пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 вересня 2022 року Справа № 903/584/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Хомич О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу № 903/584/22
за позовом Державного комунального підприємства “ Луцьктепло”, м. Луцьк
до ОСОБА_1 , м. Луцьк
про стягнення 14155,61 грн.,
за участю представників:
від позивача: Ніколайчук Т.В. (дов. №54/08 від 04.01.2022),
від відповідача: н/з,
15.08.2022 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №2498/08 від 03.08.2022 Державного комунального підприємства “Луцьктепло” про стягнення з ОСОБА_1 14155,61 грн., з них: 10873,14 грн. заборгованості, 1168,90 грн. пені, 1784.74 грн. збитків завданих інфляцією, 329,04 грн. процентів річних.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 2-20 від 30.09.2014 щодо своєчасного та повного розрахунку за передану теплову енергію.
Ухвалою суду від 16.08.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено на 07.09.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.
29.08.2022 від Управління Державної міграційної служби України у Волинській області надійшов лист №0788-3088/0701.1.3.-22 від 19.08.2022 про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 та зміну прізвища на ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 07.09.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 07.09.2022 не з'явилася, відзиву на позов не подала.
Ухвалу суду про відкриття провадження від 16.08.2022 було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: вул. Володимирська, 97/9, м. Луцьк, Волинська область, 43001.
Згідно з інформацією Управління Державної міграційної служби України у Волинській області місце проживання (перебування) ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Проте, ухвала суду від 16.08.2022, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою “Адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та надана Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області, у суду немає.
Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 в чинній редакції (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи те, що відповідач була повідомлена про судовий розгляд за місцем її реєстрації справу було вирішено за відсутності відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на наступне.
30.09.2014 між Державним комунальним підприємством “Луцьктепло” як теплопостачальною організацією та Фізичною особою- підприємцем Єлісєєвою Людмилою Анатоліївною як споживачем було укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 2-20 , згідно з умовами п. 1.1. якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - теплову енергію) споживачу, який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання (тепловикористального обладнання).
Згідно з п. 1.2. договору теплова енергія використовується споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень (централізованого опалення).
Відповідно до п.п. 2.2.13. п.2.2. договору споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. В разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу теплопостачальної організації штрафні санкції.
Згідно з п.п.2.2.16 договору п.2.2. споживач зобов'язаний своєчасно з'являтися до теплопостачальної організації або направити свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату теплової енергії, надання теплопостачальній організації показників приладів обліку теплової енергії у строки, встановлені договором.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1. договору споживач оплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку (з врахуванням фактично спожитої теплової енергії до кінця розрахункового місяця), які надаються споживачем до 20 числа розрахункового місяця в теплопостачальну організацію (кабінет №313).
Тарифи на момент підписання даного договору такі:
-1 Гкал теплової енергії - 976,40 грн. (без ПДВ).
Тарифи встановлюються нормативно-правовим актом уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування (постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради тощо). У випадку прийняття нових тарифів вони є обов'язковими для обох сторін з часу введення їх в дію.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобов'язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку:
- передоплату - до 01 числа розрахункового місяця, яка обраховується відповідно до розрахункового середньомісячного теплового навантаження згідно додатку №1 до договору. Теплопостачальна організація може надавати споживачу рахунок на оплату. Такий рахунок вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа місяця включно, що передує розрахунковому. У разі не отримання рахунку вказаний у цьому пункті строк, споживач (його представник) має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, кабінет №313) не пізніше 28-го числа місяця, що передує розрахунковому.
- остаточний розрахунок - до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа (включно) розрахункового місяця. У разі не отримання рахунку вказаний у цьому пункті строк, споживач (його представник) зобов'язаний прибути в приміщення теплопостачальної організації (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, кабінет №313) не пізніше 28-го числа розрахункового місяця. Нез'явлення споживача (його представника) до встановленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію.
Пунктом 5.4. договору узгоджено, що при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.
Договір набирає чинності з 01.10.2014 і діє безстроково (п. 6.1. договору).
На виконання умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 2-20 від 30.09.2014 за період з 01.11.2019 по 31.05.2022 року позивач передав відповідачу теплової енергії на загальну суму 30825,44 грн., призначену для опалення належних відповідачу приміщень, що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с. 12-38).
Відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку не виконав, оплату в повному обсязі за відпущену йому теплову енергію не здійснив.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем за вказаний період оплачено лише 19952,30 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за передану теплову енергію на час розгляду справи становить 10873,14 грн.
Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 10873,14 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач звертався до відповідача з вимогою-повідомленням № 1573/14 від 24.05.2022, в якій просив оплатити заборгованість за фактично відпущену теплову енергію (а.с. 42).
Проте, відповідач відповіді на претензію не надала, заборгованості не оплатила.
У зв'язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі вимога позивача про стягнення з відповідача 10873,14 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
Внаслідок порушення відповідачем строків оплати вартості переданої теплової енергії позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1168,69 грн. (розрахунки - а.с.7-8).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.4 договору сторони узгодили відповідальність споживача при порушенні строку оплати теплової енергії у вигляді сплати теплопостачальній організації пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач зобов?язання щодо своєчасної оплати за фактично відпущену теплову енергію у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем та не спростований відповідачем.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з приписами ч. ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Таким чином, позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (частина 4 статті 267 ЦК України).
На вимоги про стягнення пені поширюється спеціальна позовна давність тривалістю в один рік (п.1 ч.ст.258 ЦК України).
У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву до суду позивач подав 15.08.2022.
Враховуючи умову п. 3.3. договору щодо строку оплати, приписи п.1 ч.ст.258 ЦК України та дату, коли позивач подав позовну заяву до суду - 15.08.2022, пеня в розмірі 29,76 грн., яка нарахована позивачем за період з 01.08.2021 по 03.01.2022, нарахована поза межами строку позовної давності.
Проте, позовна давність судом не застосовується, оскільки відповідач не заявив до прийняття судом рішення у справі про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.
З огляду на викладене, у зв'язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов'язання з оплати за передану теплову енергію, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 1168,69 грн. пені.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Пеня обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив також до стягнення проценти річних у розмірі 329,04 грн. за період січень 2020 - квітень 2022 та збитки, завдані інфляцією, у розмірі 1784,74 грн. за період березень 2020 - березень 2022 (розрахунки - а.с.7-8).
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок суми процентів річних та збитків, завданих інфляцією, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, стягненню з відповідача у зв'язку із порушенням строку виконання зобов'язання з оплати вартості переданої теплової енергії підлягає 329,04 грн. процентів річних, 1784,74 грн. збитків, завданих інфляцією.
22.05.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою- підприємцем Єлісєєвої Л.А.
Таким чином, з 22.05.2020 відповідач втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 73), з 15 грудня 2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Позовну заяву подано до суду 15.08.2022, коли ОСОБА_1 втратила статус суб?єкта підприємницької діяльності. Проте, враховуючи приписи ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, припинення фізичною особою - суб?єктом підприємницької діяльності Єлісєєвою Л.А. підприємницької діяльності, не припиняє її зобов'язань за договорами, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, які залишаються за нею як за фізичною особою, а тому спір належить до юрисдикції господарського суду.
Приймаючи рішення, суд також врахував той факт, що відповідач - ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується листом №0788-3088/0701.1.3.-22 від 19.08.2022 Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на адресу суду.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати позивача в розмірі 2481 грн., пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гул.-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925)
- 10873 грн. 14 коп. заборгованості;
- 1168 грн. 69 коп. пені;
- 329 грн. 04 коп. процентів річних;
- 1784 грн. 74 коп. збитків, завданих інфляцією;
- 2481 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено: 09.09.2022.
Суддя І. О. Якушева