земельної ділянки та його (її) родичами.
Більш того, в реєстрі невірно визначено деяких власників земельних ділянок, а також вказано померлу особу.
Досліджуючи реєстр, можна встановити, що №53-54 містять один й той самий підпис за різних осіб; №79-80 містять один й той самий підпис за різних осіб; №133-135 містять один й той самий підпис за різних осіб; №158-159 один й той самий підпис за різних осіб; №48 та №143 підроблено підписи осіб (громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 участі в зборах не приймали).
Результати проведення загальних зборів зафіксовано у невстановлений законодавством спосіб (реєстр осіб, які приймали участь в загальних зборах), за наслідком аналізу чого неможливо дійсно встановити кількість осіб, які приймали участь в зборах, їх голос, та кількість питань, в яких особа приймала участь під час обговорення та прийняття рішення.
Форма протоколу не відповідає положенням Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України №203 від 25.08.2015.
Доданий до протоколу реєстр містить лише дані про П.І.Б. особи, та № відповідної земельної ділянки. Інші ідентифікаційні відомості про осіб, які приймали участь в зборах, даний реєстр не містить. Реєстр містить дані, з яких неможливо пересвідчитись у наявності необхідного кворуму та волевиявлення кожного з членів зборів, по кожному з питань.
Вказаним рішенням, серед інших підстав, права та інтереси ОСОБА_1 порушено й тому, що в останнього була відсутня можливість виразити свої заперечення з приводу поставлених питань порядку денного. Зокрема щодо тарифів, членських внесків та, обов'язково, щодо зміни порядку проведення загальних зборів.
3.2. Доводи Громадської організації "Авангард-2".
Твердження ОСОБА_1 , що він є членом ГО "Авангард-2", не відповідають дійсності, оскільки рішенням Правління ГО "Авангард-2" від 07.06.2021 ОСОБА_1 було виключено зі складу членів ГО "Авагард-2".
Додана до позовної заяви копія членської книжки ніяким чином не підтверджує наявність у ОСОБА_1 членства в ГО "Авангард-2", а лише свідчить про те, що 07.02.2004 ОСОБА_1 було прийнято СК "Авангард-2" та про те, що останнього разу ОСОБА_1 сплачував членські внески 04.05.2018.
Незгода ОСОБА_1 з рішенням правління ГО "Авангард-2" не свідчить та не може свідчити про фіктивність протоколу правління, та таке твердження ОСОБА_1 базується лише на його припущеннях.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що він сплачує членські внески, ГО "Авангард-2" вказує, що надані ОСОБА_1 квитанції про оплату начебто ним членських внесків, свідчать лише про те, що членські внески сплачуються ОСОБА_10 . При цьому Позивач не позбавлений права звернутися до організації з метою вирішення питання щодо безпідставності перерахування внесків.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що його не запрошували на засідання правління ГО "Авангард-2" 07.06.2021, де вирішувалось питання про виключення ОСОБА_1 зі складу ГО "Авангард-2", слід зауважити, що ані статут ГО "Авангард-2", ані чинне законодавство не покладає на правління ГО "Авангард-2" обов'язку щодо запрошення на засідання правління особи, щодо якої розглядається питання про припинення її членства в організації.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що він безпосередньо приймав участь в подальших загальних зборах, які проводились ГО "Авангард-2", зокрема на зборах, які відбулись 03.07.2021, де ОСОБА_1 було не тільки допущено до участі в загальних зборах організації, та й надано безпосередньо виступити, ГО «Авангард-2» повідомляє суд, що загальні збори членів ГО «Авангард-2» 03.07.2021 не відбулися з причин відсутності кворуму та особисто ОСОБА_1 перешкоджав їх проведенню. ОСОБА_1 за умови, що члени організації вважатимуть за необхідне вислухати ОСОБА_1 , й на теперішній час не позбавлений можливості виступити перед членами ГО «Авнгард-2», проте така можливість не може свідчити та не свідчить про факт наявності у ОСОБА_1 членства в ГО «Аванград-2», оскільки, як вже зазначалося, рішенням Правління ГО "Авангард-2" від 07.06.2021 ОСОБА_1 було виключено зі складу членів ГО "Авагард-2".
