вул.Симона Петлюри, 16/108, м.Київ, 01032, тел.(044)235-95-51, е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/603/22
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Когтіна Є.Д. розглянув у судовому засіданні
позовну заяву Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м. Бровари Київської області
про стягнення грошових коштів
У засіданні суду брали участь:
представник позивача (у режимі відеоконференції): Свідунович Р.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002047 від 20.11.2020, довіреність №007.1Др-233-1221 від 24.12.2021);
представник відповідача: не з'явився
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 11.04.2022 Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ ОГС «Львівгаз», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт», відповідач) про стягнення з останнього 1 522 837,96грн, з яких: 1 481 123,04грн - заборгованість за розподіл природного газу; 3 895,56грн - 3% річних; 25 970,38грн - пеня; 11 848,98грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просить покласти судові витрати на відповідача.
Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 509, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов відповідного договору в частині оплати розподіленого позивачем природного газу.
1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що:
за фактом припинення газопостачання АТ «Львівгаз» складено відповідний акт про припинення газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу щодо вузла обліку газу;
починаючи з моменту пломбування та встановлення заглушки позивач припинив передачу природного газу на об'єкт відповідача, а відтак, розподіл газу АТ «Львівгаз» також не здійснювався;
позивач не повідомив відповідача про величину планової місячної плати за послуги розподілу та її складові на 2021 рік, а тому, станом на 01.01.2021 у ДП «Укрспирт» не було замовлено величини річної потужності на 2021 рік.
1.3. АТ «Львівгаз» у відповідності до ст. 166 ГПК України подав відповідь на відзив, в якій у спростування обставин, наведених відповідачем, зазначив про те, що:
підставою для припинення позивачем надання ДП «Укрспирт» послуг із розподілу природного газу за відповідним договором може бути лише його розірвання;
сторони дійшли взаємної згоди щодо розірвання відповідного правочину шляхом укладення додаткової угоди, в якій зазначено про те, що відповідач підтверджує своє зобов'язання сплатити АТ «Львівгаз» суму основного боргу у розмірі 1 481 123,04грн, який і є предметом стягнення у даній справі;
ДП «Укрспирт» не надано жодних доказів на підтвердження припинення/обмеження постачання природного газу на об'єкт відповідача;
відповідач не подавав заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 рік, а тому розрахунок такої величини був здійснений позивачем на підставі фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем впродовж газового року, що передував розрахунковому 2022 року.
1.4. 29.08.2022 під час судового засідання представник АТ «Львівгаз» у вступному слові учасників справи підтримав свою позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав викладених ній.
29.08.2022 представник ДП «Укрспирт» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання проінформований належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 165). Ураховуючи те, що явка відповідача обов'язковою судом не визнавалась, зважаючи на положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути позовну заяву без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
2. Процесуальні дії суду та результати вирішення заяв/клопотань учасників справи з процесуальних питань
2.1. Ухвалою суду від 18.04.2022 (суддя Лилак Т.Д.), зокрема, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.05.2022.
Ухвалою суду від 23.05.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд даної справи, призначений на 19.05.2022, не відбувся. Наступне засідання призначено на 16.06.2022.
На підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підготовче засідання відкладено до 14.07.2022, про що судом постановлено відповідну ухвалу від 16.06.2022.
Разом із цим, з ініціативи суду ухвалою від 21.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів.
2.2. Відповідно до розпорядження керівника апарату суду №53-АР від 07.07.2022 та на підставі ч. 9 ст. 32 ГПК України, справу №911/603/22 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 справу №911/603/22 передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою від 07.07.2022, зокрема, прийняла вказану справу до свого провадження та постановила, що підготовче засідання відбудеться 14.07.2022.
На підставі ст.ст. 161, 183 ГПК України судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.07.2022 та встановлено сторонам строк до 25.07.2022 для подачі заяв по суті справи, визначених у ст. 161 ГПК України.
