вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" лютого 2022 р. Справа № 911/1222/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг”
про стягнення 691 722,39 гривень
за участю представників:
від позивача: Дзюбайло О.О. (самопредставництво)
від відповідача: Степаненко М.Ю. (самопредставництво)
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг” (далі - ТОВ “Аерохендлінг”/відповідач) про стягнення 862 787,79 гривень, з яких: 682 353,92 грн основного боргу, 18 007,77 грн пені, 4 330,34 грн 3% річних, 14 801,44 грн інфляційних втрат та 143 294,32 грн 21% штрафу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2021 у справі №911/1222/21 прийнято позовну заяву Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31.05.2021, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, зокрема встановлено відповідачу строк для подання відзиву - до 31.05.2021.
Як слідує з наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, про відкриття провадження у справі, відповідні процесуальні права і обов'язки та строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.
24.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” зазначило про часткову сплату відповідачем у квітні 2021 року сум орендних платежів за період жовтень-грудень 2020 року, січень-березень 2021 року, внаслідок чого станом на момент звернення із відповідною заявою порушення відповідачем умов договору становить період жовтень-листопад 2020 року, січень-лютий, квітень 2021 року, відтак позивач просив суд:
- стягнути з ТОВ “Аерохендлінг” 691 722,39 грн гривень, з яких: 532 519,70 грн основного боргу, 23 196,34 грн пені, 5 338,15 грн 3% річних, 18 839,06 грн інфляційних втрат та 111 829,14 грн штрафу;
- стягнути з відповідача 10 375,84 грн витрат по сплаті судового збору, а також повернути з державного бюджету 2 565,98 грн судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
До вказаної вище заяви позивачем долучено копії рахунків на сплату орендної плати за квітень 2021 року, банківських виписок, карток рахунку 361.904 та листа відповідача щодо призначення платежів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі №911/1222/21, занесеною до протоколу судового засідання 31.05.2021, відкладено підготовче засідання на 22.06.2021.
31.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ “Аерохендлінг” просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
10.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” не погодилось з доводами відповідача.
У підготовчому засіданні 22.06.2021 судом прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та надалі розгляд справи здійснювався з урахуванням відповідно уточнених вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання 22.06.2021, у справі №911/1222/21 відкладено підготовче засідання на 13.07.2021.
24.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив. Відповідно до вказаних заперечень ТОВ “Аерохендлінг” просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2021 у справі №911/1222/21, занесеною до протоколу судового засідання 13.07.2021, відкладено підготовче засідання на 26.07.2021.
26.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 26.07.2021 та 31.08.2021 у справі №911/1222/21, занесеними до протоколу судового засідання 26.07.2021 та 31.08.2021 відповідно, відкладено підготовче засідання на 31.08.2021 та 21.09.2021.
16.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення щодо правової позиції судів стосовно спірних правовідносин.
20.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 21.09.2021, 12.10.2021 у справі №911/1222/21, занесеними до протоколу судового засідання 21.09.2021 та 12.10.2021, відкладено підготовче засідання на 12.10.2021 та 02.11.2021 відповідно.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 02.11.2021, у справі №911/1222/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2021, занесеною до протоколу судових засідань від 23.11.2021, у справі №911/1222/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.12.2021 відповідно.
07.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 07.12.2021 суд, у порядку ст. ст. 118, 207 ГПК України, дійшов висновку про залишення без розгляду письмових пояснень відповідача, оскільки такі пояснення подано не в підготовчому провадженні, без мотивування поважності причин пропуску строку для вчинення відповідних дій.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 20.12.2021, 17.01.2022 та 31.01.2022, занесеними до протоколів судових засідань від 20.12.2021, 17.01.2022 та 31.01.2022, у справі №911/1222/21 оголошено перерви у судових засіданнях до 17.01.2022, 31.01.2022 та 15.02.2022 відповідно.
У судовому засіданні 15.02.2022 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
16.04.2015 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг” як орендарем укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належать до державної власності (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частини приміщень на 1, 2, 3-му поверсі пасажирського терміналу “D”, загальною площею 152,5 кв.м., а саме:
- частину приміщення №1.1.4 (частину приміщення №2 - згідно технічного паспорту БТІ) на першому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №201 (частину приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 14,0 кв.м.;
- частину приміщення №201 (частину приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №201 (частину приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №205 (частину приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №205 (частину приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №205 (частину приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №205 (частину приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №2.1.1 (частину приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №2.1.1 (частину приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №2.1.1 (частину приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №2.1.1 (частину приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.2.1 (частину приміщення №78 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 28,1 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.27 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 3,4 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 15,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 15,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 30,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 30,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м.;
- частину приміщення №3.1.4 (частину приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м., схеми розташування яких додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною, надалі - всі частини приміщень - майно, що розміщене за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, термінальний комплекс “D” (земельна ділянка місця розташування загальною площею 57,009 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3220883200:02:004:0065) та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Бориспіль", загальна вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.10.2014 і становить без врахування ПДВ за незалежною оцінкою 11 091 516,00 грн.
Згідно пп. 1.2., 3.1., 3.2., 3.3., 3.6., 10.1. договору оренди майно передається в оренду з метою:
- частина приміщення №1.1.4 (частина приміщення №2 - згідно технічного паспорту БТІ) на першому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №201 (частина приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 14,0 кв.м. - розміщення пункту обслуговування пасажирів;
- частина приміщення №201 (частина приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №201 (частина приміщення №327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №205 (частина приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу снекової продукції;
- частина приміщення №205 (частина приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу снекової продукції;
- частина приміщення №205 (частина приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №205 (частина приміщення №311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №2.1.1 (частина приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №2.1.1 (частина приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №2.1.1 (частина приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення терміналу самообслуговування;
- частина приміщення №2.1.1 (частина приміщення №278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення терміналу самообслуговування;
- частина приміщення №3.2.1 (частина приміщення №78 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 28,1 кв.м. - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення №3.1.27 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 3,4 кв.м. - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 15,0 кв.м. - розміщення пункту з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 15,0 кв.м. - розміщення пункту з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 30,0 кв.м. - розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 30,0 кв.м. - розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення платіжного терміналу;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення автомату з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення №3.1.4 (частина приміщення №226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 1,0 кв.м. - розміщення платіжного терміналу.
Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами і доповненнями) і за базовий місяць розрахунку - жовтень 2014 року без врахування ПДВ становить 137 658,96 грн згідно з розрахунком орендної плати, який додається.
Нарахуваня ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70% відповідно, щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (відповідно до рахунку-фаткури, який надає орендодавець).
Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 16.04.2015 до 15.04.2025 року включно.
Згідно підписаного сторонами 15.05.2015 акта приймання-передачі орендованого майна орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування визначене договором оренди нерухоме майно.
Копії вказаних вище договору оренди та акта приймання-передачі наявні в матеріалах справи.
Надалі, 21.12.2018 та 05.02.2019 між сторонами укладено додаткові угоди про внесення змін до договору оренди, зокрема згідно додаткової угоди від 21.12.2018 сторони домовились про таке:
- в абзаці 3 пункту 1.1., абзаці 3 пункту 1.2. договору оренди та абзаці 4 акта 1 приймання-передавання орендованого майна від 15.05.2015 (далі - акт) знаки та цифри «№201» замінити на цифри та знаки «№76», слова «другому» замінити на слова «четвертому», цифру та знак « 14.0» замінити на цифру та знак « 16.0», а слова, цифри та знаки «(частину приміщення №327 - згідно технічного плану БТІ)» виключити;
- абзаци 4-5 пункту 1.1, абзаци 4-5 пункту 1.2 договору оренди та абзаци 5, 6 акта виключити;
- в абзацах 6, 7 пункту 1.1., абзацах 6, 7 пункту 1.2 договору оренди та абзацах 7, 8 акта знаки та цифри «№205», замінити на знаки та цифри «№78», слова «другому» замінити на слова «третьому», цифру та знак « 1.0» замінити на цифру та знак « 2.0» (з моменту підписання окремого акту), а слова, цифри та знаки «(частину приміщення №311 - згідно технічного плану БТІ)» виключити;
- абзац 8 та абзац 10 пункту 1.1., абзац 8 та абзац 10 пункту 1.2 договору оренди, абзац 9 та абзац 11 акта виключити;
- в абзаці 3 пункту 1.2 договору оренди слова «приміщення пункту обслуговування пасажирів» замінити словами, цифрами та знаками «вказаною в схемі №2»;
- в абзаці 6 пункту 1.2 договору оренди слова «розміщення автомату з продажу снекової продукції» замінити словами, цифрами та знаками «вказаною в схемі №5»;
- в абзаці 7 пункту 1.2 договору оренди слова «розміщення автомату з продажу снекової продукції» замінити словами, цифрами та знаками «вказаною в схемі №6»;
- схеми №2, №5 та №6 до договору оренди викласти в новій редакції (додаються до цієї додаткової угоди та є невід'ємною і складовою частиною договору оренди), а схеми №3, №4, №7 та №9 вкилючити із додатків договору оренди.
Водночас згідно додаткової угоди від 05.02.2019 сторони, зокрема, домовились в абзаці 1 пункту 1.1. договору оренди та абзаці 2 акта І приймання-передавання орендованого майна від 15.05.2015 після цифри « 3» доповнити знаком та цифрою «,4».
Копії вказаних вище додаткових угод до договору оренди та схем розташування частин переданих в оренду приміщень наявні в матеріалах справи.
В обгрунтування поданого позову ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” зазначено, що в порушення умов договору оренди відповідач не у повному обсязі сплатив орендодавцю 70% орендної плати за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 532 519,70 грн за період жовтень-листопад 2020 року, січень-лютий, квітень 2021 року.
В розрізі вказаного вище позивач зазначив, що за вказані вище місяці оренди позивачем виставлено, а відповідачем отримано як рахунки-фактури на сплату оренди загальною сумою 2 567 497,07 грн, так і акти приймання-здачі виконаних послуг, в підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копії: рахунків-фактури та відповідно оформлені акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору, реєстрів виданих/отриманих оригіналів документів.
Так, зі змісту наведеного позивачем у заяві про зміну предмету позову розрахунку суми основного боргу та наявних в матеріалах справи рахунків-фактури слідує, що виставлений до сплати орендодавцю у кожному місяці орендний платіж складається з суми, що розрахована як 70% відповідного орендного платежу, визначеного у розмірі 100% згідно умов договору, та суми податку на додану вартість, нарахованого на повну суму (100%) орендного платежу, а саме:
- згідно рахунку-фактури №904/229 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року виставлено до сплати 33 174,51 грн та 6 634,90 грн ПДВ, а всього 39 809,41 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 33 174,51 грн - 23 222,16 грн, що разом з сумою ПДВ - 6634,90 грн, загалом склало 29 857,05 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/230 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року виставлено до сплати 261 907,65 грн та 52 381,53 грн ПДВ, а всього 314 289,18 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 261 907,65 грн - 183 335,37 грн, що разом з сумою ПДВ - 52381,53 грн, загалом склало 235 716,90 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/251 від 30.11.2020 за листопад 2020 року виставлено до сплати 33 605,77 грн та 6 721,15 грн ПДВ, а всього 40 326,92 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 33 605,77 грн - 23 524,04 грн, що разом з сумою ПДВ - 6721,15 грн, загалом склало 30 245,19 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/252 від 30.11.2020 за листопад 2020 року виставлено до сплати 265 312,41 грн та 53 062,48 грн ПДВ, а всього 318 374,89 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 265 312,41 грн - 185 718,69 грн, що разом з сумою ПДВ - 53 062,48 грн, загалом склало 238 781,17 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/284 від 31.12.2020 за грудень 2020 року виставлено до сплати 33 908,22 грн та 6 781,64 грн ПДВ, а всього 40 689,86 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 33 908,22 грн - 23 735,75 грн, що разом з сумою ПДВ - 6 781,64 грн, загалом склало 30 517,40 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/285 від 31.12.2020 за грудень 2020 року виставлено до сплати 267 700,23 грн та 53 540,05 грн ПДВ, а всього 321 240,28 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 267 700,23 грн - 187 390,16 грн, що разом з сумою ПДВ - 53 540,05 грн, загалом склало 240 930,22 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/10 від 31.01.2021 за січень 2021 року виставлено до сплати 34 349,03 грн та 6 869,81 грн ПДВ, а всього 41 218,84 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 34 349,03 грн - 24 044,32 