ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2022Справа № 910/2414/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Сластен Олени Миколаївни
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації “Київтеплопенерго” та Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва”
про стягнення збитків у розмірі 1 740 176,11 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Фізична особа-підприємець Сластен Олена Миколаївна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплопенерго» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення збитків у розмірі 1 740 176,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2021 сталося затоплення гарячою водою нежитлового приміщення, належного позиву, з причин прориву на зовнішній мережі теплопостачання, яка знаходиться на балансі КП «Київтеплоенерго», а також неналежної герметизації інженерних відводів, забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу будинку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022.
23.05.2022 представником відповідача 1 подано заяву по отримання копії ухвали.
24.05.2022 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву.
30.05.2022 представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву, клопотання про витребування речових доказів та клопотання про направлення матеріалів справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
08.06.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.
10.06.2022 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
14.06.2022 представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив.
У судове засідання 14.06.2022 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 11.07.2022.
14.06.2022 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
15.06.2022 представником відповідача 1 подано пояснення на клопотання.
20.06.2022 представником відповідача 1 подано пояснення на клопотання.
01.07.2022 представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив.
05.07.2022 представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача 2 про витребування доказів, заперечення проти клопотання відповідача 2 щодо зміни підсудності справи.
05.07.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.
08.07.2022 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 11.07.2022 представники сторін з'явились, представник відповідача 2 подав заперечення.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 01.08.2022.
12.07.2022 представником відповідача 1 подано пояснення на заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 підготовче судове засідання призначено на 09.09.2022.
25.07.2022 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05.09.2022 представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.09.2022 представником відповідача 2 подано клопотання про призначення судової експертизи.
У судове засідання 09.09.2022 представник сторін з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого відповідачем 2 клопотання та призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України “Про деякі питання призначення судових експертиз” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” №4 від 23.03.2012.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2021 сталось затоплення гарячою водою належного позивачу на праві власності нежитлового приміщення з причин прориву на зовнішній мережі теплопостачання, яка знаходиться на балансі КП «Київтеплоенерго», а також неналежної герметизації інженерних відводів, забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стіп підвалу будинку Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», що за доводами позивача підтверджується складеним комісією у складі Головного інженера ЖЕД «Печерська Брама» Крижопольського М.О., майстра ремонтної дільниці Кириченка О.В., майстра технічної дільниці Якубенко Л.О. Актом про залиття, яким комісія встановила, що стався прорив на зовнішній мережі теплопостачання, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Київтеплоенерго», внаслідок чого було залито нежитлові приміщення розташовані у будинку на вул. Чигоріна, буд. 55А, а також Висновком за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 265/04.21 від 30.04.2021, яким встановлено, що причиною залиття гарячою водою нежитлового приміщення (в літері А розташованого на цокольному поверсі за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 55, тривалий вплив теплоносія (теплоносій - спеціально підготовлена вода підігріта до температури +70-95С) та його попадання і між трубний простір футляру і теплопроводу, як наслідок проникнення рідини через отвори та нещільності в огороджувальних конструкцій будинку. Проникнення рідини відбулось внаслідок того, що 11.02.2021 близько 23 год. 30 хв. на прибудинковій території житлових будинків № 55 на вул. Чигоріна та № 3 на вул. Миколи Раєвського виникло пошкодження теплової мережі, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «Київтепоенерго». Внаслідок тривалого впливу теплоносія та його проникнення у між трубний простір футляру і теплопроводу було порушено гідроізоляцію фундаменту, як наслідок відбулось залиття теплоносієм нежитлових приміщень, що розташовані в підвальних приміщеннях обумовлених будинків. Додатковим джерелом потрапляння теплоносія до підвальних приміщень було вікно, що пошкодилось під час аварійної ситуації та яке розташовано нижче рівня асфальтного покриття.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів збитків у сумі 1 564 176,11 грн., розмір яких позивач обґрунтовує копіями видаткових накладних, касових ордерів, актів технічного стану пристроїв, а також звітом про незалежну оцінку вартості майнового збитку, та неодержаного прибутку на суму 176 000,00 грн.
Відповідач 1 в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що Акт про залиття не є належним доказом наявності правопорушення з боку саме відповідача 1. Також відповідач 1 зазначає, що висновок експерта за результатами проведення експертно-будівельного дослідження № 265/04.21 від 30.04.2021 не є належним та допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що експерт Лиценко Михайло Володимирович обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.
Відповідач 2 в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що висновок експерта № 265/04.21 від 30.04.2021 можливо розглядати виключно як окрему думку спеціаліста в цій галузі, оскільки:
- під час проведення будівельно-технічного дослідження не використовувались зразки гідроізоляції фундаменту багатоквартирного житлового будинку № 55 на вул. Чигоріна в м. Києві та його цілісність, висновок складено на припущеннях, без фактичного дослідження матеріального об'єкта;
- під час проведення будівельно-технічного дослідження не взято до уваги зміст Акта ЖЕД «Печерська брама» від 15.02.2021 про рівень теплоносія в приміщенні, стан приміщення та ін.;
- під час проведення будівельно-технічного дослідження не взято до уваги зміст листа відповідача 2 про те, що основним джерелом потрапляння теплоносія до підвального приміщення стало вікно, яке розташоване нижче рівня асфальтного покриття тротуару;
- експертний висновок не містить положень, які об'єктивно виключають псування гідроізоляції фундаменту будинку під тривалим впливом теплоносія (його температурних та хімічних властивостей) саме з 11.02.2021 по 12.02.2021;
- експертний висновок складений на вимогу позивача, за винагороду;
- експерта не попереджено про те, що його висновок буде передано до суду й те, що ст.ст. 384, 385 КК України передбачена кримінальна відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Також відповідач 2 зазначає, що Звіт ТОВ «Ай Експерт» про незалежну оцінку від 13.09.2021 складено на підставі довідки позивача про балансову вартість, поверхового плану багатоквартирного будинку та договору купівлі-продажу приміщення, без дослідження фактичного стану приміщення на 11.02.2021 та наявності матеріальних цінностей у підвальному приміщенні.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Таким чином, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно встановити обставини щодо причин залиття належного позивачу приміщення та розміру завданих внаслідок залиття збитків, і для вирішень таких питань, потрібні спеціальні знання, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Оцінюючи запропоновані відповідачем питання, які мають бути роз'яснені за наслідками проведення судової експертизи, суд, визначає питання із урахуванням роз'яснень, викладених в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, за приписами ст. 10 Закону України “Про судову експертизу” судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Таким чином, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити державній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва”.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. На вирішення експертів поставити наступні питання:
1) Яка причина залиття нежитлового приміщення, загальною площею 73,3 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 55, літера “А”, що сталося 12.02.2021?
2) Чи існує причинний зв'язок між технічним станом теплової мережі СП “Київські теплові мережі” (зовнішньої) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації “Київтеплопенерго” із залиттям нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 55, літера “А”, загальною площею 73,3 кв.м., що сталося 12.02.2021?
3) Який розмір збитків, заподіяних Фізичній особі-підприємцю Сластен Олені Миколаївні в результаті залиття нежитлового приміщення, загальною площею 73,3 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 55, літера “А”, що сталося 12.02.2021?
3. Витрати за проведення експертизи покласти на Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва”.
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Провадження по справі № 910/2414/22 зупинити до одержання результатів експертиз.
6. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 09.09.2022.
Суддя О.А. Грєхова