ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/21004/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ"
до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 64 474,27 грн.,
без виклику учасників справи.
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 64 474,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо збереження перевезеного вантажу, у зв'язку з чим позивачу заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того вказаною ухвалою було встановлено строк відповідачеві для подання відзиву на позов.
18.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому сторона заперечила проти позовних вимог, відповідач наполягає на безпідставності здійсненого позивачем розрахунку, вказує на те, що довідки про вартість вугільної продукції не мають братися судом в якості належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим просить відмовити у позові повністю.
18.01.2022 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати:
- у позивача посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення), результат аналізу лабораторії, які відповідають Типовій формі УПД-35 "Посвідчення про якість", встановленій "Інструкцією з обліку видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальним (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України", затвердженою наказом Мінвуглепрому України від 17.09.1996 № 466, які містять інформацію щодо % вологості вугілля, що перевозилось за спірними залізничними накладними №№48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45044879, 4881745;
- у позивача та АТ "ДТЕК Західенерго" оригінали з усіма додатками до договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №№ 48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45044879, 4881745;
- у позивача та "ДТЕК Західенерго" платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату АТ "ДТЕК Західенерго" вартості вугілля, поставленого за вищезазначеними накладними;
- витребувати у позивача та АТ "ДТЕК Західенерго" інформацію щодо виробника спірної вугільної продукції, а у разі, якщо виробником даної продукції, що перевозилась за вказаними залізничними накладними, є відмінна від позивача особа - докази придбання даної продукції (договори, специфікації, рахунки, платіжні доручення на оплату таких рахунків тощо) з наданням правовстановчих документів за "ланцюжком" від виробника.
Крім того, відповідач долучив до вищевказаного клопотання про витребування доказів копію договору поставки від 27.01.2016 № 1-1-2016/006.
Разом з цим, долучені листи подібного змісту адресовані позивачу та АТ "ДТЕК Західенерго" № НЮ-1/4620, № НЮ-1/4621 від 30.12.2021.
Суд вказує, що з урахуванням викладеного відсутні підстави для витребування оригіналу договору поставки від 27.01.2016 № 1-1-2016/006.
Крім того, зважаючи на наявність у матеріалах справи оригіналів залізничних накладних №№48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45804879, 48851745, відсутні підстави для витребування документів, що підтверджують кількість відправленого вантажу, адже кількість прийнятого відповідачем до перевезення вантажу вказана безпосередньо у вказаних залізничних накладних.
За приписами ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні довідки відправника про вартість вантажу (вугільної продукції).
При цьому, Статут залізниць України не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Крім того, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, тоді як здійснення оплати за поставку спірного вантажу та встановлення особи виробника вугілля не входить до предмету доказування у даній справі.
З огляду на викладене, відсутні підстави для витребування доказів на підтвердження вартості відправленого вантажу за залізничними накладними №№48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45804879, 48851745, а також платіжних доручень або інших фінансових документів, що підтверджують оплату АТ ДТЕК "Західенерго" вартості вугілля, поставленого за зазначеними накладними.
Суд також зазначає, що відомості щодо вологості вугілля, що перевозилось відповідачем, вказано у залізничних накладних №№48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45804879, 48851745. При цьому норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) обраховується з урахуванням приписів п. 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту).