грн, що разом з сумою ПДВ - 6 869,81 грн, загалом склало 30 914,13 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/11 від 31.01.2021 за січень 2021 року виставлено до сплати 271 180,30 грн та 54 236,06 грн ПДВ, а всього 325 416,36 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 271 180,30 грн - 189 826,21 грн, що разом з сумою ПДВ - 6 869,81 грн, загалом склало 244 062,25 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/64 від 28.02.2021 за лютий 2021 року виставлено до сплати 34 692,52 грн та 6 938,50 грн ПДВ, а всього 41 631,02 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 34 692,52 грн - 24 284,76 грн, що разом з сумою ПДВ - 6 938,50 грн, загалом склало 31 223,26 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/66 від 28.02.2021 за лютий 2021 року виставлено до сплати 273 892,17 грн та 54 778,43 грн ПДВ, а всього 328 670,60 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 273 892,17 грн - 191 724,52 грн, що разом з сумою ПДВ - 54 778,43 грн, загалом склало 246 502,97 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/94 від 31.03.2021 за березень 2021 року виставлено до сплати 35 282,30 грн та 7 056,46 грн ПДВ, а всього 42 338,76 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 35 282,30 грн - 24 697,61 грн, що разом з сумою ПДВ - 7 056,46 грн, загалом склало 31 754,07 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/95 від 31.03.2021 за березень 2021 року виставлено до сплати 278 548,37 грн та 55 709,67 грн ПДВ, а всього 334 258,04 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 278 548,37 грн - 194 983,86 грн, що разом з сумою ПДВ - 55 709,67 грн, загалом склало 250 693,49 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/128 від 30.04.2021 за квітень 2021 року виставлено до сплати 35 529,27 грн та 7 105,85 грн ПДВ, а всього 42 635,12 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 35 529,27 грн - 24 870,49 грн, що разом з сумою ПДВ - 7 105,85 грн, загалом склало 31 976,34 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/129 від 30.04.2021 за квітень 2021 року виставлено до сплати 280 498,16 грн та 56 099,63 грн ПДВ, а всього 336 597,79 грн, з яких позивачем обраховано до сплати 70% від 280 498,16 грн - 196 348,71 грн, що разом з сумою ПДВ - 56 099,63 грн, загалом склало 252 448,34 грн.
За викладеними, у тому числі в заяві про зміну предмету позову, доводами позивача, відповідач частково виконав грошове зобов'язання по внесенню, зокрема, 70% орендної плати на рахунок позивача, сплативши:
- 02.10.2020 - 626,21 грн та 13.11.2020 - 11 327,53 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/229;
- 13.11.2020 - 149 717,56 грн та 21.04.2021 - 6 760,72 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/230;
- 15.12.2020 - 11 474,78 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за листопад 2020 року згідно рахунка №904/251;
- 15.12.2020 - 144 815,24 грн та 21.04.2021 - 6 848,60 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252;
- 15.01.2021 - 11 578,06 грн та 21.04.2021 - 18 939,34 грн, зарахованих позивачем в рахунок погашення орендної плати за грудень 2020 року згідно рахунка №904/284;
- 15.01.2021 - 146 118,61 грн та 21.04.2021 - 94 811,61 грн, зарахованих позивачем в рахунок погашення орендної плати за грудень 2020 року згідно рахунка №904/285;
- 15.02.2021 - 11 728,58 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за січень 2021 року згідно рахунка №904/10;
- 15.02.2021 - 148 018,13 грн та 21.04.2021 - 7 000,04 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за січень 2021 року згідно рахунка №904/11;
- 15.03.2021 - 11 845,86 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за лютий 2021 року згідно рахунка №904/64;
- 15.03.2021 - 149 498,34 грн та 21.04.2021 - 7 070,06 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
- 15.04.2021 - 12 047,24 грн та 21.04.2021 - 19 706,83 грн, зарахованих позивачем в рахунок погашення орендної плати за березень 2021 року згідно рахунка №904/94;
- 15.04.2021 - 150 048,04 грн та 21.04.2021 - 100 645,45 грн, зарахованих позивачем в рахунок погашення орендної плати за березень 2021 року згідно рахунка №904/95;
- 14.05.2021 - 12 131,57 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за квітень 2021 року згідно рахунка №904/128;
- 14.05.2021 - 160 344,68 грн, зарахованих позивачем в рахунок часткового погашення орендної плати за квітень 2021 року згідно рахунка №904/129.
В підтвердження обставин здійснення відповідачем часткової оплати вказаних вище рахунків-фактури позивачем надано копії: банківських виписок, звіту по проводках, карточки рахунка 361.904, а також листа відповідача №989 від 02.10.2020 про зміну призначення надміру сплачених орендних платежів.
З огляду на вказане вище, згідно наведеного у заяві про зміну предмету позову розрахунку суми основного боргу, остання загалом складає 532 519,70 грн, у тому числі:
- 17 903,31 грн боргу за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/229;
- 79 238,62 грн боргу за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/230;
- 18 770,41 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/251;
- 87 117,33 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252;
- 19 185,55 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/10;
- 89 044,08 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/11;
- 19 377,40 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/64;
- 89 934,57 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
- 19 844,77 грн боргу за квітень 2021 року згідно рахунка №904/128;
- 92 103,66 грн боргу за квітень 2021 року згідно рахунка №904/129.
Отже, посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 532 519,70 грн основного боргу.
Своєю чергою відповідач не погодився із вказаними вище доводами позивача та заявленими вимогами з огляду на те, що частину отриманих в оренду приміщень ТОВ “Аерохендлінг” передано в суборенду, в підтвердження чого надано копії договорів суборенди.
Водночас, враховуючи введення з 12.03.2020 по всій території України карантинних обмежень внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, як наслідок неможливість використання орендованих за договором приміщень в терміналі “D”, за доводами відповідача, він з березня 2020 року звертався до орендодавця з листами щодо перегляду розміру орендної плати та корегування виставлених рахунків на оплату, а також укладення додаткових угод до договору оренди. В підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копії відповідних листів.
В розрізі зазначеного вище, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину” №611 від 15.07.2020 (далі - Постанова №611), згідно якої орендна плата відповідачу має нараховуватись у розмірі 25% від нарахованої за договором орендної плати, відповідач вважає, що він має право на зменшення орендної плати:
- за користування частиною приміщень на третьому поверсі пасажирського терміналу “D”, площею 30,0 кв.м. (найменовано відповідачем як об'єкти 10 та 11), оскільки вони використовуються для розміщення кафе, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи, та підпадають під абзац 2 додатку №3 Постанови №611;
- за користування частиною приміщень на другому та четвретому поверахах пасажирського терміналу “D”, площею по 1 кв.м. кожне та 16 кв.м. (найменовано відповідачем як об'єкти 1-3, 13-16 та 18), оскільки вони використовуються для розміщення автомату з продажу гарячих напоїв, а також для розміщення торгівельного закладу - магазину безмитної торгівлі, та підпадають під абзац 6 додатку №3 Постанови №611.
З огляду на вказане вище, здійснивши власний розрахунок орендної плати за жовтень 2020 року - березень 2021 року та врахувавши проведені оплати, у тому числі 21.04.2021, відповідач зауважив на виникненні переплати у сумі 459 801,29 грн, що відповідно свідчить про відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем, попри те не підтверджує визнання відповідачем боргу, оскільки внесення орендної плати у надмірному обсязі здійснено для запобігання достроковому припиненню договору оренди.
В підтвердження вказаних вище обставин відповідач надав копії платіжних доручень: №84 від 21.04.2021 на суму 113 750,95 грн, №86 від 21.04.2021 на суму 120 352,28 грн, №88 від 21.04.2021 на суму 6 760,72 грн, №90 від 21.04.2021 на суму 6 848,60 грн, №92 від 21.04.2021 на суму 7 000,04 грн, №94 від 21.04.2021 на суму 7 070,06 грн.
Додатково відповідач зауважив, що у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1203/21 за позовом відповідача до позивача про визнання права на зменшення орендної плати за період з 18.03.2020 по 14.06.2020, зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, а також зарахувати надміру сплачену орендну плату в рахунок майбутніх платежів.
З огляду на вказане вище відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача.
Не погодившись із відповідними запереченнями відповідача, зокрема стосовно правових підстав для застосування постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину” №611 від 15.07.2020, позивач зазначив, що практичною реалізацією такої постанови є зміна істотної умови договору - зменшення орендної плати, що може бути здійснено лише з моменту внесення відповідних змін до договору оренди у порядку, передбаченому приписами ст. 188 ГК України, ст.ст. 208, 654 ЦК України, п. 10.3. договору, тобто шляхом укладення письмового договору.
Водночас, за доводами позивача, за результатами звернення відповідача з листом №01-12/87 від 04.03.2021 стосовно корегування орендної плати та укладення, відповідно, додаткової угоди про внесення змін до договору оренди, запропоновані позивачем зміни до договору оренди не були погоджені Міністерством інфраструктури України, як того вимагає пункт 10.3. договору, а тому між сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до договору.
В розрізі зазначеного вище позивач звернув увагу на те, що відповідач не передав спір про внесення змін до договору на вирішення суду, а зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати не вносились ані станом на момент порушення провадження у даній справі, ані на момент її розгляду, як наслідок договір оренди діє на раніше погоджених сторонами умовах.
Отже, позивач зауважив на відсутності підстав для застосування Постанови №611 для нарахування орендної плати за користування відповідачем об'єктами №№1-3, 13-16 та 18.
Стосовно ж посилань відповідача на передачу орендованих ним приміщень в суборенду, позивач зазначив, що відповідні приміщення використовувались суборендарями, а не безпосередньо відповідачем, а тому відсутні підстави для застосування додатку №3 Постанови №611, яким передбачено знижку виключно для орендарів, які використовують нерухоме майно на території аеропорту.
Також, стосовно відсутності підстав для застосування додатку №3 Постанови №611 до спірних правовідносин, позивач зауважив на тому, що визначені відповідачем об'єкти №№1-3, 13-16 - автомати з продажу гарячих напоїв, є вендинговими автоматами, торгівля в яких здійснюється без продавця, відтак такі автомати не є торговельними об'єктами у розумінні положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживачів товарів» та Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 №327.
Згідно заперечень на вказані вище аргументи позивача відповідач, зокрема, зазначив, що для застосування положень постанови №611 внесення змін до договору не є необхідним, а відповідна позиція також підтверджується листом Фонду державного майна України №10-16.16181 від 13.08.2020, копія якого наявна в матеріалах справи.
До того ж, згідно поданих додаткових пояснень, відповідач зазначив, що:
- заперечення відповідача у даній справі загалом побудовані на обставинах: оголошення з 12.03.2020 на всій території України карантину, як наслідок наявності застосування передбаченої додатком №3 Постанови №611 знижки при нарахуванні орендної плати - 50% від нарахованої орендної плати, оскільки частина переданих у користування відповідачу приміщень підпадає під критерії додатку №3 Постанови №611, тоді як діяльність з приймання відвідувачів була заборонена, а доступ в пасажирській термінал «D» в період з 17.03.2020 по 14.06.2020 був обмежений;
- порядок надання орендної знижки та висновки про відповідне застосування норм права, зокрема Постанови №611 викладено у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №910/13397/20, яка згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягає врахуванню під час прийняття рішення у даній справі;
- пунктом 1291 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (далі - Порядок №483), передбачено можливість надання орендної знижки на підставі наказу орендодавця без внесення змін до договору;
- на звернення відповідача з листом №01-12/87 від 04.03.2021 стосовно корегування орендної плати та укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди позивач листом №19-22/1-141 від 25.03.2021 відмовив у внесенні змін, посилаючись на положення Порядку №483 стосовно необхідності погодження таких змін з Міністерством інфраструктури України, попри те обов'язок з такого погодження відповідним порядком покладено саме на орендодавця, тобто позивача.
Окремо, в розрізі обставин передачі приміщень в суборенду, відповідач зазначив про те, що передача майна в суборенду не свідчить про неперебування такого майна в користуванні відповідача, а з огляду на ч. 3 ст. 774 ЦК України суборендарі мають так само, як і орендар, право на зменшення орендної плати згідно Постанови №611, реалізація якого, поряд з повним нарахуванням орендної плати за договором оренди, призведе до несприятливих наслідків для відповідача.
