Справа № 204/6382/22
Провадження №1-і/204/38/22
01 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з зали судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю, та координації діяльності правоохоронних органів Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021050000000639 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2021 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
25 серпня 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю, та координації діяльності правоохоронних органів Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування свого клопотання вказав, що слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, до 21 жовтня 2021 року включно, без визначення розміру застави. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року, обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим на два місяці. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, та за вчинення якого в порядку ст. 75 КК України не передбачене звільнення від відбуття покарання з випробуванням, що свідчить про реальну можливість переховування від суду, адже наслідки втечі у цьому разі, можуть бути розцінені ним, як більш сприятливі, ніж можливе покарання і процедура його відбуття. Додатковими підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, є той факт, що після скоєння ДТП він з місця події зник. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 буде мати реальну можливість впливати на свідків, з метою надання ними викривлених свідчень в суді, у разі виникнення необхідності їх допиту, адже, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження, суд отримує усно. Судом також слід врахувати, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Обставин, які б унеможливлювали продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 підтримав думку свого підзахисного.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.
У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду України № 17/0/9-22 від 08 квітня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської областей)», у зв'язку з неможливістю Красноармійським міськрайонним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно до п. 20? Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26 серпня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року обраний щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим на два місяці.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 , хоча і має постійне місце проживання, однак на даний час на території Донецької області ведуться активні бойові дії і можливість проживати там постійно на даний час відсутня для обвинуваченого, що свідчить про відсутність постійного місця проживання.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та експерта та дослідження їх судом.
Таким чином, на даний час існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може чинити незаконний вплив на свідків, які на теперішній час є не допитаними, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
Тому, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт, тому у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 жовтня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1