ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
07.09.2022Справа № 904/2040/22
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Авентус Дніпро” (м. Дніпро)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро ІК-2006/2” (м. Дніпро);
2) Державної інспекції архітектури та містобудування України (м. Київ)
про скасування реєстрації декларації
До Господарського суду Дніпропетровської області з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Авентус Дніпро” (далі - ТОВ “Авентус Дніпро”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро ІК-2006/2” (далі - ТОВ “Дніпро ІК-2006/2”, відповідач-1) та Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - Держінспекція, відповідач-2) про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022 матеріали вказаного позову були направлені за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку ст. 30 ГПК України.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження за вказаною позовною заявою необхідно відмовити, зважаючи на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та її матеріалів, позивач просить скасувати реєстрацію, вчинену Держінспекцією архітектури та містобудування України щодо декларації
про готовність до експлуатації об'єкта ТОВ “Дніпро ІК-2006/2” (овочесховища та побутових приміщень по вул. В. Сухомлинського, 110, смт. Слобожанське), яку було здійснено без належно затвердженого проекту/будівельного паспорта, а також у зв'язку із відмовою позивачу у скарзі щодо повідомлення про зазначене порушення. Такі дії відповідача-2 позивач вважає неправомірними та такими, що свідчать про порушення Держінспекцією обов'язків державного органу під час здійснення функцій у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ч. 1 п. 10 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій.
За змістом статтей 4, 20 ГПК України справи в порядку позовного провадження господарським судом розглядаються тоді, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, що визначено ст. 20 ГПК України.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пункті 3 постанови № 10 від 24.10.2011 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, при визначенні підвідомчості спору господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.
Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (щодо реалізації органом державної влади своїх повноважень).
Із матеріалів позову слідує, що позивач оскаржує реєстраційні дії Державної інспекції архітектури та містобудування України, тобто суб'єкта владних повноважень, за відсутності спору про право (який вирішувався у цивільній справі № 200/13997/17-ц Дніпропетровським районним судом у рішенні від 27.01.2020 року).
Відповідно до п. 7 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 1 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 23.12.2020, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, оскільки, в даному випадку предметом позову є оскарження саме реєстраційних дій відповідача-2 - Держінспекції архітектури та містобудування України щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта ТОВ “Дніпро ІК-2006/2”, яку було здійснено без належно затвердженого проекту/будівельного паспорта, тобто позивач фактично оскаржує дії Держінспекції у зв'язку із порушенням нею повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також враховуючи, що Держінспекція у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду і спір між сторонами виник з приводу реалізації державним органом своєї компетенції, такий спір між сторонами є публічно-правовим спором, а тому він відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/1834/17, яким позивач керувався, звертаючись до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства, в даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки у справі № 813/1834/17 суд касаційної інстанції встановив, що між сторонами існує спір про право власності з підстав незгоди заявника із фактом набуття відповідного права іншою особою, а тому дійшов висновку, що захист порушеного права власності з урахуванням суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного (не адміністративного) судочинства.
У той же час, у даному позові ТОВ “Авентус Дніпро” не зазначає про наявність у нього будь-якого спору з ТОВ “Дніпро ІК-2006/2” (відповідачем-1) про право власності на майно (інше речове право) та суть такого спору, а оскаржує лише неправомірні дії Держінспекції щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тому позиція Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/1834/17 не може бути застосована до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 ГПК України).
На підставі викладеного Господарський суд міста Києва відмовляє у відкритті провадження за позовом ТОВ “Авентус Дніпро” та роз'яснює позивачу, що такий позов може бути пред'явлений до адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авентус Дніпро” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро ІК-2006/2”, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування реєстрації декларації.
Роз'яснити заявнику, що даний позов може бути поданий до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К. І.