Стосовно наведеної вище позиції відповідача, зокрема про необхідність застосування викладених у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №910/13397/20 висновків, позивач зазначив, що при прийнятті відповідної постанови судом не було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі №3-19гс15 (№14/59/5022-941/2012 (18/18/5022-404/2012), від 29.03.2017 у справі №916/1689/15, а також у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №916/1578/15-г.
Так, на переконання позивача, викладені у вказаних вище постановах висновки підтверджують позицію позивача про те, що постанова №611 дає право зацікавленій стороні ініцювати внесення відповідних змін до договору, а згідно норм Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 28.10.2009 №28-рп/2009 положення постанови №611 не можуть змінювати або встановлювати інший, ніж передбачений законом, порядок внесення змін до договору, як наслідок до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України, ГК України та Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, які мають вищу юридичну силу, ніж постанова №611.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до приписів ч. ч. 1, 3, 5 ст. 762, ст. 629 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку, що підписання договору оренди відповідачем та користування ним в жовтні-грудні 2020 року, січні-квітні 2021 року орендованим майном в силу законодавчих приписів і договірних положень, зокрема пункту 3.6. договору оренди породжує для відповідача обов'язок по сплаті позивачу, як орендодавцю, 70% орендної плати, з урахуванням повної суми ПДВ, у передбачені договором строки, а саме до 15-го числа, включно, кожного із вказаних вище місяців.
В розрізі наведеного вище висновку та доказово непідтверджених доводів відповідача про припинення діяльності з приймання відвідувачів та обмеження доступу до пасажирського терміналу «D» суд вважає за необхідне зазначити, що:
- неможливість використання орендованого майна, тобто повна відсутність доступу до орендованих приміщень не є тотожною неможливості здійснювати звичайну господарську діяльність у таких приміщеннях з метою отримання прибутку в очікуваному розмірі;
- запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України;
- відповідач доказово не підтвердив обставин повного припинення ним господарської діяльності, зокрема, внаслідок відсутності доступу до майна, у період карантину, у тому числі в жовтні-грудні 2020 року, січні-квітні 2021 року.
Стосовно ж розміру необхідної до внесення відповідачем у жовтні-грудні 2020 року, січні-квітні 2021 року орендної плати слід зазначити таке.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020 №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (з подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 № 349, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236 та станом на момент розгляду даної справи не припинено.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину” передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі:
50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
Згідно додатку №3 до вказаної вище постанови №611 - "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків", до цього переліку включено, зокрема, орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів: кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи; торговельних об'єктів.
Так, з пункту 1.2. договору оренди та схем розташування частин приміщень, з урахуванням внесених до до договору та схем змін, а також з рішення про створення зони митного контролю слідує, що у користування відповідачу передано приміщення:
- для розміщення автоматів з продажу гарячих напоїв, терміналів самообслуговування - площею по 1,0 кв.м.;
- для здійснення діяльності з обслуговування пасажирів - площею 28,1 кв.м. та 3,4 кв.м.;
- для розміщення пунктів обслуговування пасажирів - площею по 15 кв.м.;
- для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - площею по 30 кв.м.;
- для розміщення торгівельного закладу (магазину безмитної торгівлі) - площею 16,0 кв.м.
З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що відповідач має право на зниження орендної плати та, відповідно, право на сплату 25 відсотків суми нарахованої орендної плати згідно додатку №3 до постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину”, як орендар, що використовує на території аеропорту нерухоме державне майно для розміщення:
- кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - площею по 30 кв.м.;
- торгівельного закладу (магазину безмитної торгівлі) - площею 16,0 кв.м.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину” №611 від 15.07.2020 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод про внесення змін до договору оренди, а нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 такої постанови, є державним регулюванням плати та виникає автоматично, в силу прямої норми закону і не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №911/354/21, від 21.09.2021 у справі №910/13158/20 та від 26.08.2021 у справі №910/13397/20.
Так, право на зменшення орендної плати (або звільнення від її сплати) орендарі відповідної категорії отримують автоматично, за умови відповідності критеріям, прямо визначеним Постановою №611 та не залежно від того, чи припинили такі орендарі свою діяльність на орендованому майні внаслідок запровадження карантину.
Зазначеним вище спростовуються доводи позивача про можливість зменшення заявленої ним до стягнення орендної плати виключно лише у разі внесення змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди в частині зміни розміру орендної плати, а також про необхідність застосування норм ЦК України, ГК України та Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, які мають вищу юридичну силу, ніж постанова №611, позаяк положеннями відповідної постанови зміни до договорів оренди не вносяться, а лише тимчасово - на період дії карантину, здійснюється державне регулювання плати, зокрема шляхом її зменшення, що не є тотожним зміні розміру орендної плати, методика розрахунку та визначення якої залишилась незмінною.
Посилання ж позивача на постанови Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі №3-19гс/15 (№14/59/5022-941/2012 (18/18/5022-404/2012), від 29.03.2017 у справі №916/1689/15, постанови Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №916/1578/15-г судом не приймаються до уваги, оскільки обставини у вказаних справах, зважаючи на відмінний зміст спірних правовідносин та фактично встановлені обставини у цих справах, не є подібними із обставинами даної справи, а отже не є релевантними для її вирішення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як саме по собі зауваження позивача на недоліки постанови Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №910/13397/20 та неврахування судом певних правових позицій є неспроможними, оскільки рішення суду касаційної інстанції у відповідній справі набрало законної сили з моменту його прийняття, є остаточним і оскарженню не підлягає.
Доводи позивача про необхідність врахування під час розгляду даної справи правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України від 28.10.2009 №28-рп/2009, судом відхиляються, оскільки викладені у такому рішенні висновки Конституційного Суду України не стосуються спірних у даній справі відносин та не впливають на вказані вище висновки суду щодо застосування норм права саме до спірних у даній справі правовідносин.
Поряд з тим судом відхиляються посилання відповідача на приписи пункту 1291 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, оскільки такий Порядок доповнено відповідним пунктом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021, тобто після періоду виникнення спірних у даній справі правовідносин.
