Справа № 203/3261/22
6/0203/60/2022
07 вересня 2022 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю. розглянувши заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ІНВЕСТБАНК», Мале Приватне Підприємство «Полідізайн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява.
Частиною 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі №826/7941/17 (провадження №11-1172апп18) вказано, що «законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК, в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) за аналогією із нормами КАС також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження (ст.378 ЦПК). Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.181 КАС (ст.287 КАС у чинній редакції). Отже нормами ЦПК та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.264 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства».
За таких обставин, встановивши, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, суди зробили обґрунтований висновок про те, що це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідні висновки щодо застосування норм права наведені також в постанові Верховного Суду від 22.12.2020 року у справі №640/15952/19 (провадження №61-9331св20).
У постанові від 22.07.2019 року у справі №822/1659/18 (КАС ВС) та від 09.04.2020 року у справі №641/5987/18 (КЦС ВС) Верховний Суд також застосовував відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17 в аналогічних за змістом правовідносинах.
Крім того, суд враховує, що за виконавчим написом нотаріуса запропоновано стягнення заборгованості з Малого приватного підприємства «Полідізайн» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» за зобов'язаннями, що виникли з договірних відносин між вказаними юридичними особами - суб'єктами господарської діяльності, що також виключає можливість вирішення відповідного питання в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 ч.1 ст.186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.10,186,258-261,263 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження за заявою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ІНВЕСТБАНК», Мале Приватне Підприємство «Полідізайн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп», про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до ч.5 ст.186 ЦПК України роз'яснити заявнику, що розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя С.Ю.Казак