Справа № 204/6380/22
Провадження №1-і/204/36/22
01 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з зали судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю, та координації діяльності правоохоронних органів Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020050000000343 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
25 серпня 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю, та координації діяльності правоохоронних органів Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12020050000000343 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні перебуває кримінальне провадження № 12020050000000343 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 вересня 2020 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 63060 грн. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2022 року було продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 строком на 60 діб з визначенням розміру застави 63060 грн. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає основне покарання від шести до десяти років позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 183 КПК України, до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обставин, які б унеможливлювали обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено не було. ОСОБА_4 має статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, та за який передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Отже, наслідки втечі в цьому разі, можуть бути розцінені ним, як більш сприятливі, ніж можливе покарання і процедура його відбуття. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 буде мати можливість впливати на свідків, з метою надання останніми викривлених свідчень в суді та слід врахувати, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також ту обставину, що відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та отримує показання учасників кримінального провадження усно. Про існування вказаних ризиків, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України крім зазначеного, свідчать такі обставини, як вік та стан його здоров'я, відсутність утриманців та достатніх стримуючих факторів, які б свідчили протилежне. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків. Перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, адже місця реєстрації не має, паспорта громадянина України не має.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки її підзахисний з вересня 2020 року перебуває під вартою, і вказаний строк є досить тривалим. Жоден із ризиків, які зазначив прокурор у клопотанні нічим не підтвердженні. Ризик впливу обвинуваченого на свідків нічим не підтверджений.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.
У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду України № 17/0/9-22 від 08 квітня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської областей)», у зв'язку з неможливістю Красноармійським міськрайонним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно до п. 20? Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Судом встановлено, що в провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12020050000000343 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2022 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу строком на 60 діб, тобто до 04 вересня 2022 року.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку немає, постійного місця реєстрації та місця мешкання не має, не має паспорту громадянина України, міцних соціальних зв'язків та родини не має, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та експерта та дослідження їх судом.
Таким чином, на даний час існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може чинити незаконний вплив на свідків, які на теперішній час є не допитаними, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Також, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя обвинуваченого, тому існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
Тому, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, судом вирішено питання про альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, що не є непомірним для обвинуваченого, крім того ОСОБА_4 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 жовтня 2022 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися з місця проживання, в якому він тимчасово проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1