Судом визнаються неспроможними доводи обох сторін стосовно передачі частини приміщень, зокрема кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи площею по 30 кв.м., в суборенду, позаяк вказані обставини як не свідчать про те, що майно не перебуває у користуванні орендаря, так і не впливають на передбачений договором оренди обов'язок відповідача зі сплати орендної плати у тимчасово зменшеному на період карантину розмірі.
Стосовно ж доводів відповідача про необхідність зменшення орендної плати за користування іншими приміщеннями, переданими під розміщення автоматів з продажу гарячих напоїв, із віднесенням останніх до торговельних об'єктів, слід зазначити таке.
Згідно пунктів 6, 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, суб'єкт господарювання може мати:
- торговельні об'єкти оптової торгівлі, складське приміщення або мережу складів - для провадження оптової торговельної діяльності;
- роздрібну, дрібнороздрібну торговельну мережу - для провадження роздрібної торговельної діяльності;
- мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо) - для здійснення ресторанного обслуговування.
Торговельними об'єктами є:
1) у сфері оптової торгівлі: склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний); магазин-склад;
2) у сфері роздрібної торгівлі: магазин, який може бути:
- продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
- універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
- з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів); павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад.
Згідно пункту 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1996 №369, роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів.
Продаж товарів здійснюється, зокрема, через пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати.
Згідно пункту 1.4. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244, пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 701 ЦК України передбачено, що якщо продаж товару здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов'язаний довести до покупців інформацію про продавця товару шляхом розміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування продавця, його місцезнаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.
Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів є укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.
З аналізу зазначених вище нормативних приписів слідує, що торговий автомат є не торговим/торгівельним об'єктом, а спеціалізованим обладнанням (технічним засобом) через яке здійснюється роздрібна торгівля та яке може розміщуватися як у торговому об'єкті, так і поза його межами.
З огляду на вказане вище суд дійшов висновку, що передані в користування відповідачу частини приміщень з метою розміщення автоматів з продажу гарячих напоїв, терміналів самообслуговування, а також пунктів обслуговування пасажирів не відповідають визначеним Постановою №611 та додатком №3 до неї критеріям, як наслідок нарахування орендної плати за користування відповідними приміщеннями не потребує передбаченого Постановою №611 зменшення.
Отже, враховуючи встановлені судом вище обставини та зроблені судом висновки щодо необхідності зменшення відповідачу орендної плати згідно додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину” від 15.07.2020 №611, суд дійшов висновку, що належною до нарахування та сплати відповідачем на користь позивача, як орендодавця, є орендна плата в розмірі 70% орендного платежу, визначеного як 25 відсотків від суми нарахованої орендної плати у 100% розмірі згідно умов договору, з урахуванням 100% податку на додану вартість, нарахованого у тому числі на відповідно зменшену суму орендного платежу (25 відсотків від суми нарахованої орендної плати), а саме:
- згідно рахунку-фактури №904/229 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року, в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 6 862,79 грн та 1 372,56 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 12 586,15 грн та 2 517,23 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 8 810,31 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 517,23 грн, загалом складає 11 327,54 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/230 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року, в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 31 851,60 грн та 6 370,32 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 166 352,83 грн та 33 270,57 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 116 446,98 грн, що разом з сумою ПДВ - 33 270,57 грн, загалом складає 149 717,55 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/251 від 30.11.2020 за листопад 2020 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 6 952,00 грн та 1 390,40 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 12 749,76 грн та 2 549,95 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 8 924,83 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 549,95 грн, загалом складає 11 474,78 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/252 від 30.11.2020 за листопад 2020 року, в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 32 265,68 грн та 6 453,14 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 168 515,39 грн та 33 703,08 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 117 960,77 грн, що разом з сумою ПДВ - 33 703,08 грн, загалом складає 151 663,85 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/284 від 31.12.2020 за грудень 2020 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 7 014,57 грн та 1 402,91 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 12 864,51 грн та 2 572,89 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 9 005,16 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 572,89 грн, загалом складає 11 578,05 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/285 від 31.12.2020 за грудень 2020 року, в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 32 556,07 грн та 6 511,21 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 170 032,04 грн та 34 006,40 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 119 022,43 грн, що разом з сумою ПДВ - 34 006,40 грн, загалом складає 153 028,83 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/10 від 31.01.2021 за січень 2021 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 7 105,76 грн та 1 421,15 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 13 031,75 грн та 2 606,35 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 9 122,23 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 606,35 грн, загалом складає 11 728,58 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/11 від 31.01.2021 за січень 2021 року в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 32 979,30 грн та 6 595,86 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 172 242,42 грн та 34 448,48 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 120 569,69 грн, що разом з сумою ПДВ - 34 448,48 грн, загалом складає 155 018,17 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/64 від 28.02.2021 за лютий 2021 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 7176,82 грн та 1 435,36 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 13 162,07 грн та 2 632,41 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 9 213,45 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 632,41 грн, загалом складає 11 845,86 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/66 від 28.02.2021 за лютий 2021 року в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 33 309,10 грн та 6 661,82 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 173 964,91 грн та 34 792,98 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 121 775,44 грн, що разом з сумою ПДВ - 34 792,98 грн, загалом складає 156 568,42 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/94 від 31.03.2021 за березень 2021 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 7 298,83 грн та 1 459,77 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 13 385,83 грн та 2 677,17 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 9 370,08 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 677,17 грн, загалом складає 12 047,25 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/95 від 31.03.2021 за березень 2021 року в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 33 875,34 грн та 6 775,07 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 176 922,33 грн та 35 384,46 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 123 845,63 грн, що разом з сумою ПДВ - 35 384,46 грн, загалом складає 159 230,09 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/128 від 30.04.2021 за квітень 2021 року в частині оренди приміщення площею 16,0 кв.м. - 7 349,92 грн та 1 469,98 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 13 479,53 грн та 2 695,90 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 9 435,67 грн, що разом з сумою ПДВ - 2 695,90 грн, загалом складає 12 131,57 грн;
- згідно рахунку-фактури №904/129 від 30.04.2021 за квітень 2021 року в частині оренди двох приміщень площею по 30,0 кв.м. - 34 112,48 грн та 6 822,49 грн ПДВ, що з сумами орендного платежу та ПДВ за інші приміщення загалом складає відповідно 178 160,76 грн та 35 632,15 грн, з яких належних до сплати позивачу 70% - 123 845,63 грн, що разом з сумою ПДВ - 35 632,15 грн, загалом складає 160 344,68 грн.
