Єдиний унікальний номер 205/5586/21
Провадження № 1-кп/205/55/22
09 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №12021041690000395 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі під загрозою призначення йому суворого покарання, яке за ч.1 ст. 115 КК України передбачено до п'ятнадцяти років позбавлення волі, може вдатися до переховування від суду. Окрім того, прокурор вказав, що ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, до затримання часто змінював місце проживання, останнім часом проживав у свого знайомого, офіційно не одружений, дітей не має, є особою, яка раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б запобігти його спробам переховування.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, а також на тривалість перебування його під вартою, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою реєстрації АДРЕСА_1 .
Захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію підзахисного та також заперечував проти продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на тривалість перебування ОСОБА_5 під вартою та недоведеність ризиків, які зазначає прокурор у клопотанні. Просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_5 офіційно неодружений, неповнолітніх дітей, в свідоцтві про народження яких обвинувачений вказаний батьком, не має, на утриманні непрацездатних та інших осіб не має, офіційно не працює. В судовому засіданні не надано належних доказів на підтвердження родинних зв'язків ОСОБА_5 , зокрема наявності у нього родинних відносин, а також його працевлаштування.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме незакінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та під загрозою можливого застосування до нього суворого покарання у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке, у свою чергу, передбачено санкцією статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі від семи років, у сукупності з наявністю інших встановлених обставин, таких як відсутність сталих соціальних зв'язків, мінливі відносини обвинуваченого з родиною та близькими особами, тривале не проживання за місцем реєстрації та відсутністю іншого місця постійного проживання, переконливо доводить ризик переховування ОСОБА_5 від суду, а також доводить неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні забезпечити належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 177, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 07 листопада 2022 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3