вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
09.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2878/22
за позовом Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю " ГРАВІ-КОМ"
про зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Прокурор просить зобов'язати Відповідача повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 200 кв.м, розташовану по вул. Калинова, 87 Г у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована по вул. Калинова, 87 Г у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно - 2043228012101) за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" від 11.03.2020 № 35877019, вчинену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що 11.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., на підставі Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020, за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 87 Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2043228012101; індексний номер рішення: 51552999; номер запису про право власності: 35877019). Зазначеним Актом громадянин Новіков К.П., у якості внеску, передав до статутного капіталу ТОВ "ГРАВІ-КОМ" багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м. Однак, будівництво вказаної багатофункціональної будівлі здійснено без правовстановлюючих документів, зокрема: відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 14.01.2022 №12/19-13 звернення стосовно адресації об'єктів нерухомого майна, звернення щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва та оформлення паспортів прив'язки тимчасових споруд по вул. Калиновій, 87 Г у м. Дніпро до Управління не надходили; відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта по вул. Калиновій, 87 Г у м. Дніпро - відсутні; у Реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку "Номер документу: ДП14211018324" (номер декларації про готовність об'єкта до експлуатації) відомостей не виявлено; реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених Дніпровською міською радою та фізичними або юридичними особами на земельну ділянку по вул. Калиновій, 87 Г у м.Дніпро не виявлено.
Земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу про передачу її в оренду ТОВ "ГРАВІ-КОМ" не приймалося. Відповідно, державна реєстрація на земельну ділянку не проводилася.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій Прокурор просить:
- накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: вул. Калинова, буд. 87 Г у м. Дніпро, загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101;
- заборонити ТОВ "ГРАВІ-КОМ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: вул. Калинова, буд. 87 Г у м.Дніпро, загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Прокурор зазначив, що під час здійснення конституційних повноважень окружною прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Дніпра загальною площею 200 кв.м та безпідставного набуття речових прав на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: вул. Калинова, буд. 87 Г у м.Дніпро. Будівництво вказаної будівлі здійснено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт. На час звернення Прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці є ТОВ "ГРАВІ-КОМ". Забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій Відповідача і не є обмеженням прав власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. На думку Прокурора, наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом Прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.
Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди Позивачеві.
Обраний Прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема:
- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтями 13, 74, 80 ГПК України передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Оскільки Прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання.
Посилання Прокурора на те, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, відчужено первісним власником у якості внеску до статутного капіталу Відповідача за актом приймання-передачі, не є обставиною, яка доводить необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2043228012101; індексний номер рішення: 51391029; номер запису про право власності: 35727928) за Новиковим К.П.
Відповідно до Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020 громадянин ОСОБА_1 , у якості внеску, передав до статутного капіталу ТОВ "ГРАВІ-КОМ" багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м.
11.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., на підставі Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020, за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2043228012101; індексний номер рішення: 51552999; номер запису про право власності: 35877019).
Дії щодо спірного майна відбулися у 2020 році, з позовом Прокурор звернувся 07.09.2022. Тому відчуження майна на користь Відповідача не є наслідком розпочатого Прокурором судового провадження і не є доказом вжиття Відповідачем заходів щодо відчуження даного майна.
Предметом позову є вимоги про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права. Прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно та заборонити Відповідачеві та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.
У разі задоволення позову це не призведе до повернення цього майна Позивачеві чи витребування його (передачі) на користь Позивача, оскільки поверненню підлягатиме саме земельна ділянка, а не нерухоме майно. Зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна на момент виконання рішення, на яке Прокурор просить накласти арешт, не вплине на виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено.
Самі лише посилання Прокурора на те, що Відповідач має можливість розпоряджатися майном (будівлею), а також припущення щодо відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений Прокурором спосіб.
Прокурор не надав належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, з якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 79, 129, 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на Заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.09.2022 та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя С.Г. Юзіков