ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2022Справа № 910/6484/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю", м. Київ
про стягнення 221 480,55 грн, -
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення заборгованості в сумі 221 480,55 грн, яка складається із суми позики у розмірі 202 000,00 грн та процентів за користування позикою у розмірі 19 480,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 20210707-00001 від 07.07.2021 в частині своєчасного повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою.
Ухвалою суду від 27.07.2022 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04205, місто Київ, вул.Тимошенка Маршала, будинок 29-Б, корпус літера А, офіс 114.
Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було вручено адресату, що підтверджується поштовим повідомленням №0105492506997.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
07.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" (позичальник) було укладено договір позики №20210707-00001, за умовами п.1.1 якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 202 000 грн, а позичальник зобов'язується повернути надану позику та сплатити 27,5% (двадцять сім цілих п'ять десятих відсотків) річних від суми позики в строк та в порядку, визначеному цим договором. 07.07.2021 р. надасться сума позики в розмірі 202 000 грн.
Згідно п.1.2 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 строк повернення позики за цим договором до 07.07.2022 та здійснюється за визначеним у договорі графіком.
Відповідно до п.2.2 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 позикодавець перераховує суму позики (частини позики) в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
За умовами п.2.3 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 погашення заборгованості за позикою здійснюється згідно з умовами цього договору.
Проценти за користування позикою сплачуються протягом всього строку дії договору (п.2.4 договору №20210707-00001 від 07.07.2021).
У п.п.2.5, 2.6 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 вказано, що надання позики здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника, який зазначений у цьому договорі. Мета падання позики за умовами цього договору: забезпечення господарської діяльності позичальника.
Пунктом 2.7 укладеного між сторонами правочину передбачено, що сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
За умовами п.п.2.8, 2.9 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 нарахування процентів здійснюється протягом строку дії цього договору. Розрахунок процентів здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом протягом строку кредиту (включно), зазначеного в п.1.2 цього договору приймаючи, що кількість днів у місяці - фактична, тобто метод "факт/факт".
Цей договір з укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.7.1, 7.2 №20210707-00001 від 07.07.2021).
Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.
Слід зауважити, що на теперішній час договір №20210707-00001 від 07.07.2021 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №20210707-00001 від 07.07.2021 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №20210707-00001 від 07.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" суму позики в розмірі 202 000 грн згідно платіжного доручення №15 від 07.07.2021.
Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем всупереч умов договору №20210707-00001 від 07.07.2021 суму позики своєчасно повернуто не було, проценти за користування грошовими коштами, які повинно було сплачено за графіком 01.04.2022, 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022 та 07.07.2022 на загальну суму 19480,55 грн, сплачено не було, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо обгурнтованості заявленого позову та наявності підстав для його задоволення. При цьому, суд виходить з такого.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вказувалось вище, згідно п.1.2 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 строк повернення позики за цим договором до 07.07.2022 та здійснюється за визначеним у договорі графіком.
За умовами п.2.3 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 погашення заборгованості за позикою здійснюється згідно з умовами цього договору.
Проценти за користування позикою сплачуються протягом всього строку дії договору (п.2.4 договору №20210707-00001 від 07.07.2021).
Зі змісту графіку, який погоджено сторонами у п.1.2 договору №20210707-00001 від 07.07.2021, 01.04.2022 позичальником повинно було бути сплачено проценти в сумі 4261,37 грн, 01.05.2022 - 4565,75 грн, 01.06.2022 - 4717,95 грн, 01.07.2022 - 4565,75 грн та 07.07.2022 - 913,15 грн, що загалом становить 19480,55 грн
У п.п.2.5, 2.6 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 вказано, що надання позики здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника, який зазначений у цьому договорі. Мета падання позики за умовами цього договору: забезпечення господарської діяльності позичальника.
Пунктом 2.7 укладеного між сторонами правочину передбачено, що сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
За умовами п.п.2.8, 2.9 договору №20210707-00001 від 07.07.2021 нарахування процентів здійснюється протягом строку дії цього договору. Розрахунок процентів здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом протягом строку кредиту (включно), зазначеного в п.1.2 цього договору приймаючи, що кількість днів у місяці - фактична, тобто метод "факт/факт".
Отже, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку, що строк повернення суми позики в розмірі 202 000 грн та сплати процентів за користування коштами в сумі 19480,55 грн, настав.
Проте, як вказувалось вище, позивачем вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" свої обов'язки за договором №20210707-00001 від 07.07.2021 належним чином виконано не було, суму позики не повернуто, проценти не сплачено.
Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем доказів належного виконання умов договору №20210707-00001 від 07.07.2021 надано не було, обставин, повідомлених суду позивачем, не спростовано.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення суми позики у розмірі 202 000,00 грн та процентів за користування позикою у розмірі 19 480,55 грн.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення суми позики у розмірі 202 000,00 грн та процентів за користування позикою в сумі 19 480,55 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" (04205, місто Київ, вул.Тимошенка Маршала, будинок 29-Б, корпус літера А, офіс 114, ЄДРПОУ 40094068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 16, ЄДРПОУ 42806643) суму позики в розмірі 202 000 (двісті дві тисячі) грн, проценти за користування позикою в розмірі 19 480 (дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн 55 коп. та судовий збір в сумі 3322 (три тисячі триста тридцять дві) грн 21 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 08.09.2022.
Суддя В.В. Князьков