Ухвалою суду від 28.07.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ст.ст. 42, 183, 202 ГПК України, залишено без задоволення клопотання ДП «Укрспирт» б/н від 28.07.2022 (вх. №9387/22 від 28.07.2022) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.07.2022, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача б/н від 14.07.2022 (вх. №8550/22 від 14.07.2022) про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 29.08.2022.
2.3. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 29.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
3.1. 01.01.2016 між АТ «Львівгаз» (оператор ГРМ) та ДП «Укрспирт» (споживач) укладено договір розподілу природного газу №0942115JH6GP016 (далі - Договір) шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до умов Договору, відповідно до п. 2.1 якого за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку визначені цим договором (т. 1 а.с. 7, 10-16).
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 6.6 Договору, зокрема, оплата вартості послуги розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
16.02.2022 засобами поштового зв'язку оператором ГРМ направлено споживачу акти наданих послуг №ЛВЯ82008268 від 31.01.2022 на суму 740 561,52грн (за січень 2022 року) та №ЛВЯ82012677 від 28.02.2022 на суму 740 561,52грн (за лютий 2022 року), підписані з боку ДП «Львівгаз», що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист від 16.02.2022 та поштовою накладною АТ «Укрпошта» №8010006283963 від 16.02.2022 (т. 1 а.с. 17-18, 46).
01.03.2022 між АТ «Львівгаз» та ДП «Укрспирт» укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати Договір з 01.03.2022.
Згідно із п. 2 додаткової угоди до Договору підписанням даної додаткової угоди споживач підтверджує своє зобов'язання оплатити оператору ГРМ суму основного бору в розмірі 1 481 123,04грн за надані оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу, який виник та продовжує існувати станом на дату розірвання договору.
Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання (п. 5 додаткової угоди).
3.2. Інших доказів, які б підтверджувати або спростовували встановлені обставини учасниками справи суду надано не було.
4. Щодо порушеного права
Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не здійснив оплату наданих позивачем послуг, АТ «Львівгаз» у тому числі здійснило відповідні нарахування ДП «Укрспирт» та звернулось із даним позовом до суду.
5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано
5.1. Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу».
За змістом ст. 1 вказаного Закону, зокрема, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи, транспортування природного газу, розподіл природного газу; розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що АТ «Львівгаз» є оператором газорозподільної системи у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», а ДП «Укрспирт» - замовником.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання зазначених положень, у порядку визначеному п. 2 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), між сторонами укладений договір розподілу природного газу, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу (абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу»).
Так, на підтвердження надання ДП «Львівгаз» послуг із розподілу природного газу ДП «Укрспирт» у період з січня по лютий 2022 року, позивачем надано суду акти наданих послуг на загальну суму 1 481 123,04грн, які підписані з боку ДП «Львівгаз» та направлені останнім на адресу відповідача.
5.1.1. У свою чергу, відповідач вказує на те, що останнім не отримувались відповідні послуги у вказаний період, оскільки АТ «Львівгаз» припинено газопостачання шляхом встановлення заглушки. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
Водночас, п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, зокрема, встановлено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження відповідних обставин, а відтак, вказане твердження ДП «Укрспирт» є недоведеним та необґрунтованим, у зв'язку із чим судом до уваги не приймається.
До того ж, суд зазначає, що навіть за умови наявності відповідної заглушки та відсутності доказів на підтвердження механічного від'єднання об'єкта ДП «Укрспирт» від газових мереж АТ «Львівгаз», відповідач, на підставі п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, не звільняється від зобов'язань щодо оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу.
5.1.2. Крім того, ДП «Укрспирт» у своєму відзиві посилається на те, що позивач не повідомив відповідача про величину планової місячної плати за послуги розподілу та її складові на 2021 рік, а тому, станом на 01.01.2021 у відповідачем не було замовлено величини річної потужності на 2021 рік. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Отже, починаючи з 01.01.2020 розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача, яка визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20, від 24.05.2022 у справі №924/605/21).