З огляду на вказане вище та наявні в матеріалах справи копії банківських виписок, звіту по проводках, карточки рахунка 361.904, а також призначення відповідно проведених відповідачем платежів, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду вказаної справи відповідачем повністю сплачено оренду плату у сумах, які визначено вище судом з урахуванням знижки згідно Постанови №611, згідно рахунків: №904/229 та №904/230 за жовтень 2020 року, №904/251 та №904/252 за листопад 2020 року, №904/284 та №904/285 за грудень 2020 року, №904/10 та №904/11 за січень 2021 року, №904/64 за лютий 2021 року, №904/94 та №904/95 за березень 2021 року, №904/128 та №904/129 за квітень 2021 року.
Водночас орендну плату у сумі, яку визначено вище судом з урахуванням знижки згідно Постанови №611, згідно рахунка №904/66 за лютий 2021 року відповідачем сплачено частково у сумі 156 568,40 грн, а тому арифметично правильна сума боргу відповідача перед позивачем складає 0,02 грн, як сума орендного платежу за лютий 2021 року.
В розрізі вказаного вище висновку та перевірки правильності зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок орендної плати за відповідні місяці судом враховано, що:
- обставини внесення відповідачем орендної плати у повному обсязі з порушенням встановлених договором строків відповідач не заперечив та не спростував;
- разом зі сплаченими відповідачем 15.12.2020 - 144 815,24 грн та 21.04.2021 - 6 848,60 грн в рахунок погашення орендної плати за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252 привальним є віднесення також оплати у сумі 626,21 грн, яку відповідач згідно листа №989 від 02.10.2020 просив зарахувати як передоплату по договору №495 від 16.04.2015, а зарахування такої оплати саме в рахунок №904/252 зумовлено відсутністю у листі №989 від 02.10.2020 посилання на конкретний місяць/рахунок, а також проведенням відповідачем платежів за договором №495 від 16.04.2015 з визначеним призначенням щодо кожного рахунку;
- утворені, з урахуванням вказаного вище, переплати, зокрема 626,20 грн з оплаченої 21.04.2021 суми 6 848,60 грн, оплачена 21.04.2021 сума 18 939,34 грн, 87 901,39 з оплаченої 21.04.2021 суми 94 811,61 грн зарахуванню в рахунок погашення 0,02 грн орендної плати за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66 не підлягають з огляду на конкретно визначене призначення таких платежів.
Судом визнаються неспроможними посилання відповідача на розгляд Господарським судом Київської області справи №911/1203/21 за позовом відповідача до позивача про визнання права на зменшення орендної плати за період з 18.03.2020 по 14.06.2020, зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, а також зарахувати надміру сплачену орендну плату в рахунок майбутніх платежів, оскільки встановлення обставин в межах справи №911/1203/21 не спростовує встановлені судом обставини у зазначеній справі та зроблені вище висновки.
Беручи до уваги наведене вище, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач орендну плату позивачу сплатив частково, а також враховуючи встановлений судом арифметично привальний розмір боргу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 532 519,70 грн основного боргу підлягає задоволенню, як така що доведена позивачем належними доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем, частково у розмірі 0,02 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди із внесення орендної плати орендодавцю та порушенням строків виконаня відповідного грошового обов'язку, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 111 829,14 грн 21% штрафу, нарахованого у порядку п. 3.8. договору оренди на 532519,70 грн сукупної заборгованості;
- 23 196,34 грн пені, 5 338,15 грн 3% річних, 18 839,06 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 16.11.2020 по 17.05.2021 на 17 903,31 грн боргу за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/229;
з 16.11.2020 по 20.04.2021 на 85 999,34 грн боргу за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/230;
з 21.04.2021 по 17.05.2021 на 79 238,62 грн боргу за жовтень 2020 року згідно рахунка №904/230;
з 16.12.2020 по 17.05.2021 на 18 770,41 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/251;
з 16.12.2020 по 20.04.2021 на 93 965,93 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252;
з 21.04.2021 по 17.05.2021 на 87 117,33 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252;
з 16.01.2021 по 20.04.2021 на 18 939,34 грн боргу за грудень 2020 року згідно рахунка №904/284;
з 16.01.2021 по 20.04.2021 на 94 811,61 грн боргу за грудень 2020 року згідно рахунка №904/285;
з 16.02.2021 по 17.05.2021 на 19 185,55 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/10;
з 16.02.2021 по 20.04.2021 на 96 044,12 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/11;
з 21.04.2021 по 17.05.2021 на 89 044,08 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/11;
з 16.03.2021 по 17.05.2021 на 19 377,40 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/64;
з 16.03.2021 по 20.04.2021 на 97 004,63 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
з 21.04.2021 по 17.05.2021 на 89 934,57 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
з 16.04.2021 по 20.04.2021 на 19 706,83 грн боргу за березень 2021 року згідно рахунка №904/94;
з 16.04.2021 по 20.04.2021 на 100 645,45 грн боргу за березень 2021 року згідно рахунка №904/95;
з 16.05.2021 по 17.05.2021 на 19 844,77 грн боргу за квітень 2021 року згідно рахунка №904/128;
з 16.05.2021 по 17.05.2021 на 92 103,66 грн боргу за квітень 2021 року згідно рахунка №904/129.
Заперечуючи проти вказаних вище вимог, відповідач зазначив, що обов'язковою умовою для стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних є порушення орендарем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди, а тому, враховуючи сплату відповідачем коштів у належному розмірі та з переплатою, відсутні підстави для стягнення відповідно заявлених позивачем сум.
Також, посилаючись на п. 3.3. договору оренди, відповідач зауважив на безпідставності нарахування інфляційних втрат на суми орендної плати, які вже відкориговані на індекс інфляції. Вказана позиція, за доводами відповідача, підтверджена у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі №40/300.
