ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/2871/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл Карго"
про стягнення 70995 грн.
Акціонерне Товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БГС РЕЙЛ КАРГО" з вимогою про стягнення штрафу у сумі 70995 грн. за перевищення маси вагону № 953246641 відповідно до накладної № 51961951.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2022 відкрив провадження у справі № 910/2871/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
12 та 18 липня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що поданий позивачем комерційний акт складений з порушеннями Статуту залізниць України, оскільки на ньому відсутні підписи осіб, залучених до огляду та зважування вантажу. Також відсутня відмітка щодо перевірки вантажу на станції призначення. А також на те, що не дотримано порядку та не забезпечено своєчасне проведення огляд-перевірки засобу ваговимірювальної техніки. Також подав клопотання про зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу до 7099,50 грн.
26.07.2022 та 02.08.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому проти викладених відповідачем у відзиву обставинах заперечував, посилаючись на дотримання ним Статуту залізниць України, Правил складання актів та Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27.11.2021 зі станції відправлення Барвінкове Донецької залізниці відповідачем було здійснено відправлення вантажу - пшениці, на станцію призначення Жовтнева Одеської залізниці за накладною № 51961951 у вагоні № 95324661 вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг".
Відповідно до накладної № 51961951 маса вантажу була визначена відправником і становила 69450 кг у вагоні № 95324661.
По проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці на підставі комерційного акту № 453603/35/107 від 29.11.2021 було встановлено невідповідність маси вантажу, вказаного в перевізних документах показанням ваги, більше вантажопідємності вагону.
Зокрема здійснено переважування вказаного вагону на справних 150-тонних тензометричних вагах заводський № 010, повірених 20.07.2021, під час якого було встановлено наступне, що у вагоні № 95324661 в накладній вказано масу вантажу пшениці нетто 69450 кг, фактично виявлено брутто 95150 кг, тара 22850 кг, нетто 72300 кг, що більше, ніж зазначено в документі на 2850 кг, та більше вантажопідємності вагона на 2300 кг, вагон технічно справний, наявні пломби відправника без пошкоджень.
Посилаючись на вказані обставини, дані комерційного акту 453603/35/107 від 29.11.2021 залізницею за невірно вказану масу вантажу у накладній № 51961951 відправнику нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за один вагон 70995 грн. з розрахунку однієї провізної плати у розмірі 14199 грн. за вагон від станції Барвінкове Донецької залізниці до станції Жовтнева Одеської залізниці, який він просить стягнути з відповідача, як відправника у судовому порядку.
Як передбачено ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Положеннями ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).
Відповідно до ч.2 ст.1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезення вантажів, обов'язкові для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5084.
Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.
Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Пунктом 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами (стаття 129 Статуту).
Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів відправник був зобов'язаний зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у відправленому вагоні за накладною № 51961951, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у даному вагоні.
Комерційним актом № 453603/35/107 від 29.11.2021 засвідчено факт розбіжності маси вантажу у вагоні № 95324661, зазначеної у перевізному документі № 51961951 з фактичною, виявлено відповідність фактичної маси вантажу відомостям вантажовіправника у залізничній накладній.
Оцінивши надані докази, суд зазначає, що комерційний акт 453603/35/107 від 29.11.2021, яким засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 51961951, є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів, а тому в даному випадку є належними та допустимими доказами у справі.
При цьому судом відхиляються як безпідставні доводи відповідача з огляду на наступне.
З приводу не дотримано порядку та не забезпечено своєчасне проведення огляд-перевірки засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ). На другому аркуші технічного паспорту ЗВВТ № 6 ст. Синельникове-1 в пунктах 11- 13 зазначено наступне: міжповірочний інтервал ЗВВТ 6 місяців, Інтервал між оглядами перевірками ЗВВТ 3 місяця, Висновком діагностичного обстеження ваг від 18.05.2020 № 014.02/ВВ-2020, затвердженого 18.05.2020, вагам подовжено термін експлуатації до 15.05.2023. Контрольне зважування вагону №95324661 по станції Синельникове-1 було проведено 29.11.2021 року. На вищевказану дату зважування поширювалась державна повірка від 20.07.2020 року та огляд-перевірка від 18.10.2021 року. Тому доводи відповідача з цього приводу безпідставні.
Щодо відсутності підписи осіб, залучених до огляду та зважування вантажу.
Згідно п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Комерційний акт № 453603/35/107 від 29.11.2021 містить підписи начальника станції Боровик Н.В., працівника станції, яка особисто здійснювала перевірку Сілюта О.А. та заступника начальника станції Чайки О.Є. При цьому, наказом керівництва станції, з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб було уповноважено заступника начальника станції Чайку О.Є. Тому посилання відповідача на вказані обставини необґрунтовані.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому за положенням ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Надавши оцінку доводам відповідача, враховуючи усі обставини справи, майнові інтереси обох учасників, принцип справедливості, суд не вбачає об'єктивних підстав для зменшення розміру неустойки, заявленої позивачем до стягнення з відповідача.
Відповідач всупереч ст. 74 ГПК України, не довів та належними доказами не підтвердив доводів та заперечень, які по суті спростовуються наявними у справі матеріалами.
За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у розмірі п'ятикратної всієї суми провізної плати, визначеної вищевказаною накладною, зокрема 70995 грн., у зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у вказаному вагоні відповідає як ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, так і ч. 2 ст. 549 ЦК України.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ КАРГО" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, нежиле приміщення № 91, код 41429938) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5, код 40075815) 70995 (сімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. штрафу та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак