вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
06.09.2022м. Дніпро№ 904/2788/22
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мельниченко І.Ф., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко", м. Кропивницький, Кіровоградська обл.
до боржника: Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.
про видача судового наказу
02.09.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко" про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" 17 124,00 грн. що складають суму заборгованості за договором поставки № 20202048 від 26.06.2020; 3 722,71 грн. -пені; 380,01 грн. - річних; 2 493,25 грн. - інфляції грошових коштів та 248,10 грн. - судового збору.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко", господарський суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичну поставку спірного товару, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність цих вимог.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів поданої заяви, заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бокко" звернулось із вимогою про стягнення 17 124,00 грн. що складають суму заборгованості за договором поставки № 20202048 від 26.06.2020; 3 722,71 грн. -пені; 380,01 грн. - річних; 2 493,25 грн. - інфляції грошових коштів.
На підтвердження поставки товару заявником надано Договір поставки № 20202048 від 26.06.2020, специфікацію № 2/20202048 від 28.10.2021 на суму 17 124,00 грн. та видаткову накладну № 4944 від 01.11.2021 на суму 17 124,00 грн.
Дослідивши надані докази, господарським судом встановлено, що Договір поставки № 20202048 від 26.06.2020 не підписаний представниками постачальника та покупця.
Крім того, надана видаткова накладна № 4944 від 01.11.2021 на суму 17 124,00 грн. підписана лише з боку ТОВ "Бокко".
Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не надано доказів, які б вказували на правильність і безспірність заявлених вимог.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 1, 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Господарський суд звертає увагу заявника на те, що Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 148, 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко" у задоволенні заяви про видачу судового наказу повністю.
Ухвала набрала законної сили 06.09.2022 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя І.Ф. Мельниченко