ОСОБА_1 був обізнаний про те, що 13.09.2020 відбудуться загальні збори членів ГО "Аванград-2" та, відповідно, не був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах 13.09.2020, але з невідомих причин такою можливістю не скористався та не реалізував своє право на участь в господарській діяльності та в управлінні організації
ОСОБА_1 входив до складу ревізійної комісії ГО "Авангард-2", та був присутній 10.08.2020 на засіданні ревізійної комісії, на якому його було повідомлено про те, що 09.08.2020 відбулося засідання правління ГО "Авангард-2", на якому прийнято рішення скликати загальні збори членів ГО "Авангард-2" на 13.09.2020, а також було повідомлено про порядок денний загальних зборів.
Статут ГО "Аванград-2" не встановлює способу, в який члени ГО "Авангард-2" повинні бути персонально повідомлені про проведення загальних зборів та форми такого повідомлення.
В той же час 10.08.2020 при вході в адміністративну будівлю ГО "Авангард-2", де проходило засідання ревізійної комісії та куди прибув й ОСОБА_1 , на інформаційному стенді правлінням Громадської організації "Авангард-2" було розміщено оголошення про загальні збори, призначені на 13.09.2020 о 17:00 год. із вказанням порядку денного. Зазначені обставини підтверджуються свідченнями, викладеними в заявах свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Таке повідомлення забезпечило належне донесення до членів ГО "Авангард-2" інформації про проведення загальних зборів, про що також свідчить кількість присутніх на загальних зборах членів.
Твердження ОСОБА_1 про те, що членство в ГО "Авангард-2" може набуватися виключно власниками земельних ділянок та нерозривно пов'язане з наявністю права власності на земельні ділянки є хибним, у зв'язку з чим є хибним твердження ОСОБА_1 про наявність в ГО "Аванагард-2" станом на 13.09.2019 558 членів.
Статут ГО "Авагард-2", а саме, п. 4.2. Статуту, містить вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати особа, що має бажання стати членом організації та серед таких вимог відсутня така вимога, як наявність на праві власності земельної ділянки.
Членами ГО "Авангард-2" є як особи, які є власниками земельних ділянок, так і особи, які власниками земельних ділянок не являються. Зазначена обставина обумовлена тим, що членство в ГО "Авангард 2", як і право бути членом ГО «Авангард 2», безпосередньо не пов'язано з наявністю чи відсутністю на праві власності земельної ділянки у особи, що є членом чи виявила бажання стати членом організації.
Станом на 13.09.2020 ГО "Авангард 2" мало 360 членів, а отже твердження ОСОБА_1 про наявність в ГО "Авангард 2" 558 членів станом на 13.09.2020 не відповідає дійсності та є необґрунтованим.
Наданий позивачем список власників земельних ділянок ГО "Авангард -2" станом на 01.01.2019 ніким не підписаний та є незрозумілим, про які земельні ділянки ГО «Авангард-2» йдеться.
Зважаючи на положення п. 5.3. статуту ГО "Авангард-2", 13.09.2020 для проведення загальних зборів членів ГО "Авангард-2" була достатня присутність на зборах 181 члена організації, поряд з цим на зборах були присутні 217 членів організації.
Крім того, право на участь в господарський діяльності ГО "Авангард-2" та управлінні ГО "Авангард-2" випливає з положень п.4.6. Статуту ГО "Авангард-2" та належить виключно членам ГО "Авангард-2".
ОСОБА_1 не доведено наявність у нього порушених прав, з урахуванням наступного.