Крім того, заперечуючи проти нарахування сум пені, штрафу, 3% річних та інфляції, відповідач:
- з посиланням на ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України вказав на прострочення позивача, як кредитора, оскільки останній не привів нарахування орендної плати у відповідність з вимогами законодавства, як наслідок відповідач не був обізнаний про належний до сплати розмір орендної плати.
Приписами ст. ст. 546, 549, 551, 611, 625 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Приписами ст. ст. 598, 599, 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вказані вище законодавчі приписи та обставини необхідності зменшення відповідачу орендної плати а також проведення відповідачем орендних платежів, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування сум пені, 3% річних та інфляційних втрат на суми, по сплаті яких відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання, а тому здійснював обрахунок відповідно заявлених до стягнення сум в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням відповідно встановлених обставин справи:
з 16.12.2020 по 20.04.2021 на 6 222,40 грн боргу за листопад 2020 року згідно рахунка №904/252;
з 16.01.2021 по 20.04.2021 на 6 910,22 грн боргу за грудень 2020 року згідно рахунка №904/285;
з 16.02.2021 по 20.04.2021 на 7 000,04 грн боргу за січень 2021 року згідно рахунка №904/11;
з 16.03.2021 по 20.04.2021 на 7 070,08 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
з 21.04.2021 по 17.05.2021 на 0,02 грн боргу за лютий 2021 року згідно рахунка №904/66;
з 16.04.2021 по 20.04.2021 на 0,01 грн боргу за березень 2021 року згідно рахунка №904/94;
з 16.04.2021 по 20.04.2021 на 9 182,05 грн боргу за березень 2021 року згідно рахунка №904/95.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 744,80 грн, 176,14 грн та 753,29 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 196,34 грн пені, 5 338,15 грн 3% річних, 18 839,06 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, відповідно, у розмірі: 744,80 грн, 176,14 грн та 753,29 грн.
Правомірність здійсненого позивачем розрахунку, зокрема в частині сум орендної плати, на яку нараховано пеню, 3% річних та інфляційних втрат, спростовуються встановленими вище судом обставинами та зробленими на їх підставі висновками, у тому числі і щодо арифметично правильних сум орендної плати.
Доводи відповідача про відсутність порушеного грошового зобов'язання судом відхиляються, оскільки самі по собі обставини сплати відповідачем у повному обсязі орендної плати у сумах, які визначено вище судом з урахуванням знижки згідно Постанови №611, згідно усіх рахунків, окрім рахунка №904/66 за лютий 2021 року, не свідчить про відсутність як порушення строків внесення відповідних платежів у повному обсязі, так і боргу у розмірі 0,02 грн, що встановлено судом вище.
Заперечення ж відповідача щодо неможливості нарахування інфляційних втрат на суми орендної плати, яка вже відкоригована на індекс інфляції, судом визнаються безпідставними, оскільки право на нарахування інфляційних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України виникає з моменту прострочення та триває до повного виконання грошового зобов'язання, тоді як згідно умов договору оренди та Методики орендна плата за поточний місяць встановлюється шляхом коригування орендної плати за по передній місяць на індекс інфляції за наступний, а тому стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та індексація поточної орендної плати у відповідності до умов договору та Методики не є тотожними поняттями.
В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди, тоді як сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є правовим наслідком прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Посилання відповідача, у тому числі і щодо питання нарахування інфляційних втрат, на правові позиції, викладені у постановах Вищого господарського суду України та Верховного Суду, відхиляються судом оскільки обставини у вказаних справах не є релевантними для вирішення даної справи, а оцінка відповідно спірних правовідносин здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи.
Решта ж доводів відповідача стосовно прострочення кредитора із відповідним посиланням на ст. ст. 612, 613 ЦК України визнаються судом неспроможними, позаяк відповідно до умов договору оренди момент виникнення обов'язку по сплаті орендної плати не ставиться в залежність безпосередньо від виставлення рахунку на оплату, а орендар не позбавлений права самостійно визначити суму орендної плати згідно умов договору і положень Методики та, проявляючи розумну обачність щодо власних договірних обов'язків, внести плату за користування майном.
Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 111 829,14 грн 21% штрафу, нарахованого у порядку п. 3.8. договору оренди на 532 519,70 грн сукупної заборгованості, слід зазначити таке.
Так, положеннями пункту 3.8. договору оренди, на який як на правову підставу стягнення штрафу посилається позивач, передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.
Зі змісту приписів ст. ст. 610-612 ЦК України та п. 3.8. договору оренди слідує, що для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, необхідним є встановлення обставин як прострочення грошового зобов'язання у строк понад три місяці, так і розміру відповідно простроченого зобов'язання.
З огляду встановлених судом вище обставин слідує, що понад три місяці зобов'язання зі сплати оренди відповідачем порушено лише щодо оплати рахунка №904/252 на суму 6 222,40 грн та рахунка №904/285 на суму 6 910,22 грн, тобто загалом на суму 13 132,62 грн, що є підставою для нарахування на вказану суму штрафу в порядку п. 3.8. договору, а його розмір складає 2 757,85 грн (21% від 13 132,62 грн).
Водночас, відповідачем у передбачені договором строки або в межах трьох місяців з моменту виникнення відповідного грошового обов'язку повністю оплачено решту рахунків, окрім рахунку №904/66 за лютий 2021 року на суму 0,02 грн, прострочення за яким на момент заявлення відповідної вимоги позивачем тривало менше трьох місяців, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування штрафу в порядку п. 3.8. договору на решту сум орендної плати, внесеної відповідачем з порушенням строків.
Отже, враховуючи вказане вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 111 829,14 грн штрафу 21% підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 757,85 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін, позивача та відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг” (“Бориспіль” Міжнародний державний аеропорт, Бориспіль-7, Бориспільський р-н, Київська обл., 08301, ідентифікаційний код 32614518) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069):
- 0 (нуль) грн 02 коп. основного боргу;
- 744 (сімсот сорок чотири) грн 80 коп. пені;
- 2 757 (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн 85 коп. штрафу;
- 176 (сто сімдесят шість) грн 14 коп. 3% річних;
- 753 (сімсот п'ятдесят три) грн 29 коп. інфляційних втрат;
- 66 (шістдесят шість) грн 48 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.09.2022.
Суддя В.А. Ярема