За таких обставин відсутні підстави для витребування посвідчень про якість рядового вугілля (продуктів збагачення), результатів аналізу лабораторії, які відповідають Типовій формі УПД-35 "Посвідчення про якість", встановленій "Інструкцією з обліку видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальним (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України", затвердженою наказом Мінвуглепрому Українги від 17.09.1996 № 466, які містять інформацію щодо % вологості вугілля, що перевозилось за спірними залізничними накладними №№48698310, 48682017, 45364072, 45421427, 48714463, 48854525, 48838221, 48792105, 48848923, 45804879, 48851745.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено завантаження вугілля кам'яного в наступні вагони для перевезення залізницею:
- у вагон №62201207 в кількості 70000 кг по накладній №48698310 від 29.05.2021,
- у вагон №56419765 в кількості 69000 кг по накладній №48682017 від 27.05.2021,
- у вагон №50053495 в кількості 69900 кг по накладній №45364072 від 28.05.2021,
- у вагон №53502225 в кількості 68900 кг по накладній №45421427 від 31.05.2021,
- у вагон №62522669 в кількості 70000 кг по накладній №48714463 від 30.05.2021,
- у вагон №56384605 в кількості 69000 кг по накладній №48854525 від 08.06.2021,
- у вагони №56331903 в кількості 69000 кг, №56290620 в кількості 69500 кг та №56244817 в кількості 69500 кг по накладній №48838221 від 07.06.2021,
- у вагон №62313754 в кількості 69900 кг по накладній №48792105 від 03.06.2021,
- у вагони №52597028 в кількості 70000 кг та №56953839 в кількості 69000 кг по накладній №48848923 від 07.06.2021,
- у вагон №61299640 в кількості 69000 кг по накладній №48851745 від 08.06.2021,
- у вагон №59955336 в кількості 69900 кг по накладній №45804879 від 10.06.2021,
та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з накладними №48698310, №48682017, №45364072, №45421427, №48714463, №48854525, №48838221, №48792105, №48848923, №48851745 та №45804879 навантажень на рівні бортів, поверхня вантажу маркована повздовжніми борознами.
Згідно з накладними №48698310, №48682017, №45364072, №45421427, №48714463, №48854525, №48838221, №48792105, №48848923, №48851745 та №45804879 залізниця прийняла у АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Бурштин Львівської залізниці - одержувачі ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго».
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на станціях Добропілля Донецької залізниці та Бурштин Львівської залізниці були складені комерційні акти №388103/584, №388103/597, №388103/601, №388103/618, №388103/616, №493102/68/703, №493102/67/693, №388103/704, №388103/706, №388103/705 та №388103/746.
Як зазначив позивач, з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для вантажів у вологому стані складає 2%, для мінерального палива - 1%, нестача вантажу: у вагоні №62201207 становить (2200-700) 1500 кг або 1,500т, у вагоні №56419765 становить (2300-690) 1610 кг або 1,610т, у вагоні №50053495 становить (2000-699) 1301 кг або 1,301т, у вагоні №53502225 становить (3150-689) 2461 кг або 2,461т, у вагоні №62522669 становить (2450-700) 1750 кг або 1,750т, у вагоні №56384605 становить (2350-690) 1660 кг або 1,660т, у вагоні №56331903 становить (3100-690) 2410 кг або 2,410т, у вагоні №56290620 становить (1850-695) 1155 кг або 1,155т, у вагоні №56244817 становить (1600-695) 905 кг або 0,905т, у вагоні №62313754 становить (2100-699) 1401 кг або 1,401т, у вагоні №52597028 становить (3800-700) 3100 кг або 3,100т, у вагоні №56953839 становить (3800-690) 3110 кг або 3,110т, у вагоні №56544604 становить (2450-690) 1760 кг або 1,760т, у вагоні №59955336 становить (3250-699) 2551 кг або 2,551т.
Згідно з довідками відправника АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля становить:
- у вагоні №62201207 по накладній №48698310 від 29.05.2021 - 2123,63 грн. з ПДВ,
- у вагоні №56419765 по накладній №48682017 від 27.05.2021 - 2608,52 грн. з ПДВ,
- у вагоні №50053495 по накладній №45364072 (48664239) від 28.05.2021 - 2799,08 грн. з ПДВ,
- у вагоні №53502225 по накладній №45421427 (48714448) від 31.05.2021 - 2357,88 грн. з ПДВ,
- у вагоні №62522669 по накладній №48714463 від 30.05.2021 - 2357,88 грн. з ПДВ,
- у вагоні №56384605 по накладній №48854525 (48848915) від 08.06.2021 - 2392,07 грн. з ПДВ,
- у вагонах №56331903, №56290620 та №56244817 по накладній №48838221 (48833693) від 07.06.2021 - 2400,44 грн. з ПДВ,
- у вагоні №62313754 по накладній №48792105 від 03.06.2021 - 2605,78 грн. з ПДВ,
- у вагонах №52597028 та №56953839 по накладній №48848923 від 07.06.2021 -2392,07грн. з ПДВ,
- у вагоні №61299640 по накладній №48851745 від 08.06.2021 - 2392,07 грн. з ПДВ,
- у вагоні №59955336 по накладній №45804879 (48848923) від 10.06.2021 - 2392,07 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що вартість недостачі, виявленої у вищезазначених вагонах, з урахуванням норми природної втрати, складає всього 64 474,27 грн. відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку.
Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За положеннями статті 924 ЦК України, статті 314 ГК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Відповідно до статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення
Згідно зі статтею 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Відповідно до вимог статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За приписами статей 113, 127 Статуту залізниць України залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди зокрема за недостачу прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що недостача відбулася не з її вини. При цьому у випадку недостачі вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, у розмірі дійсної вартості недостачі, яка визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту залізниць України).
Як встановлено пунктом 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі.
Відповідно до Пояснень щодо заповнення накладної (Додаток 3) до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) у графі 20 відправником, зокрема, зазначаються: найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді), та інше.
Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) відноситься до мінеральних палив (код 2701 - вугілля кам'яне).
Згідно з ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше 16%.
В свою чергу, судом враховано, що в графі 20 спірних накладних міститься посилання, що на перевезення передано вугілля кам'яне марки г-газовий, у твердому стані, граничний показник вологості до 0%.
У той же час, відповідачем не подано суду жодних обґрунтувань та доказів, підтверджуючих, що вугілля вологістю до 0% вважається таким, що перебуває у вологому стані в розумінні пункту 27 Правил видачі вантажів, тобто передано на перевезення саме у вологому стані.
Одночасно з цим, суд критично ставиться до доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що вологість вантажу була встановлена у договорі від 27.01.2016 №1-1-2016/006. Так суд зауважує, що актуальні показники вологості були зазначені у кожній окремій накладній, (які є двосторонніми угодами на перевезення вантажу) тоді як жодних заперечень щодо правильності вказаних даних відповідачем зазначено не було. Отже в якості належних та достовірних доказів вологості вугілля суд приймає наявні у справі залізничні накладні, а не правочин, вчинений понад п'яти років тому.
Аналогічна правова позиція, що розрахунок вартості недостачі вантажу здійснюється з врахуванням норми природної втрати під час перевезення вантажу (кам'яного вугілля) відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, та безпосередньо залежить від характеристики (властивості) вантажу, зазначеній в залізничній накладній, неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, прийнятих у подібних правовідносинах, зокрема, від 15.03.2021 у справі №910/5038/20, від 25.01.2021 у справі №910/118/20, від 07.08.2018 у справі №910/23346/16, від 16.10.2019 у справі №910/16904/18.
З урахуванням наведеного, суд вказує на безпідставність доводів відповідача в частині того, що до перевезення було прийнято вантаж у сирому (свіжому) або у вологому стані в розумінні вищенаведених норм, оскільки за відомостями спірних накладної вологість кам'яного вугілля, прийнятого на перевезення, не перевищувала гранично допустимих норм загальної вологості, встановлених відповідним ДСТУ.
З огляду на вказані обставини, оскільки відповідачем не доведено, що показник вологи вугілля кам'яного перевищував гранично допустиму норму, суд дійшов висновку про те, що норма природної втрати і граничного розходження спірного вантажу становить 1%.
До матеріалів справи позивачем додано відповідні довідки на підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу, що відповідає положенням статей 115, 130, 133 Статуту для підтвердження вартості нестачі вантажу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його аргументованість, у зв'язку з чим позивачем доведено, що розмірі фактично заподіяної відповідачем шкоди склав 64 474,27 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився за спірними накладними, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 64 474,27 грн., та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вищезазначених вагонах сталась не з його вини відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати вартість нестачі вантажу, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 64 474,27 грн. вартості нестачі вугілля.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (Україна, 85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 1, ідентифікаційний код: 00176472) вартість нестачі вугілля у розмірі 64 474,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2022.
Суддя І.В. Приходько