- у зв'язку з втратою ОСОБА_1 статусу члена ГО "Авангард-2" такі права ОСОБА_1 , як участь в господарській діяльності та управлінні організацією, не можуть бути поновлені (захищені) шляхом визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів ГО "Аавнгард-2" від 13.09.2020.; обраний ОСОБА_1 спосіб захисту права на участь у господарській діяльності та управлінні ГО "Авнгард-2" шляхом подання позову про визнання недійсним та скасування рішення таких прав не поновлює у зв'язку з їх відсутністю у ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що він сплачує великі членські внески, та фактично сплачує грошові кошти за користування електроенергією та водопостачанням за тарифами, які є вищими аніж запропоновані АТ "ДТЕК Одеські електромережі" та КП "Сухий лиман" не надав жодного належного та допустимого доказу сплати ним ГО "Авангард-2" членських внесків та грошових коштів за користування електроенергією та водопостачанням за тарифами, що були начебто встановленні загальними зборами членів ГО "Авангард-2" 13.09.2020;
- ані позовна заява, ані додані до неї матеріали не містять відомостей про те, в якому саме розмірі ОСОБА_1 оплачує членські внески та за якими саме тарифами (в якому розмірі) ОСОБА_1 сплачує ГО "Авангард-2" кошти за користування електроенергією та водопостачанням, та за якими тарифами (в якому розмірі) такі послуги мають бути сплачуватися на думку ОСОБА_1 .
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
4.1. Щодо діяльності ГО "Авангард-2".
Відповідно до п.1.1. статуту Громадської організації "Авангард-2" (далі організація) - організація є самостійним, добровільним, неприбутковим об'єднанням фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, економічних, культурних та інших інтересів.
Організація створюється установчими зборами засновників і діє у відповідності з Конституцією України, Законом України "Про громадські об'єднання", чинним законодавством України та статутом (п.1.3. статуту).
Відповідно до п. 2.1. статуту організація є юридичною особою за законодавством, користується правами та несе обов'язки, передбачені Законом України "Про громадські об'єднання".
Згідно п. 4.1. членство в організації може бути лише індивідуальним.
Індивідуальними членами організації можуть бути повнолітні громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які визнають статут організації, своєчасно сплачують вступні і членські внески, беруть участь в роботі організації (п. 4.2. статуту).
Відповідно до п. 4.4. статуту прийом і виключення з членів Організації здійснюється Правлінням за простою більшістю голосів від загальної кількості членів правління.
Пунктом 4.5. статуту встановлено, що правління ведене облік членів організації. Підставою для внесення в список і виключення із списку членів Організації є відповідне рішення правління.
За положеннями п.4.6. статуту члени організації мають право, зокрема, брати участь в заходах, які проводяться організацією; вносити пропозиції, які торкаються діяльності організації, і приймати участь в їх обговоренні і реалізації; одержувати інформацію про діяльність організації.
Члени організації, відповідно до п. 4.7. статуту, зобов'язані, зокрема, дотримуватись положень статуту організації; брати участь в діяльності організації; своєчасно платити членські внески; виконувати рішення керівних органів організації; не вчиняти дії, які суперечать статутові організації, етиці товариських взаємостосунків, правилам добросусідства, а також дій, що завдають моральної або матеріальної шкоди організації.
Згідно п. 4.8. статуту члени організації можуть бути виключені з неї за несплату членських внесків, за діяльність, яка суперечить цілям організації, а також за дії, які дискредитують організацію, завдають їй моральних або матеріальних збитків.
Відповідно до п. 4.9. статуту виключення членів організації проводиться правлінням за простою більшістю голосів від загального числа членів правління. Рішення про виключення може бути оскаржено на загальних зборах. Рішення загальних зборів в даному випадку є остаточним.
За умовами п. 4.11., 4.12. статуту щомісячні членські внески затверджуються загальними зборами. Правління організації має повноваження змінювати розмір членських внесків шляхом ухвалення рішення в звичному порядку.
Відповідно до п. 5.1. статуту вищим керівним органом організації є загальні збори організації, які скликаються не рідше 1-го разу в рік. Про скликання загальних зборів члени Організації сповіщаються персонально не пізніше ніж за 10 діб до дати проведення загальних зборів.
Згідно з п.5.2. статуту загальні збори організації: визначають основні напрями використання майна та коштів організації; обирають членів правління, голову правління, ревізійну комісію в кількості, яка визначається загальними зборами, строком на три роки; заслуховують та затверджують звіти правління і ревізійної комісії; затверджують статут організації, зміни та доповнення до нього; ухвалюють рішення про реорганізацію і саморозпуск (ліквідацію) організації.
