ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/3169/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандокруг"
про стягнення 9665,23 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна Фірма" Альянс Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандокруг" про стягнення заборгованості у сумі 9 665, 23 грн. за договором поставки № алко/01/29/092021 від 29.09.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.05.2022 відкрив провадження у справі № 910/3169/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 19.05.2022 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105492112972, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандокруг" (покупець за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" (постачальник за договором, позивач) був укладений договір поставки № алко/01/29/092021, за умовами якого продавець зобов'язався передавати товар у власність покупця, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов п. 1.2 договору поставка товару постачальником проводиться по узгодженим між постачальником та покупцем цінами, зазначеними у видатковій накладній, включаючи упаковку , тару або без них, у залежності від виду товару, що поставляється.
Згідно п. 3.2 договору покупець розраховується за отриманий товар не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару.
Відповідно до п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до кінця календарного року в якому договір було підписано, але в будь-якому випадку до повного виконання свої зобов'язань сторонами.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач на підставі видаткових накладних №№ 203805, 203806 від 29.09.2021, 213830 від 11.10.2021, копії яких додані до матеріалів справи, та які підписані сторонами без зауважень, поставлено товар відповідачу на загальну суму 29962,78 грн.
Поясненнями позивача, викладеними в позовній заяві, банківською випискою з рахунку позивача за період з 01.10.2021 по 20.04.2022 стверджується факт оплати відповідачем отриманого товару у розмірі 4187,67 грн., а також повернуто відповідачем позивачу товару на суму 18735,41 грн., що підтверджується накладною на повернення товару № 6533 від 24.11.2021.
Доказів повної оплати вартості одержаного товару чи повернення всього переданого товару суду не надано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар, про що сторонами без зауважень підписано видаткову накладну, копія якої додана до позову, всього на загальну суму 280020 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень, вимоги про стягнення 7039,70 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно умов п. 4.4 договору у разі несвоєчасної оплати товару покупцем, останній зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на день, сплати від суми заборгованості за кожен день прострочення, штраф в розмірі 10% від суми боргу, інфляційні втрати за весь час прострочення та 20% річних від суми заборгованості, понесені Постачальником збитки та втрати, понесені у випадку звернення до суду про стягнення заборгованості по цьому Договору, в т.ч. витрати, на правову допомогу (юридичні послуги).
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 621,95 грн. пені та 703,97 грн. штрафу, суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Також за прострочення виконання зобов'язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 638,02 грн. інфляційних втрат, 661,59 грн. 20% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 638,02 грн. інфляційних втрат, 661,59 грн. 20% річних, судом задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандокруг" (04210, м. Київ, пр-т Гкроїв Сталінграда, 20-А, код 36107950) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 114-Е, корпус № 4, код 41692188) 7039 (сім тисяч тридцять дев'ять) грн. 70 коп. основного боргу, 621 (шістсот двадцять одну) грн. 95 коп. пені, 703 (сімсот три) грн. 97 коп. штрафу, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 2 коп. інфляційних втрат, 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 59 коп. 20% річних, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак