пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 вересня 2022 року Справа № 910/18718/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали заяви Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери”
про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
по справі № 910/18718/21
за позовом: Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери”
до відповідача: Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича
про стягнення 1153512,44 грн штрафу,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Безрода Р. С., адвокат, наказ № 04-1 від 01.10.2021;
від відповідача: Кушнірук А. В., адвокат, ордер серія АС № 1031818 від 22.12.2021.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Судове засідання проведено в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: рішенням Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у справі № 910/18718/21 відмовлено у задоволенні позову про стягнення 1153512,44 грн штрафу за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-490 від 20.01.2021.
16.08.202 до господарського суду надійшла заява Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить:
- переглянути рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у справі № 910/18718/21 за нововиявленими обставинами;
- скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у справі № 910/18718/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича про стягнення 1153512,44 грн штрафу за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-490 від 20.01.2021р. задовольнити повністю;
- судові витрати позивача, пов'язані із розглядом судом даної справи, покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 18.08.2022 прийнято заяву Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі № 910/18718/21 до розгляду; розгляд заяви призначено на 06.09.2022; встановлено строк Фермерському господарству «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича для подання відзиву на заяву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, Адвокатському об'єднанню “Гапоненко Роман і партнери” для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
01.09.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії постанов про закінчення виконавчого провадження № 69670827 по виконанню наказу суду № 903/781/21-2 від 16.08.2022 та № 69671060 по виконанню судового наказу № 903/781/21-3 від 16.08.2022. Дане клопотання з додатками приєднано до матеріалів справи.
05.09.2022 відповідач подав відзив на заяву про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 в якому просить відмовити в задоволенні заяви та залишити судове рішення в силі, у випадку задоволення заяви зменшити суму заявлених штрафних санкцій до 1%. При цьому вказує, що обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник, посилається на постанову Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №903/781/21, якою скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022. Ухвалено нове рішення, яким вимоги Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» задоволено та стягнуто з ФГ «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича на користь АО «Гапоненко Роман і партнери», зокрема, 1153512,44 грн основної заборгованості, однак дана постанова не існувала під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення 31.05.2022. Зазначає, що за своєю правовою природою постанова Верховного суду від 28 липня 2022 року у справі №903/781/21, є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду рішення Господарського суду Волинської області від 31 травня 2022 року у справі №910/18718/21 за нововиявленими обставинами у силу статті 320 ГПК України. Також просить суд, у випадку задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, на підставі ст. 233 ГК України, зменшити розмір штрафних санкцій до 1 %, оскільки вважає, що штрафні санкції, заявлені АО «Гапоненко Роман і партнери» за несвоєчасну оплату заборгованості за договором №03-490 від 20.01.2021, надмірно великі порівняно із заборгованістю, так як становлять 100% основного боргу, позивач матеріальних втрат та збитків не поніс, крім того за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг та не передбачає понесення будь-яких матеріальних витрат виконавцем.
В судовому засіданні 06.09.2022 представник позивач підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав наведених в заяві; представник відповідача просив відмовити в задоволенні заяви з підстав наведених у відзиві, а у випадку задоволення заяви зменшити штраф до 1%.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
встановив:
02.12.2021 року рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/781/21 за позовом Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Фермерського Господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича про стягнення 1153512,44 грн заборгованості по оплаті послуг з правової (правничої) допомоги, наданих позивачем у відповідності та на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги №03-490 від 20 січня 2021 року та прийнятих відповідачем згідно акту надання послуг №26 від 28 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю та стягнуто з позивача на користь відповідача 18 000,00 грн - витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 по справі № 903/781/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" - без задоволення.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у даній справі (910/18718/21) відмовлено в задоволенні позову Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” до Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича про стягнення 1153512,44 грн штрафу за договором про надання правової (правничої) допомоги № 03-490 від 20.01.2021. Підставою для відмови у задоволенні позову було рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021, що залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі №903/781/21, де відмовлено у стягненні 1153512,44 грн основного боргу, відповідно у суду були відсутні правові підстави для стягнення штрафу в сумі 1153512,44 грн.
В подальшому постановою Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/22 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” до Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича про стягнення 1153512,44 грн заборгованості за договором № 03-490 від 20.01.2021 задоволено повністю, що і стало підставою для звернення позивача до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 320 цього Кодексу - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
28.07.2022 позивачу стало відомо про наявність нововиявлених обставин, 16.08.2022 подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, тобто в межах 30-денного строку відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 321 ГПК України.
Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 24.09.2020 у справі № 922/1141/19 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
У той же час принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", у справі "Желтяков проти України").
Відповідно до частин четвертої, п'ятої та сьомої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 зазначив про те, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні позову у справі № 903/781/21, та погоджується з доводами касаційної скарги щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача гонорару, передбаченого підпунктом «d» пункту 4.4. договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-490 від 20 січня 2021 року, у розмірі 1153512,44 грн, що відповідає 20 % від розміру суми 5767562,24 грн, на яку судом апеляційної інстанції у рішенні від 26 квітня 2021року у справі № 903/13/21 буде зменшена заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості (5767562,24 грн х 20 % = 1153512,44 грн).
Тобто, заборгованість Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича у розмірі 1153512,44 грн встановлена судом в господарській справі №903/781/21 не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.
Судом встановлено, що Фермерське господарство "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича не сплатило передбачену підпунктом «d» пункту 4.4. договору між Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (адвокатське об'єднання) про надання правової (правничої) допомоги №03-490 від 20.01.2021 (далі - Договір)частину гонорару у розмірі 1153512,44 грн у строки, встановлені зазначеним підпунктом пункту 4.4. договору: протягом трьох робочих днів з моменту набрання постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 квітня 2021 року у справі № 903/13/21 законної сили, а саме: у строк до 29 квітня 2021 року.
Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що за прострочення платежу понад 10 (десять) робочих днів клієнт сплачує штраф у розмірі 100 % від неоплаченої суми.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з надання послуг, на підставі укладеного між сторонами договору, які урегульовані зокрема главою 63 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України).
Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України(далі - ГК України) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата штрафу.
Враховуючи, що відповідачем прострочено платіж за надані послуги в сумі 1153512,44 грн понад десять днів, як це передбачено договором, позивачем на підставі п. 9.2 договору нараховано штраф в розмірі 1153512,44 грн (100 % неоплаченої суми).
Відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, приймає постанову.
Відповідно до ч. 7 ст. 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Приймаючи до уваги скасування судового рішення у справі №903/781/21, яке було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі(№910/18718/21), тобто нововиявлену обставину, яка у повному обсязі спростовує висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 року у справі № 910/18718/21, суд зазначає, що на підставі положень ст. 320, 325 ГПК України рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 року у справі № 910/18718/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судом відхиляються твердження відповідача щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, з підстави що постанова Верховного суду від 28.07.2022 у справі 903/781/21 станом на прийняття рішення Господарським судом Волинської області від 31.05.2022 не існувала, оскільки в силу приписів визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, це якраз і є нововиявленою обставиною.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 %, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 230 ГК України стверджується, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У відповідності до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Однак, чинне законодавство України не містить переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено штрафні санкції, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зменшення розміру заявленої до стягнення штрафу є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, а не обов'язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій. (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 905/1742/18, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16).
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафу, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, штраф, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
У свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру штрафних санкції не надав суду жодних доказів та не навів беззаперечних обставин, які могли б свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов'язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваного штрафу наслідкам порушення зобов'язання. Також, відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Суд зауважує, що не є достатнім для зменшення розміру штрафу, посилання відповідача на відсутність збитків у позивача, оскільки, зобов'язання мають бути виконані належним чином.
Судом також враховано, що відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, та погодився з умовами щодо порядку і строків виконання зобов'язань, а також погодився з умовами договору щодо відповідальності за порушення зобов'язань.
Укладаючи договір надання послуг відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови послуг, в тому числі і щодо нарахування штрафу, передбаченого умовами Договору.
Копією постанов про закінчення виконавчого провадження № 69670827 по виконанню наказу суду № 903/781/21-2 від 16.08.2022 та № 69671060 по виконанню судового наказу № 903/781/21-3 від 16.08.2022, підтверджується примусове виконання постанови Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Таким чином, враховуючи викладене, суд не вбачає об'єктивних підстав для зменшення розміру штрафу за порушення строків оплати послуг згідно з Договором.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, сплачений позивачем судовий збір, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.73-79, 86, 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Заяву Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у справі № 910/18718/21 за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 31.05.2022 у справі № 910/18718/21 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (вул. Ганни Жежко, буд.9, м. Володимир-Волинський, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 36932997) на користь Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” (вул.Предславинська,30, офіс 15,16, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42270428) 1153512,44 грн (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот дванадцять гривень 44 коп.) штрафу, а також 17302,69 грн (сімнадцять тисяч триста дві гривні 69 коп.) витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (вул. Ганни Жежко, буд.9, м. Володимир-Волинський, Волинська область, 44700, код ЄДРПОУ 36932997) на користь Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” (вул.Предславинська,30, офіс 15,16, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42270428) 25954,03 грн (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 03 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
09.09.2022.
Суддя А. С. Вороняк