Пунктом 5.3. статуту встановлено, що загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутня більше половини членів Організації. Рішення приймаються відкритим або таємним голосуванням.
У період між загальними зборами постійно діючим керівним органом організації є правління, персональний склад якого обирається загальними зборами строком на 3 роки. Зміна складу правління до спливу строку його повноважень, відбувається за рішенням загальних зборів. До складу правління входять голова і члени правління. Керує роботою правління голова (п.5.6. статуту).
Згідно п. 5.7. статуту правління організації: приймає і виключає з членів організації; веде списки членів організації; здійснює контроль над виконанням рішень загальних зборів; розглядає та затверджує кошторис витрат організації; встановлює розміри та порядок внесення членських і вступних внесків та ін.
Пунктом 5.8. статуту передбачено, що засідання проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання вважаються правомірними при участі в них більше половини від загального числа членів правління. Рішення приймаються відкритим голосуванням за простою більшістю голосів членів правління, присутніх на засіданні правління , яке веде голова організації, а в його відсутності - один з членів правління.
Відповідно до п.5.14. статуту ревізійна комісія організації обирається Загальними зборами строком на 3 роки. Кількісний склад ревізійної комісії визначають Загальні збори. Зміна складу ревізійної комісії до спливу строку її повноважень відбувається за рішенням Загальних зборів.
Згідно п.5.20. статуту рішення, дії та бездіяльність правління, голови організації, ревізійної комісії можуть бути оскаржені Загальними зборами, які зобов'язані заслухати скаржника й прийняти рішення по суті скарги. Рішення загальних зборів по суті скарги приймаються відповідно до п. 5.3.-5.5. цього статуту та є обов'язковими для того органу, чиї рішення, дії та бездіяльність оскаржуються. У випадках, встановлених законом, рішення, дії та бездіяльність правління, голови організації, ревізійної комісії можуть бути оскаржені в суді.
4.2. Щодо членства позивача у ГО "Авангард-2".
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 16.03.2020 (т.1 а.с.11-12) набуто у власність земельну ділянку площею 0,1200 га, в тому числі по угіддям: рілля - 0,1200 га, кадастровий номер 5123783500:01:001:0320, надану для індивідуального садівництва та розташовану в Одеській області, Офідіопольський район, Прилиманська с/рада, громадська організація "Авангард", земельна ділянка 402, 412.
На підтвердження членства в Громадській організації "Авангард-2" позивачем надано суду копію членської книжки садовода №400, 410 (т.1 а.с.13), згідно якої датою вступу ОСОБА_1 до організації є 07.02.2004.
Відповідна книжка містить також відомості щодо дат сплати членських внесків та їх сум (остання дата запису - 04.05.2018).
Також на підтвердження сплати членських внесків за період з 06.2021 по 02.2022 позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення (т.2 а.с.5-13), відправником сум по яким є ОСОБА_10 , а в графі призначення платежів міститься інформація, що сплата проводиться за електричну енергію, воду та ТБО.
Відповідачем, в свою чергу, надано суду протокол правління №07/01/2021 від 07.06.2021 (т.1 а.с.179-180), відповідно до якого правлінням одностайно прийнято рішення про виключення із членів ГО "Авангард-2" ОСОБА_1 , ділянка 403,413; ОСОБА_13 ділянка 161, 465, 466; ОСОБА_14 , ділянка 407; ОСОБА_15 , ділянка 460 зі складу членів організації на підставі п.4.8. статуту.
4.3. Щодо прийняття оскаржуваних рішень чергових Загальних зборів Громадської організації "Авангард-2" від 13.09.2020.
Рішенням правління Громадської організації "Авангард-2", оформленим протоколом №13/2020 від 09.08.2020 (т.1 а.с.175-178), вирішено провести 13.09.2020 о 17-00 годині загальні збори.