Як вбачається із матеріалів справи та зазначене не спростовано відповідачем, АТ «Львівгаз» було надано послуги із розподілу природного газу у період з січня по лютий 2022 року, а відтак, у разі наявності тих чи інших обставин, ДП «Укрспирт» мав право надати позивачу уточнену заявку на величину річної замовленої потужності саме на вказаний рік, а не на 2021 рік.
Ураховуючи зазначене та те, що відповідачем не було надано суду доказів відповідного звернення до позивача, суд дійшов висновку про існування у відповідача обов'язку з оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ (виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року).
5.1.3. Отже, як зазначалось вище, позивачем надано відповідачу послуги із розподілу природного газу на загальну суму 1 481 123,04грн, а відтак, суд дійшов висновку, що у ДП «Укрспирт» виникає зустрічне зобов'язання, а саме, щодо оплати вказаних послуг. Доказів протилежного учасниками справи суду надано не було.
Ураховуючи вказане та те, що своєчасна оплата наданих АТ «Львівгаз» послуг є одним з основних обов'язків ДП «Укрспирт» належне виконання якого вимагалось Договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1 481 123,04грн.
5.2. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 18 666,21грн за період прострочення оплати на надані послуги у січні 2022 року з 11.02.2022 по 28.03.2022 та у розмірі 7 304,17грн за період прострочення оплати за надані послуги у лютому 2022 року з 11.03.2022 по 28.02.2022. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п. 8.2 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як зазначалось вище, у п. 6.6 Договору сторони домовились, що остаточний розрахунок за надані послуги проводяться ДП «Укрспирт» до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Так, із матеріалів справи вбачається та зазначене не спростовано відповідачем, АТ «Львівгаз» надало ДП «Укрспирт» послуги із розподілу природного газу у січні та лютому 2022 року, а отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату до 10.02.2022 та до 10.03.2022 відповідно, чого останнім, як встановлено судом зроблено не було.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання з 11.02.2022 та з 11.03.2022.
У свою чергу, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (т. 1 а.с. 21) у розмірі 25 970,38грн за відповідні періоди прострочення, вважає його правильним та обґрунтованим.
5.2.1. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/12996/17).
Так, судом береться до уваги те, що з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний строком на 30 діб, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 21.11.2022.
Ураховуючи зазначене, період виникнення зобов'язання та основні види діяльності ДП «Укрспирт», суд, з метою забезпечення балансу інтересів обох сторін спору та запобігання настанню негативних наслідків для АТ «Львівгаз» та ДП «Укрспирт», дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 80%. Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 5 194,08грн.
5.3. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань АТ «Львівгаз» просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 799,93грн за період з 11.02.2022 по 28.03.2022 (за надані послуги у січні 2022 року) та у розмірі 1 095,63грн за період з 11.03.2022 по 28.03.2022 (за надані послуги у лютому 2022 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.
Ураховуючи зазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у загальному розмірі 3 895,56грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим, та таким що підлягає стягненню з ДП «Укрспирт».
5.4. Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат у розмірі 11 848,98грн за період прострочення оплати відповідачем наданих послуг у січні 2022 року з 11.02.2022 по 28.03.2022, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, поржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
При цьому, судом береться до уваги правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.
Ураховуючи зазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 11 848,98грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим, та таким що підлягає стягненню з ДП «Укрспирт».
6. Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у п. 5 цього рішення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі в частині основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, та зменшення розміру пені, заявленої позивачем, на 80%.
Водночас, як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №904/5702/19 судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про покладення судового збору у даній справі у розмірі 22 842,57грн на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42, ідентифікаційний код 03349039) 1 481 123,04грн (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча сто двадцять три грн 04 коп.) - заборгованості за розподіл природного газу; 3 895,56грн (три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять грн 56 коп.) - 3% річних; 5 194,08грн (п'ять тисяч сто дев'яносто чотири грн 08 коп.) - пені; 11 848,98грн (одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім грн 98 коп.) - інфляційних втрат; 22 842,57грн (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дві грн 57 коп.) - судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.09.2022.
Станом на 08.09.2022 рішення законної сили не набрало.