13.09.2020 було проведено чергові загальні збори ГО "Авангард-2", прийняті рішення на яких були оформлені протоколом (т.1 а.с.26-34).
Згідно протоколу на загальних зборах були присутні 217 членів; загальна кількість членів організації - 360.
Вказаними зборами було прийнято наступні рішення відповідно до порядку денного: 1) обрано голову та секретаря загальних зборів; 2) затверджено річний звіт голови та відмовлено СК "Ромашка" у задоволенні вимог про відшкодування 50% вартості виконаних робіт з ремонту дороги; 3) затверджено фінансовий звіт організації; 4) виключено зі складу членів правління організації на підставі особистих заяв про вихід членів правління: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та включено до складу членів правління ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,, ОСОБА_22 ; 5) виключено зі складу ревізійної комісії організації на підставі особистих заяв про вихід з ревізійної комісії: ОСОБА_23 , ОСОБА_1 , ОСОБА_24 , включено до складу ревізійної комісії ОСОБА_25 , затверджено ревізійну комісію у кількості 3 чоловік; 6) затверджено основний напрямок діяльності організації; 7) затверджено алгоритм визначення сум компенсації оплати комунальних послуг; 8) затверджено порядок використання технічних засобів для оповіщення членів організації; 9) затверджено з 01.10.2020 членські внески у наступних розмірах: 8,50 грн за 1 сотку на місяць з ділянки, яка не має підключень до комунікацій, 17,50 грн за 1 сотку на місяць з ділянки, яка має підключення до комунікацій, членські внески, які були сплачені наперед, не перераховуються; 10) прийнято рішення, пов'язані із судовими справами; 11) затверджено метод анкетування, як один із методів проведення загальних зборів.
В матеріалах справи також наявні реєстри осіб, які брали участь у загальних зборах громадської організації (т.1 а.с.126-138), дослідивши які суд зазначає, що останні містять ПІБ присутніх на зборах осіб, номер земельної ділянки та підписи, всього 217 осіб.
На підтвердження загальної кількості учасників організації відповідачем надано підписаний головою організації список членів станом на 13.09.2020 (т.1 а.с.119-125).
Відповідачем у підтвердження повідомлення позивача та обізнаності останнього про дату та час проведення загальних зборів надано суду копії нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т.1 а.с.182-183), які повідомили, що були присутні 10.08.2020 на засіданні ревізійної комісії, під час якого ОСОБА_1 , який також був присутній на вказаному засіданні, було повідомлено про те, що 09.08.2020 відбулось засідання правління організації, на якому було прийнято рішення щодо проведення 13.09.2020 загальних зборів, а також про розміщення оголошення на інформаційному стенді.
В матеріалах справи також наявний акт ревізійної комісії за підписом голови комісії (т.2 а.с.14), в якій зазначено про початок перевірки фінансово-господарської діяльності ГО "Авангард-2" у зв'язку із підготовкою до запланованих загальних зборів та неможливість проведення перевірки у зв'язку із відмовою керівництва.
Позивач, заперечуючи обставину повідомлення його про загальні збори та кількісний склад учасників організації, надав суду: 1) список власників земельних ділянок ГО "Авангард-2" станом на 01.01.2019 (т.1 а.с.54-65), досліджуючи який суд зауважує про відсутність на ньому підпису голови; 2) повідомлення ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26 (т.2 а.с.66-68), які повідомили, що участі у загальних зборах не приймали, протокол не підписували або підписували пізніше; 3) заяву ОСОБА_7 , яка повідомила, що займала посаду голови правління в період з 2017 по 2019 роки, за цей час кількість членів організації дорівнювала 567 осіб.
5. Позиція суду.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.
Як встановлено судом, позовні вимоги позивача направлені на визнання недійсними рішень загальних зборів Громадської організації "Авангард-2", оформлених протоколом від 13.09.2020, з підстав порушення процедури скликання, та прийняття рішень за відсутності кворуму. При цьому зазначаючи про порушення його прав, позивач зазначає про ненадання йому можливості висловитися щодо результатів проведення ревізії, з приводу організації роботи правління та заперечити з приводу тарифів та членській внесків.
Отже, вирішуючи даний спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та відсутності кворуму для прийняття рішень, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним, з огляду на що суд вказує наступне.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначається Законом України "Про громадські об'єднання", який введено в дію 01.01.2013.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статі 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
У статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" одним із принципів утворення і діяльності громадських об'єднань визначено принцип самоврядності, який передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Статут громадського об'єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов'язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об'єднання.
Відповідно до положень ст.11 Закону України "Про громадські об'єднання" статут громадського об'єднання має містити відомості, зокрема про повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.
Отже, відповідач, як громадська організація, є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об'єднання осіб, які мають право участі в ній, а члени Громадської організації "Авангард-2" беруть участь в управлінні товариством та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів персонального повідомлення позивача про проведення загальних зборів громадської організації у передбачений статутом спосіб, знаходить слушними зауваження позивача щодо порушення процедури повідомлення останнього про проведення загальних зборів.
Водночас наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням стандарту доказування вірогідності доказів, опосередковано свідчать про обізнаність позивача щодо обставини планування проведення загальних зборів, а отже і наявність у позивача права дізнатися точну дату та час проведення таких зборів. Такими доказами є: 1) наданий самим позивачем акт ревізійної комісії за підписом голови комісії (т.2 а.с.14), в якій зазначено про початок перевірки фінансово-господарської діяльності ГО "Авангард-2" у зв'язку із підготовкою до запланованих загальних зборів та неможливість проведення перевірки у зв'язку із відмовою керівництва (обставина членства у ревізійній комісії визнається позивачем): 2) власна заява позивача про вихід з ревізійної комісії, датована 11.08.2020, тобто за місяць до дати проведення загальних зборів; при цьому суд враховує, що положеннями статуту саме до повноважень загальних зборів віднесено зміну складу ревізійної комісії, що включає в себе як виключення членів, так і їх призначення; 3) заяви свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які повідомили, що були присутні 10.08.2020 на засіданні ревізійної комісії, під час якого ОСОБА_1 , який також був присутній на вказаному засіданні, було повідомлено про те, що 09.08.2020 відбулось засідання правління організації, на якому було прийнято рішення щодо проведення 13.09.2020 загальних зборів, а також про розміщення оголошення на інформаційному стенді.
Суд звертає увагу, що у заявах по суті справи не наведено обґрунтованих підстав позову з долученням доказів з приводу відсутності кворуму для проведення загальних зборів, оскільки, як зазначено у протоколі, участь у голосуванні прияло 217 членів з 360 можливих. При цьому суд враховує, що згідно наданого відповідачем списку членів ГО "Авангард-2" станом на 13.09.2020 кількісний склад членів становить 360 осіб, а положеннями статуту (п.4.5, 5.7) ведення списків членів організації належить саме до повноважень правління.
В той же час наданий позивачем список власників земельних ділянок ГО "Авангард-2" станом на 01.01.2019 (т.1 а.с.54-65) не може бути прийнятий судом в якості належного доказу, оскільки не містить підпису голови та складений станом 01.01.2019, тоді як загальні збори, рішення, прийняті на яких оскаржуються, відбулися 13.09.2020, тобто майже через два роки. Подана позивачем заява свідка ОСОБА_7 також не може бути врахована судом, оскільки не містить інформації щодо кількісного складу учасників станом на момент проведення загальних зборів, а лише містить інформацію щодо кількості учасників за період з 2017 по 2019 роки.
Суд також зауважує, що надані позивачем повідомлення від деяких членів організації стосовно того, що вони не брали участі у загальних зборах та не підписували протокол, по-перше, не відповідають вимогам, встановленим діючим ГПК України до заяв свідків, а отже не можуть бути враховані судом в якості достовірного доказу, а по-друге, такі докази в будь-якому випадку не спростовують обставину прийняття рішення за наявності необхідної кількості голосів.
Суд бере до уваги, що відповідачем не заперечуються доводи позивача щодо підписання протоколу в графі навпроти померлої особи ОСОБА_5 його сином, як і родичкої ОСОБА_6 замість ОСОБА_4 , однак дана обставина, по-перше, не може свідчити про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваних рішень, а, по-друге, жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.
Зазначені висновки суду щодо відсутності порушених прав у даному випадку є повністю релевантними і щодо доводів позивача про наявність однакових підписів навпроти прізвищ, зокрема, Гудзенко (№53-54), Чернега (№79-80) тощо. Крім того, у суду відсутні спеціальні знання в галузі почеркознавства, а належних доказів підробки підписів, про які ним зазначено, позивачем не надано.
Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача щодо невідповідності форми протоколу положенням Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України №203 від 25.08.2015, оскільки таким наказом затверджено виключно форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного дому, та його положення не можуть застосовуватися до громадської організації.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, дійшов наступних висновків.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Про послідовність судової практики з цього приводу свідчать, правові позиції про те, що судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси (Така правова позиція сформульована у постановах КГС ВС від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 12.04.2018р. у справі №914/1968/16, від 17.04.2018 у справі №920/888/17, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 16.05.2018 у справі №916/2241/17).
Суд вважає, що за загальним підходом, який може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і юридичної особи, і її інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників, про що неодноразово зазначав Верховний Суд (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дія без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права (постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21), від 02.02.2022 у справі №922/1474/21, від 12.01.2022 у справі №910/429/20 тощо).
Відповідно до п.76.6 постанови Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №911/698/21 (911/1116/21) зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: (і) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло"; (іі) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та / або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); (ііі) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
При цьому суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст.13 ЦК (ч.3 ст.16 ЦК).
У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція про те, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень зборів громадської організації.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач хоч і посилається на певні порушення, що були допущені під час скликання та проведення зборів ОГ "Авангард-2", однак при цьому він не обґрунтовує, яким чином прийняті на зборах рішення порушили його права як члена організації, враховуючи, що рішення про виключення його із складу ревізійної комісії було зроблено за наслідком подання ним особистої заяви; доказів завищення тарифів позивачем не надано, як і не надано доказів, в тому числі, невідповідності основних напрямів використання майна організації основним напрямам її діяльності, невірності або протиправності визначення алгоритму визначення сум компенсації
Не обґрунтовано позивачем також яким чином визнання недійсними рішень зборів призведе до відновлення його прав.
Суд вважає, неправомірним оскарження членом організації будь-якого рішення зборів тільки через наявність в нього статусу члена громадської організації, без обґрунтування, чим саме вказане рішення порушує його права та законні інтереси (подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).
При цьому суд не надає оцінку правомірності виключення позивача з організації, оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень ОСОБА_1 був членом організації та дана обставина жодною стороною не оспорюється.
Станом на момент розгляду справи наявність або відсутність у позивача статусу члена організації не впливає на його право звернутися з відповідним позовом, оскільки станом на момент проведення зборів він був членом організації, в той же час суд зауважує про не доведення позивачем, з урахуванням наявності в матеріалах справи доказів виключення його з організації, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів може відновити його права.
Щодо членських внесків, які, як вказує позивач, ним досі сплачуються, суд зауважує про відсутність у нього обов'язку, з урахуванням наявності доказів виключення його з організації, сплачувати такі внески, а також наявність права звернутися до організації з вимогою про повернення таких коштів.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивач, зазначаючи про наявність певних обставини, які, на його думку, свідчать про порушення встановленого законом та статутом порядку скликання та проведення загальних зборів організації, не обґрунтовує того, яким чином рішення зборів порушило його права саме як члена організації, та яким чином вони будуть відновлені у разі скасування такого рішення, що в свою чергу свідчить про недоведеність факту порушення прийнятими рішеннями прав ОСОБА_1 як члена організації.
Суд також зазначає про необхідність дотримання балансу інтересів членів організації та самої організації, натомість виниклий спір свідчить про наявність конфлікту між позивачем та відповідачем, який позивач намагається штучно вирішити за рахунок подання позову.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08 вересня 2022 р.
Суддя Ю.М. Щавинська